Класифікація показників ЕА за економічним змістом

За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на кількісні та якісні. Кількісні показники відображають розмір господарських явищ, величину кількісних змін, що в них відбуваються, величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення продуктивності праці. Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.

Кількісні та якісні показники тісно пов’язані між собою. Зміна кількісних обов’язково призводить до зміни якісних, і навпаки. Це обумовлює їх використання у комплексі.

Деякі економічні показники можуть застосовуватися на всіх без виключення підприємствах, а деякі враховують специфіку виробництва в галузях. У зв’язку з цим вони поділяються на загальні та специфічні. До загальних належать показники валової продукції, товарної продукції, рентабельності та ін. До специфічних – врожайність, жирність, калорійність палива та ін. За ступенем синтезу показники можна поділити на узагальнюючі, окремі та допоміжні (непрямі). Узагальнюючі використовуються для загальної характеристики складних економічних явищ. Деякі з них відображають окремі сторони, елементи явищ і процесів, що вивчаються. Допоміжні показники призначені для більш повної, детальної, уточненої характеристики об’єкта.

За методами вираження показники також поділяють на абсолютні та відносні. Перші виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість. Відносні показують співвідношення двох абсолютних показників та визначаються у відсотках, коефіцієнтах або індексах. Різновидом абсолютних та відносних показників є питомі показники.

У свою чергу абсолютні показники поділяються на натуральні та вартісні. Натуральні виражають величини у фізичних одиницях виміру. Вартісні показують величину у грошовому вимірі. Відносно причинно-наслідкових взаємо-зв’язків показники поділяються на факторні та результативні. Якщо показник розглядається як результат впливу певних причин і виступає у ролі об’єкта дослідження, то при вивченні взаємозв’язків його називають результативним. Показники, які визначають поведінку результативного показника і виступають у ролі причин зміни його величини, називаються факторними.

Завдання ЕА.

Мета економічного аналізу — сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

— об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

— виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;

— пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

— опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

— узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів — виконання планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.

Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна назвати ще й такі:

— оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;

— виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;

— оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;

— вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;

— дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.

Метод ЕА.

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв’язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об’єктивних законів реальної дійсності.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об’єктивність, доречність та своєчасність.

Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них належать:

¾ використання системи показників, що характеризують діяльність підприємства;

¾ вивчення причин зміни показників;

¾ визначення та вимірювання взаємозв’язків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів.

Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що
в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.

Інша характерна особливість методу економічного аналізу — вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи інших економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів).

До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв’язку між об’єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв’язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об’єкта в цілому. Такий підхід призводить, як правило, до фальсифікованих висновків.

Поиск по сайту: