АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порушення мовлення

Читайте также:
  1. A З порушенням синтезу пре-бета-ліпопротеїнів
  2. II. Розгляд справ про адміністративні правопорушення
  3. III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  4. IV. Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  5. IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства
  6. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  7. VIII. Деякі аспекти діловодства у справах про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  8. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  9. Аналіз встановлення та порушення макрорівноваги у можелі «Кейнсіанський хрест»
  10. Анемія внаслідок порушення кровотворення.
  11. Багатозначність слова і проблема порушення норм слововживання
  12. Види санкцій за порушення антимонопольно-конкурентного Законодавства України

Розлад усного мовлення і письма спостерігається при локальному ураженні мозку, що виникає внаслідок травм, пухлин та інших порушень кори великого моз­ку. Порушення мовлення, спричинені хворобливими про­цесами, називаються афазією. Розрізняють такі види афазії: динамічну, еферентну моторну, аферентну мо­торну, семантичну, сенсорну і амнестичну.

Динамічна. афазія характеризується порушенням складного усного і писемного активного мовлення. Хво­рий не може говорити фразами, хоча готовий повторити слова, називати предмети і розуміти мову іншого.

При еферентній моторній афазії порушується принцип послідовності, хворий може вимовляти окремі зву­ки, але не в змозі об'єднати їх у слова.

При аферентній моторній афазії у хворих спостері­гається порушення здатності вибирати потрібні звуки, в пошуках потрібного звуку вони весь час збиваються на близькі за артикуляцією. Буває також порушене са­мостійне письмо і письмо під диктовку.

Семантична афазія — порушення розуміння логіко-граматичних конструкцій (типу: батьків брат, братів батько, осінь перед зимою тощо). Поєднується з пору­шеннями лічби, просторового мислення.

Сенсорна афазія — порушення здатності розрізняти звуковий склад слова (труднощі в розумінні усного мов­лення).

Амнестична афазія — порушення здатності називати предмети, тимчасом як можливість характеризувати їх зберігається. Якщо хворому підказати початкове слово або букви, він згадує потрібне слово.

До порушень мовлення належить афонія (від грецьк. aphonia — заперечення-f phone — звук, голос) — незда­тність голосно говорити. Хворий може шепотіти. Нерідко спостерігається при невротичних станах.

При різних розладах мовлення виникає порушення письма — аграфія. Вона виявляється або в повній втра­ті здатності писати, або в грубому перекрученні слів, пропусках складів і літер, у нездатності сполучати лі­тери та склади в слова. Спостерігається при органічно­му ураженні певних відділів головного мозку. У виник­ненні розладів писемного мовлення можуть відіграва­ти значну роль і психічні фактори. Наприклад, зміна особистості при шизофренії позначається на почерку, він стає незвично вигадливим.

До порушень мовної діяльності належить і дизарт­рія — розлад артикуляції, що виявляється в нечіткому вимовленні звуків (особливо приголосних), сповільне­ному або уривчастому мовленні, заїканні. Дизартрія спричинюється порушенням руху м'язів, що беруть.. участь у вимовленні певних звуків. Прискорене або спо­вільнене мовлення з'являється при паркінсонізмі, після енцефаліту і пов'язане з тими змінами особистості, що спричинені захворюванням. Заїкання може виникнути внаслідок органічих захворювань, але може бути і при функціональному розладі нервової системи (наприк­лад, внаслідок переляку). Здебільшого воно є формою неврозу, характерним симптомом якого є страх відкрити перед присутніми недолік свого мовлення. Страх ут­руднює корекцію хворого і посилює заїкання. Психоте­рапія заїкання має враховувати особливості особистос­ті хворого і його ставлення до дефекту. Слід переконати хворого в тому, що недоліки його мовлення можна ви­правити.

До функціональних розладів і порушень нормальної діяльності периферичних механізмів мовлення можуть спричинитися труднощі у вимовлянні окремих звуків. Ці дефекти часто зустрічаються у дітей дошкільного ві­ку. Підростаючи, дитина звільняється від недоліків. Але в деяких випадках, щоб усунути недоліки, потрібне ме­дично-педагогічне втручання. Спеціалісти, які виправ­ляють порушення мовлення, називаються логопедами. Вони за спеціально розробленими методиками коригу­ють розвиток мовлення дитини.

Логопедія (від грецьк. logos — слово, мовлення,pеdia — виховання, навчання) — галузь педагогіки, яка ви­вчає порушення мовлення і розробляє методи корекції і профілактики їх. Оскільки в основі багатьох дефектів мов­лення лежать патологічлі зміни в периферичній або в центральній нервовій системі, а також і в самих органах, логопедія тісно пов'язана з медициною. Логопедичну до­помогу подають у дитячих поліклініках, психоневроло­гічних диспансерах, у неврологічних відділеннях ліка­рень, у санаторіях для тих, хто заїкається, в інститутах отоларингології, у спеціальних слухомовних яслах і ден­них логопедичних стаціонарах. Крім того, в країні існу­ють школи для туговухих, школи для дітей з порушенням мовлення, садки для дітей з розладами мовлення.

Логопедія вивчає і займається корекцією багатьох дефектів мовлення, таких, як афонія, деякі види агнозії, дизартрія, афазія, заїкання. Логопедична терапія прова­диться як комплексна терапія з розвитку мовлення, мис­лення і всієї особистості хворого.

Велика увага приділяється профілактиці розладів мовлення. З цією метою в педагогічних інститутах на фа­культетах з дошкільного виховання введено курс лого­педії. Крім того, ведеться санітарно-освітня робота з на­селенням: роз'яснюються види рвзладів мовлення і ме­тоди попередження їх.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)