Види економічного аналізу

Суб’єкти економічного аналізу.

Суб’єкти економічного аналізу - фізичні та юридичні особи, забезпечуючі аналітичний процес.

-юридичні особи, господарські організації, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу,Ю а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку;

-фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці_

Види економічного аналізу.

Вид економічного аналізу є теоретичним і практичним відособленням окремих ланок аналітичної роботи, яка здійснюється в процесі управління виробництвом. Всі види аналізу взаємопов'язані і мають загальну або єдину мету, хоч різняться методикою і організацією проведення, інформаційним забезпеченням.

Поділяються за такими хар-ми:

1.Об'єкт дослідження: 1.1Макроекономічний (Вивчає економічні явища і процеси на рівні світової й національної економіки та її окремих галузей або регіонів). 1.2Мікроекономічний (аналіз господарської діяльності)(Досліджує економічні явища і процеси на рівні окремих первинних ланок економічної системи).

2. Галузь: 2.1Галузевий (Здійснюється з урахуванням специфіки окремих галузей економіки). 2.2Міжгалузевий (теоріяЕА) (Теоретична та методологічна база аналізу господарської діяльності в усіх галузях економіки).

3. Час: 3.1Перспективний (прогнозний) (Проводиться до здійснення господарських операцій) 3.2Ретроспективний (наступний) -(Здійснюється після здійснення господарських операцій. Поділяється на оперативний і підсумковий). 3.3 Оперативний (ситуаційний) (Проводиться в процесі виробництва або відразу після виконання господарських операцій за короткі відрізки часу (зміну, добу, тиждень або декад). 3.4Підсумковий (заключний) (Здійснюється за звітними календарними періодами часу)

4. Простір: 4.1 Внутрігосподарський (Досліджує діяльність лише певного підприємства та його структурних підрозділів). 4.2 Міжгосподарський (Вивчає діяльність кількох підприємств для більш об'єктивної оцінки її ефективності)

5. Суб'єкт аналізу: 5.1 Внутрішній(управлінський)(Здійснюється внутрішніми службами підприємства для отримання достовірної інформації про стан підприємства та результати його діяльності). 5.2 Зовнішній (Виконується зовнішніми юридичними або фізичними особами, зацікавленими в діяльності підприємства)

6. Зміст: 6.1. Комплексний (Всебічно вивчає господарську діяльність підприємства ).6.2. Тематичний (Вивчає окремі аспекти господарської діяльності підприємства, найактуальніші на певний момент).

7. Форма досліджуваних економічних відносин: 7. 1. Техніко-економічний (Вивчає взаємодію технічних і економічних процесів та вплив їх на економічні результати діяльності, його проводять технічні служби підприємства). 7.2. Фінансово-економічний (Досліджує фінансові результати діяльності підприємства та його фінансовий стан. Він здійснюється фінансовими службами підприємства, фінансовими органами й банками). 7.3. Соціально-економічний (Вивчає взаємозв'язок соціальних та економічних процесів, взаємозалежність їх і вплив на результати господарської діяльності. Здійснюється економічними службами, соціологічними лабораторіями, статистичними органами).7.4. Економіко-статистичний(Виконується статистичними органами для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління.). 7.5. Економіко-екологічний (Вивчає взаємодію екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і поліпшенням довкілля та витратами на екологію. Цей аналіз здійснюється органами охорони довкілля та економічними службами підприємства). 7.6.Маркетинговий( Спрямований на дослідження зовнішнього середовища, ринків сировини та збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту, комерційного ри­зику, формування цінової політики, розробку так­тики й стратегії маркетингової діяльності. Він здійснюється маркетинговою службою підприємства). 7.7. Інвестиційний (Здійснюється для розробки програми та оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства).

8. Методика вивчення об'єктів :8.1 Зіставний (Базується на якісних порівняльних характеристиках та експертних оцінках досліджувальних явищ і процесів). 8.2. Факторний (Досліджує ступінь чутливості економічних явищ до зміни різних факторів, що на них впливають). 8.3. Діагностичний (експрес-аналіз) (Діагностує стан економіки підприємства на базі типових ознак, характерних для певних економічних явищ, що дозволяє швидко й досить точно встановити характер порушень без додаткових витрат часу та коштів). 8.4. Фундаментальний (Поглиблене комплексне дослідження суті економічних явищ з використанням математичного апарату та іншого складного інструментарію) 8.5. Маржинальний (Метод оцінки й обґрунтування управлінських рішень на базі поділу витрат на постійні та змінні, дослідження причинно-наслідкових взаємозв'язків обсягу реалізації, собівартості й прибутку) 8.6Економіко-математичний (Дозволяє обрати оптимальний варіант розв'язання економічних завдань, виявити резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого використання наявних ресурсів). 8.7. Детермінований (Використовується для вивчення функціональних зв'язків економічних явищ і процесів). 8.8. Стохастичний (Застосовується для вивчення імовірнісних зв'язків економічних явищ і процесів). 8.9. Функціонально-вартісний (Досліджує виконувані об'єктом функції й методи реалізації їх з метою виявлення невідповідності між важливістю функції та витратами на її виконання і пошуку альтернативного варіанта реалізації цієї функції).

9. Ступінь охоплення досліджуваних об'єктів: 9.1. Суцільний (Базується на дослідженні всієї сукупності даних) .9.2. Вибірковий (Ґрунтується на дослідженні частини сукупності даних з поширенням зроблених висновків на всю сукупність).

10. Періодичність: 10.1. Періодичний (Здійснюється регулярно, через певні проміжки часу, частковим видом його є моніторинг – постійне і безперервне дослідження функціонування об'єкта в конкретному господарському середовищі). 10.2. Разовий ( Проводиться в разі виникнення нагальної потреби в ньому, а не планується попередньо).