АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Місце економічного аналізу в системі наук

Читайте также:
  1. A. Дату, місце, розмір зони затоплення, метеоумови, наявність під’їзних шляхів.
  2. АДРЕСА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ.
  3. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
  4. Аналіз суті та практичних висновків моделі економічного зростання Р. Солоу.
  5. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
  6. Аналізуючи ці компоненти можемо зазначити, що імідж людини має свою зовнішню та внутрішню складові.
  7. Аналітичний метод економічного аналізу
  8. Апарат економіко-математичної обробки та аналізу даних в середовищі MS Excel: математичні, статистичні, фінансові функції.
  9. Б) місцеві органи управління.
  10. Балансовий метод економічного аналізу
  11. В сутністній структурі юридичного конфлікту особливе місце належить його предмету і об’єкту.
  12. Вибір виду транспорту в системі постачання.

Економічний аналіз як практична функція управління господарською діяльністю у процесі свого становлення та розвитку зумовив появу нових наукових напрямів дослідження стану і вдосконалення цієї функції з метою підвищення її ефективності. Вироблення і систематизація знань з економічного аналізу перетворили ці напрями в спеціальну економічну науку, яка стала функціональною наукою і відповідає потребам практики щодо покращання функції аналізу в системі економічного управління.Становлення і розвиток аналізу визначили його місце в системі наук і зв’язок з ними. Він тісно пов’язаний з філософією та економічною теорією. Філософія для аналізу, як і для інших наук, є методологічною основою, що забезпечує діалектичний підхід у дослідженнях.Економічна теорія, вивчаючи економічні закони та механізм їх дії, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін, у тому числі й аналізу. У свою чергу, економічний аналіз сприяє розвитку економічної теорії. Численні аналітичні дослідження накопичують відомості щодо прояву економічних законів, вивчення яких дозволяє формулювати нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку економіки.Тісним є зв’язок економічного аналізу з менеджментом. Останній дозволяє визначити місце, роль завдання та організацію аналізу в його підсистемі управління, вимоги до вдосконалення функцій аналізу.Аналіз також тісно пов’язаний з економічним прогнозуванням. Передбачення ходу економічних процесів, складання планів та програм розвитку неможливе без широкого використання результатів економічного аналізу. Він створює інформаційну базу для вибору найбільш доцільних рішень.

Двостороннім є зв’язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком. Дані обліку є головним джерелом інформації для аналізу. Таку інформацію аналітики не можуть підбирати та перевіряти без грунтовних знань методики обліку. Разом з тим, аналіз дає інформацію щодо недоліків обліку та напрямів його вдосконалення.Економічний аналіз також пов’язаний з фінансуванням і кредитуванням підприємств. Без знання діючого порядку фінансування і кредитування, взаємовідносин з фінансовими та кредитними органами неможливо кваліфіковано проводити аналіз. З іншого боку сторони, здійснення процесів фінансування і кредитування вимагає обов’язкового попереднього аналізу об’єкта. Фінансово-кредитний інструментарій постійно вдосконалюється з урахуванням результатів аналізу, що вказує на ефективність впливу фінансів і кредиту на виробництво.Тісний також зв’язок економічного аналізу з математикою та статистикою. З їхньою допомогою кількісно вимірюються причинно-наслідкові зв’язки.Комплексний підхід до аналізу з урахуванням місця і взаємозв’язку з іншими науками дозволяє вдосконалити його як спеціальну науку, народжену об’єктивними потребами практики управління. В основі цієї науки – суспільний розподіл праці в системі управління господарською діяльністю, диференціація суспільних наук, викликана поглибленням пізнання об’єктивної дійсності.

6.Методи факторного аналізу. Елімінування – метод, за допомогою якого виключається дія ряду факторів. Метод елімінування передбачає, в першу чергу, вивчення впливукількісних, потім якісних чинників. Недотримання цього підходупризводить до отримання неоднозначного ступеня впливу чинників напоказник, що вивчається.До методу елімінування належать:
1.індексний метод; застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впли­вом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці.Прикладом об. аналізу є обсяг реалізації товарів,щоформується під впливом певного фізичного обс.тов. і цін на них. ІМ аналізу дає змогу розв’я- зати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індек­си - це загальні індекси,уяких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбуваєть­ся фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загаль­ного індексу обсягу реалізації продукції
2.Метод ланцюгових підстановок;. Суть методу ланцюгових підстановок полягає у по­слідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу фак­торів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структур­них або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які — похідними, які – вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого. Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв’я­зок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений ва­ріант методу ланцюгових підстановок — метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисни­ми кількісними параметрами перемножують на абсолют­не значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами — на абсолютне значен­ня звітного кількісного.
3.метод абсолютних різниць;4методи відносних різниць; Спосіб різниць (абсолютних і відносних)- це спрощенний метод ланцюгових підстановок, коли на досліджуване явища впливає лише 2 фактори: 1 –кількісний, 2 – якісний. Наприклад, на випуск продукції впливає кількість робітників і продуктивність праці 1 робітника
Суть способу різниць:
1) для визначення впливу кількісного показника потрібно відхилення по цьому показнику помножити на план якісного;
2) для визначення впливу якісного показника потрібно відхилення по якісному показнику помножити на факт кількісного.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)