Види економічного аналізу

Економ аналіз поділ на внутрішній (управлінський) і зовнішній (фінансовий). Взлежності від суті аналізу об’єктів, управлінський аналіз поділ на загально економ. (з допомогою якогось досліду), економіко технологічний (технологічні прийоми), технікоекономічний (оснащення тех.. засобами), фінансово економ (застосов при вивченні фін-еконм показників, як викор кошти), маркетинговий аналіз 9передбачає вивчення ринкових можливостей п-ва, оцінку конкурентоспроможності продукції), економічний правовий (виявляють, який виграш або програш має п-во від дотримання чи недотримання правових норм)

5.Головними етапами організації аналітичної роботи є:

Підготовчий етап: 1. Розробка плану та програми аналітичної роботи. 2. Вибір і визначення загального стану об'єкта аналізу. 3. Формування цілей та завдань аналізу і напрямків використання його результатів. 4. Розробка системи синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу. 5. Розподіл роботи між аналітиками. 6. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем. 7. Перевірка достовірності джерел інформації та вивчення матеріалів попередніх обстежень. 8. Визначення конкретних виконавців та розподіл обов'язків між ними, а також інші організаційні питання.

Основний етап 1. Збирання та опрацьовування необхідної інформації,2. Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників. 3. Визначення загальних відхилень величини показників виконання завдань від базових величин. 4. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників. 5. Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва. Завершальний етап: 1. Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу. 2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до його цілей і завдань. Ці висновки та пропозиції оформляються у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім'я керівника підприємства або особи, за доручення якої проводився аналіз. 3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів (за виконанням заходів слід встановити дійовий повсякденний контроль). 4. Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень. 5. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, що Їх було висунуто за результатами аналізу.

6.МЕТОДИКА Факторного аналізу - методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників

Таким чином можна виділити 2 мети факторного аналізу: визначення взаємозв'язків між змінними, (класифікація змінних);скорочення числа змінних необхідних для опису даних.

При аналізі в один фактор об'єднуються сильно корелюють між собою змінні. Ця процедура також дозволяє виділити латентні змінні, Наприклад, аналізуючи оцінки, отримані за кількома шкалами, дослідник зауважує, що вони подібні між собою і мають високий коефіцієнт кореляції, він може припустити, що існує деяка латентна змінна, за допомогою якої можна пояснити спостережуване схожість отриманих оцінок. Таку латентну змінну називають фактором. Даний фактор впливає на численні показники інших змінних. Для виявлення найбільш значущих чинників найбільш виправдано застосовувати метод головних компонентів (МГК). Суть даного методу полягає в можливості обмежитися найбільш інформативними головними компонентами і виключити інші з аналізу, що спрощує інтерпретацію результатів.

Факторний аналіз може бути:

розвідувальним - він здійснюється при дослідженні прихованої факторної структури без припущення про число факторів і їх навантаженнях; конфірматорним, призначеним для перевірки гіпотез про число факторів і їх навантаженнях

Поиск по сайту: