 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Історичні приклади
Трактування Австрійської школи
За визначенням Мюррея Ротбарда, випуск банками (нині, центральним банком) банкнот в обсягах, більших за накопичений резерв «твердої валюти» (золото, срібло, монети з коштовних металів) може називатись інфляцією. [5]
Коли уряд та банки починають друк нових банкнот, що може призводити до підвищення цін на деякі товари, широкий загал допомагає послабити вплив надмірної пропозиції грошей. Громадянам здається, що зростання цін — мінливе, і що ціни незабаром повернуться до попередніх показників. Тому люди починають накопичувати гроші, оскільки сподіваються придбати в майбутньому за них більше товарів. Як наслідок, ціни зростають повільніше за зростанняпропозиції грошей. Уряд отримує більшу кількість справжніх ресурсів від людей ніж очікувалось, оскільки попит людей на ці ресурси стає нижчим.
Незабаром громадяне починають усвідомлювати що відбувається. Виникає враження, що уряд намагається застосувати інфляцію в якості додаткового податку і що ціни вже не повернуться до попередніх значень. Люди починають скуповувати товари, що призводить до падіння попиту суспільства на гроші, та зростання цін швидшого за зростання грошової пропозиції. Ефект від здуття пропозиції грошей для уряду зменшується. Цей етап є початком неконтрольованого, галапуючого зростання цін.
Прискорення росту цін, в свою чергу, призводить до скарг на «брак грошей», та спонукатиме уряд друкувати нові гроші, що, у свою чергу, викличе ще швидше зростання цін. Через деякий час, вартість грошей наближається до нуля, ціни стають астрономічними, люди відмовляються від грошей та повертаються до бартеру, виробництво зупиняється, прошарки людей з фіксованими доходами (пенсіонери, інваліди тощо) опиняються на межі виживання, люди втрачають мотивацію для роботи, оскільки вимушені витрачати значні зусилля аби позбутись зароблених грошей в обмін
на справжні товари.
На цьому етапі економіка майже зруйнована, ринок паралізовано,
суспільство зубожіє.[6]
Приклади
Україна до сьогодні утримує абсолютний середньорічний рекорд гіперінфляції за підсумками 1993 року (10000 %)[7]
В Німеччині, гіперінфляція відбулась в 1923 році. В 1922 р., банкнота з найбільшим номіналом була 50 000 марок. В 1923 набільший номінал банкноти був 100 000 000 000 000 марок. В грудні 1923 обмінний курс дорівнював 4 200 000 000 000 марок за 1 долар США.[8] В 1923 році темп інфляції становив 3.25 × 106 відсотки на місяць (тобто, ціни подвоювались кожні два дні). Починаючи з 20 листопада 1923 року, 1 000 000 000 000 старих марок обмінювались на 1 рентенмарку[8], так 4.2 рентенмарки коштували 1 долар США, що дорівнювало курсу марки 1914року
Історичні приклади
| Приклади гіперінфляції з історії[9] | ||
| Країна | Рік/Роки | Найвища інфляція протягом місяця, % |
| Аргентина | 1989—1990 | 196.6 |
| Австрія | 1921—1922 | 124.27 |
| Азербайджан | 1991—1994 | 118.09 |
| Білорусь | 53.4 | |
| Бразилія | 1989—1993 | 84.32 |
| Болгарія | 242.7 | |
| Вірменія | 1993—1994 | 438.04 |
| Китай | 1947—1949 | 4208.73 |
| Конго (Заїр) | 1991—1994 | |
| Франція | 1789—1796 | 143.26 |
| Грузія | 1993—1994 | 196.72 |
| Греція | 1942—1945 | 11 288 |
| Казахстан | ||
| Киргизія | ||
| Нікарагуа | 1986—1989 | 126.62 |
| Німеччина | 1920—1923 | 29 525.71 |
| Перу | 1988—1990 | 114.12 |
| Польща | 1921—1924 | 187.54 |
| Польща | 1989—1990 | 77.33 |
| Радянський Союз | 1922—1924 | 278.72 |
| Сербія | 1992—1994 | 309 000 000 |
| Тайвань | 1945—1949 | 398.73 |
| Таджикістан | 78.1 | |
| Туркменістан | 1993—1996 | 62.5 |
| Угорщина | 1923—1924 | 82.18 |
| Угорщина | 1945—1946 | 1.295×1016 |
| Україна | 1992—1994 |
Ангола
найгостріший період інфляції припав на період з 1991 до1995 року.
Аргентина
найгостріший період інфляції припав на період з 1975 до1991 року.
Австрія
у період між 1921 та 1922 роками інфляція в Австріїдосягла 134%.
Зімбабве
на початку 21-го століття Зімбабве переживало потужну гіперінфляцію, яка досягла 623% січні 2004 року, потім уповільнилась протягом 2004 року перед тим як пришвидшитись до 1 281.1% в 2006 році.[10][11].
В квітні 2007 інфляція досягла 3714% (в річному вимірі).[12] Місячна інфляція протягом квітня 2007 перевищила 100%, що означало, що незабаром інфляція перевершить всі очікування, оскільки збереження показника інфляції більше 100% протягом 12 місяців означатиме річну інфляцію більше 400 000%.[13]
Поиск по сайту: