АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розвиток та початок впровадження методів точних наук та емпіричних досліджень розвитку суспільства у XVIII ст.: Ж.Кондорсе, Й.-П.Зюссмільх, А.Сміт

Читайте также:
  1. I. Залишок незакінчених проваджень на початок місяця (номер провадження, прізвище підозрюваного, ст. КК)
  2. V етап розвитку міграції робочої сили розпочався з 1980 років і триває понині. Збільшення масштабів еміграції з країн з перехідною економікою характерно для такого етапу.
  3. VІ. ВІДОМІСТЬ № 1.3 с.-г. в дебет рахунка 33 «Інші кошти» з кредиту рахунків Сальдо на початок місяця_____________ грн.
  4. XVIII. ГРАЖДАНСКАЯ ВОЙНА
  5. XVII—XVIII века
  6. Аграрный строй Могольской империи XVI—XVIII вв.
  7. Аналіз сучасного села як фактора соціального розвитку
  8. Анархізм як форма суспільства
  9. Асиметрія стану і розвитку сучасної світової економіки
  10. БРАТСТВА І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ
  11. В чому полягають особливості кореляційного опису результатів біометричних досліджень?
  12. Важливе значення для розвитку літератури Волині мав

Новий час – доба активного розвитку точних та природничих наук. Зростає і віра в можливість людини пояснити різні природні та суспільні явища через їх застосування. Застосування підходів цих наук у дослідження процесів, що відбуваються в суспільстві, пропонували Ж.Кондорсе та Й.-П.Зюссмільх.

Ж.Кондорсе (1743-1794), «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму» (1794): основою історичного прогресу є розум як духовний рівень суспільства певної епохи. Рівень знань, здібностей, притаманних історичній епосі. Не визнавав чільної ролі особистості в соціально-історичному процесі. Прихильник впровадження математичних методів в суспільних науках для аналізу суспільно-політичних процесів (голосування тощо).

Й.П.Зюссмільх (1707-1769). Німецький військовий священик та вчений-демограф. Розвивав статистичні методи дослідження суспільства. Фіксував співвідношення народжених немовлят чоловічої та жіночої статі, чоловіків та жінок шлюбного віку, статистику смертності (як з природних причин, так і через вбивства та самогубства).

А.Сміт (1723-1790). («Про природу та причини багатства народів»). Засновник класичної політекономії. Вважав, що в економічній сфері відбувається природна саморегуляція, а егоїстичні інтереси учасників ринку максимізують вигоди кожного з них. Відповідно до цього, держава не має втручатися в економічні процеси, а лиш стягувати податки та на рівні законів забезпечувати чесну конкуренцію, охороняти приватну власність та боротися із зловживаннями. Вважав, що вартість товару твориться працею виробника.

 

Поняття позитивізму та натуралізму. Загальна характеристика позитивістського підходу в соціології

Позитивізм – напрям філософії, згідно з яким позитивне знання може бути отримане як результат суто наукового пізнання (природничо-науковий метод). Позитивне знання — це знання, засноване не на умоглядності, а на спостереженнях, експериментах та доказовості. Натуралізм — це погляд на світ, відповідно до якого природа виступає як єдиний універсальний принцип пояснення всього наявного на землі. З цієї точки зору, закони природи пояснюють функціонування суспільства, норм поведінки, моралі індивіда та суспільства загалом. Загальні риси позитивістсько-натуралістичного напрямку в соціології:

1. Онтологічний натуралізм: соціокультурні і природні явища якісно однорідні, пізнати закони розвитку суспільства можливо, пізнаючи закони природи.

2. Методологічний натуралізм: соціологічне знання має базуватися за моделлю фізичних наук.

3. Феноменалізм: перебільшення ролі досвіду і чуттєвих даних на противагу умоглядності соціальної філософії.

4. Ціннісна нейтральність: утримання соціолога від ціннісних суджень щодо досліджуваних явищ, процесів, результатів.

5. Інструментальний характер наукового знання та соціальна інженерія.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)