 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Ситуації для аналізу
«Я навчаюсь у десятому класі. Вважайте цей лист криком розгубленої людини. Що мені робити з батьками? Усі роки я додержувався їхніх порад. У дитинстві вони говорили: «Не смокчи крижинку». Мені дуже хотілося, але я не смів ослухатись. Пізніше мені говорили: «Вчись добре!» І я старався. Старанність заохочувалася. Лише зараз я зрозумів – мене не виховували, а дресирували… Сьогодні я дорослий, але варто тільки в бік – батько за ремінь, а мати в сльози. Улітку запросили в студентський табір. Я це заслужив. Проте батько розкричався в кабінеті директора, що не допустить цього. Літо я провів у бабусі. А батьки вважають, що устерегли мене від погано впливу.
З роками я зрозумів, що проти волі батьків не можу нічого зробити. Думаю, що і як зі мною буде далі? Як жити? Просто страшно. Батьки виробили для мене життєву програму, де все розписано й розкладено по полицях. Скажіть, чи маю я право підняти бунт?»
Питання для обговорення
1. У чому основна помилка виховної роботи таких батьків?
2. Чи має місце у вашому сімейному вихованні жорстка опіка?
3. Як Ви розумієте такі педагогічні поняття, як повага до особистості дитини, врахування індивідуальних її особливостей?
4. Чи потрібно виховувати у дитини слухняність? Чи є якісь межі виховання цієї якості?
«Мені 16 років», я не маю права любити і бути коханою, - так вважає батько. Він весь час повторює: «Потрібно навчатися, думати, в який інститут піти. А хлопці? Вони завжди будуть». У всіх подруг побачення, зустрічі, вони запрошують додому молодих людей, знайомлять з батьками…Я щиро радію за них, а вночі подушка не всихає від сліз. Чому? Чому мені так не можна? Потайки любити не хочу, зараз не ті часи, для мене приниження ховати свої почуття. Якось мене хлопець запросив у кіно на «Аватар». Знайомі відразу розповіли батькові (місто у нас не велике). Що він мені вчинив, аж страшно згадати! Раніше він мене ще на шкільну дискотеку відпускав, а тепер я й цього позбавлена. Крім школи нікуди не ходжу, в кіно лише. Моя мрія вирватись із цього пекла, швидше закінчити школу і поїхати світ за очі. Лише боюся, що настане критичний момент і я не витримаю, вип’ю велику дозу таблеток.
Питання для обговорення
1. У чому основна помилка виховної роботи таких батьків?
2. Чи має місце у вашому сімейному вихованні жорстка опіка?
3. Як Ви розумієте такі педагогічні поняття, як повага до особистості дитини, врахування індивідуальних її особливостей?
4. Чи потрібно виховувати у дитини слухняність? Чи є якісь межі виховання цієї якості?
Мій батько часто приходить додому в нетверезому стані. Одного разу мої батьки розходились, проте їх не розвели. Мій батько дав розписку, що більше мене і маму займати не буде, проте цього не виконав».
«Батько приходить додому п’яний, знущається з мами, навіть б’є її. Я мрію про те, щоб мама розлучилася з батьком, але вона цього, не хоче, щоб я ріс без батька. Проте я думаю, що краще було б без нього!»
Питання для обговорення
1. Що можна порадити цій сім’ї?
2. Чим можна допомогти дитині з такої сім’ї?
«Сьогодні я народила дитину … Ще не знаю на кого вона схожа, не розумію, що з нею потрібно робити і навіть не уявляю яке ім’я їй дати. Спочатку думала, що не буду народжувати, але потім мені сказали, що здоров’я можна взагалі не повернути, тому вирішила - народжувати. Це рішення мені далось не легко і я завжди була обережна, але щось не спрацювало, як сказала моя подруга «захопились», можливо і так, але вже нічого не змінити. Батькам не говорила до останнього, а коли їм говорити, їх весь час немає дома… Ось гадаю свою донечку я назву Анютою, просто подобається мені це ім’я і все… Можливо хтось і буде на мене дивитись не так…, але головне що я зробила правильний вибір і я бачитиму її перші кроки …,заспіваю їй пісеньку про зайчика… почую її перші слова…, відведу в дитячий садочок і я буду найкращою в світі Мамою…
Питання для обговорення
1. Проаналізуйте в якій сім’ї зростала майбутня мама?
2. Про що може свідчити її розповідь?
«Мені б хотілося, щоб моя мама не ставила своє життя у приклад мені. Навіщо ставити минуле у приклад майбутньому»
Питання для обговорення
1. Як можна зрозуміти ці слова?
Поиск по сайту: