ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ. Тема 9. Монопольний ринок

Тема 9. Монопольний ринок.

1. Причини виникнення і види монополії.

2. Обсяг випуску, ціна і прибуток монополіста. Вплив зміни попиту.

3. Правило монопольного ціноутворення. Коефіцієнт Лернера. Еластичність попиту для фірми з монопольною владою.

4. Диверсифікація цін.

5. Регулювання монополій. Антимонопольне законодавство.

6. Соціально-економічні наслідки панування монополії. Х-неефективність.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар’єрів для входу конкурентів на ринок. Відповідно, підприємство в умовах монополії зветься монополістом, а ринок, на якому діє монополіст, — монопольним ринком.

В умовах чистої монополії галузь складається з одного підприємства, тобто поняття «підприємство» і «галузь» стають тотожними. Крива попиту на продукт «чистого монополіста» є одночасно кривою ринкового попиту, що завжди має від’ємний тангенс кута нахилу (рис. 9.1).

Монополіст, на відміну від конкурентної фірми («price-taker») є «шукачем ціни» (price-maкer), оскільки він приймає ринкову лінію попиту як задану, а сам встановлює ціну та обсяг виробництва, бо має дуже сильну ринкову владу.

Умовами встановлення та утримання монопольної влади є бар’єри для вступу конкурентів до галузі, тобто обмеження, які запобігають появі додаткових продавців на монопольному ринку, а саме:

¾ виключні права;

¾ патенти, авторські права, ліцензії;

¾ власність на всю пропозицію виробничого фактора;

¾ ефект масштабу великого виробництва тощо.

Існують деякі різновиди монополій (див. основні терміни).

Монополіст максимізує прибуток, випускаючи таку кількість продукції, за якої граничний виторг дорівнює граничним витратам (MR = MC). Що ж до ціни, яку править монополіст, то вона визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Така ціна завжди вища за граничні витрати, тобто Р > МС (рис. 9.2).

Еластичність попиту на продукт (навіть коли на ринку діє лише один продавець цього продукту) впливає на ціну монополіста. Маючи інформацію щодо еластичності попиту Е_D, а також дані, що харак­теризують граничні витрати монопольного виробника, можна обчис­лити ціну продукції Р за формулою

. (9.1)

порівняно з досконалою конкуренцією монополіст, максимізуючи прибуток, намагається виробити менший обсяг продукції і встановити вищу ціну на свій товар. Шкоду від монополії складають чис­ті втрати суспільства від того, що монополіст не досягає ефективного обсягу випуску. Крім того, монополіст перерозподіляє на свою користь частину доходів споживачів.

У деяких випадках монополіст може здійснювати цінову дискримінацію — встановлювати різні ціни на той самий продукт для різних покупців.

Економічні умови здійснення цінової дискримінації:

· продавець повністю контролює виробництво та ціноутворення товару на всіх сегментах ринку;

· продавець здатний відокремлювати різні та стійкі групи покуп­ців з різною еластичністю попиту;

· покупці не мають бажання та умов перепродавати придбану продукцію іншим покупцям.

Рис. 9.3. Графічна ілюстрація цінової дискримінації щодо двох груп покупців

Графічну ілюстрацію цінової дискримінації щодо двох груп покупців наведено на рис. 9.3.

Якщо монополія встановлює різну ціну для кожного покупця, то це означає, що вона здійснює досконалу цінову дис­кримінацію, або впроваджує ідеальну диверсифікацію цін. Класифікацію видів цінової дискримінації представлено в табл. 9.1.

Отже, в умовах монополії об’єктивно існує тенденція до обмеження обсягів виробництва і до підвищення цін. Рівночасно, монополізація завжди пов’язана з масштабами виробництва, що приводить до зниження середніх витрат у цілому і до економії ресурсів.

Тому антимонопольна політика уряду визначається таким чином, щоб запобіжні засоби щодо проявів антиконкурентної поведінки не стримували ефективне використання великих масштабів виробництва.

Таблиця 9.1

Основні види цінової дискримінації

Слід зауважити, що у довгостроковому періоді всі монополії можуть вважатися відкритими, оскільки конкуренція може виникнути у зв’язку із появою товарів-субститутів, нововведеннями, зміною технології та іншими ринковими умовами.

Поиск по сайту: