АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Неполітичні чинники конфліктності західної та мусульманської цивілізації (за роботою П. Норріс та Р. Інглегарта «Справжнє зіткнення цивілізацій»)

Читайте также:
  1. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
  2. Бар'єри як чинники, що заважають спілкуванню
  3. Визначення рівня сукупного попиту у базовій моделі рівноваги на товарних ринках ADAS. Чинники сукупного попиту.
  4. Дефіцит державного бюджету, його чинники, види та методи балансування. Державний борг та його вплив на національну економіку.
  5. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
  6. Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
  7. Емансипаційна теорія демократії Р. Інглегарта
  8. Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в ХVІІ –ХVІІI ст.
  9. Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання: багатство, запозичення.
  10. Інституційні чинники економічного розвитку: теорія і практика.
  11. Країни Західної Африки.
  12. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбаченими даною роботою.

 

«Народи ісламських країн хочуть і заслуговують на свободу і можливості, як люди кожних народів,» Буш має рацію. Будь-які претензії про «зіткнення цивілізацій», засновані на принципово інших політичних цілях проведених західними і мусульманськими громадами представляє спрощення доказів. Підтримка мети демократії напрочуд широко поширена серед мусульманської громадськості, навіть серед людей, що живуть в авторитарних суспільствах. І все ж Хантінгтон має рацію, коли стверджує, що культурні відмінності набули нового значення, формуючи лінії розлому для майбутніх конфліктів. Хоча майже весь світ на словах до демократії, до цих пір немає глобального консенсусу щодо самовираження цінностей, таких, як соціальна толерантність, гендерна рівність, свобода слова, і міжособистісна довіра, які мають вирішальне значення для демократії. Сьогодні ці розбіжні цінності складають реальні зіткнення між мусульманськими громадами і Заходом.
Але економічний розвиток породив зміни у ставленні практично в будь-якому суспільстві. Зокрема, модернізація змушує систематизувати, передбачувані зміни в гендерних ролях: Індустріалізація приводить жінок до оплачуваної роботи і значно знижує рівень народжуваності. Жінки стали грамотними і починають ставати представниками в уряді але в меншій кількості ніж чоловіки. Потім, постіндустріальна фаза приносить зрушення в бік більшої гендерної рівності,як жінки перейшли в більш високий статус, економічні ролі в управлінні і придбання політичного впливу у виборних і призначуваних органах. Таким чином, щодо промислово розвинених мусульманських країнах, таких як Туреччина вони дотримуються однакової думки з питань гендерної рівності та сексуальної лібералізації інших нових демократій.
Навіть в усталених демократіях, зміни в культурній традиції – і в підсумку, ставлення до демократії, як видається, тісно пов’язані з модернізацією. Жінка не отримала право голосу в самих історично протестантських громадах приблизно до 1920 року, і в багатьох країнах римо-католицької Європи тільки після Другої світової війни. У 1945 році тільки 3 % членів парламентів по всьому світу були жінки. У 1965 році ця цифра збільшилася до 8 відсотків в 1985 році до 12 відсотків, а в 2002 році до 15 відсотків.
США не можуть розраховувати на розвиток демократії в мусульманському світі, просто утримуючи країни прийняти атрибути демократичного управління, такі як проведення виборів і з парламентом. Також нереально очікувати, що зародження демократії на Близькому Сході буде надихати хвилі реформ нагадуючи оксамитові революції, що охопили Східну Європу в останні дні холодної війни. Реальну прихильність демократичним реформам буде визначати готовність виділяти ресурси, необхідні для сприяння людському розвитку в мусульманському світі. Культура має довгостроковий на становлення суспільства що розвивається. Але культура не повинна бути долею.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)