Соціологічна концепція Г.Зіммеля

Г.Зіммель (1858-1918), автор праці «Соціологія. Дослідження форм усуспільнення». Німецький філософ, економіст, соціолог, релігієзнавець. Предмет соціології: дослідження суспільства як системи соціацій, форм відносин між індивідами, завдяки якій проста їх множина перетворюється на спільноту. Суспільство складається з соціальних відносин та взаємодій людей, сил, відносин та форм, завдяки яким індивіди соціалізуються, залучаються до суспільного життя. Соціація — це форма, завдяки якій індивіди на ґрунті різноманітних інтересів утворюють єдності, де вони реалізують ці інтереси. Форми соціації, соціальної взаємодії первинні щодо суспільства в цілому, тому соціологія, за Г. Зіммелем, має займатися дослідженням зазначених форм раніше, ніж приступати до аналізу суспільства як такого. Різновиди соціацій: соціальні типи, соціальні процеси, моделі розвитку. Соціальні процеси: розподіл праці, утворення політичних партій, суперництво, підкорення. Соціальний тип – людина, що набуває в процесі взаємодії з іншими певних якостей: аристократ, авантюрист, геній, керівник, підлеглий, відступник, прибічник середньої лінії тощо. Модель розвитку – універсальний процес взаємозв»язку та розширення соціальних груп з посиленням вияву індивідуальності. Чим більша група, тим менш її члени подібні один до одного. Загальна характеристика розвитку груп за Зіммелем – зростання їх кількості та ролі індивідуальності всередині них. Зростає індивідуальна свобода. Розвиток історії – інтелектуалізація та раціоналізація соціального життя, поглиблення принципів грошового господарства. Це породжує відчуження – гроші віддаляють людину від вироблених нею речей, гроші стають мірилом свободи. Духовний світ людини та її особистість руйнуються. Концепція суспільства Г.Зіммеля:

індивід ←→ індивід

↓

Суспільство

Соціологічна концепція Ф.Тьонніса

Фердинанд Тьонніс (1855-1936), автор праці «Спільнота і суспільство». Критикував уявлення Т.Гоббса про природну ворожість людей один до одного. Спільна воля людей жити разом, а не держава, утримує єдність суспільства. Типи волі:

· Природна інстинктивна воля: душевні схильності, емоції, уподобання, несвідомі мотиви.

· Розумова, раціональна воля: раціональні мотиви, усвідомлена мета, розрахунок, вигода.

Відповідно до цих типів через людське спілкування формуються 2 типи людських об»єднань:

1. Спільнота (gemeinschaft): заснована на соціальних зв»язках реального органічного життя, природній волі (сім»я, плем»я).

2. Суспільство (gesellschaft): механічне утворення, засноване на раціональній волі, носить механічний формальний характер.

Загальна тенденція розвитку людського спілкування – односпрямована еволюція від спільноти до суспільства як вищої форми спілкування.

Концепція суспільства Ф.Тьонніса:

→ спільнота

індивід┤

→суспільство

Поиск по сайту: