Тема 15. Статистичне прогнозування та моделювання обсягу валового внутрішнього продукту в контексті економічного розвитку

1. Статистичне оцінювання взаємовпливу основних чинників формування обсягу валового внутрішнього продукту.

Основним синтезуючим показником соціально-економічного розвитку країни є валовий внутрішній продукт. До ключових макроекономічних показників формування його обсягу можна віднести: обсяг реалізованої продукції промисловості, обсяг виробленої продукції сільського господарства, інвестиції в основний капітал, роздрібний товарооборот підприємств, обсяг реалізованих послуг, експорт товарів і послуг та імпорт товарів і послуг.

Статистичне оцінювання взаємовпливу основних чинників формування обсягу валового внутрішнього продукту доцільно здійснювати на основі застосування методу статистичних рівнянь залежностей та кореляційно-регресійного аналізу.

2. Нормативні розрахунки основних макроекономічних показників та обсягу валового внутрішнього продукту.

Здійснювати логічне порівняння параметрів методу статистичних рівнянь залежностей та регресійного аналізу можна лише у випадку виконання на основі формул нормативних розрахунків, наведених у спеціальній літературі [18-20]. Зазначимо також, що розв’язання оберненої економічної задачі можна здійснити на онові застосування методу статистичних рівнянь залежностей.

3. Прогнозні розрахунки динаміки основних макроекономічних показників та обсягу валового внутрішнього продукту.

Формування планів та стратегії національного розвитку в умовах функціонування ринкової економіки України передбачає застосування науково обґрунтованого прогнозування основних показників макроекономіки. Статистичне оцінювання даних хронологічного ряду на основі застосування регресійно-кореляційного аналізу ґрунтується на вивченні закономірностей, що формують зміну розвитку досліджуваного явища протягом періоду упередження. Значення залежної змінної (результативної ознаки) не підлягають ранжуванню, як це здійснюють на основі вихідних даних варіаційного ряду.

Значення прогнозу одержують використовуючи основний постулат прогнозування про суттєву незмінність тенденції факторів, які формували розвиток показника у прогнозованому періоді. Екстраполяція передбачає, що закономірність розвитку явища, встановлена на основі регресійного рівняння, може бути продовжена за межі тих умов, в яких її було отримано. На основі визначення довірчих інтервалів можна встановити межі (мінімальні та максимальні рівні), в яких, за визначеного рівня імовірності, знаходяться значення прогнозованого показника.

4. Статистичне моделювання рівнів макроекономічних чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання у формуванні обсягу валового внутрішнього продукту в динаміці.

Статистичне оцінювання впливу чинників, що своїм розвитком формують результати макроекономічної рівноваги, дають змогу покращити стан обґрунтування відповідних управлінських рішень. Застосування методу статистичних рівнянь залежностей дозволяє розподілити чинники, включені до розрахунків, на групи за такими ознаками: наявність стійкого взаємозв’язку; ступінь інтенсивності використання чинників у формуванні рівня результативного показника в динаміці або його середнього рівня.

Рівень інтенсивності застосування чинників у динаміці, які визначають розвиток економічного явища, обчислюють шляхом співвідношення оптимального значення чинника, встановленого на основі використання методу статистичних рівнянь залежностей, з фактично досягнутим абсолютним його значенням. Порівняння фактично досягнутого рівня чинника з його оптимальним значенням характеризує інтенсивний ступінь його використання в досліджуваний період часу, якщо він менший за оптимальне значення. У випадку, коли фактичний рівень чинника більший його оптимального значення, у той період ряду динаміки визначають, що формування розвитку явища відбувалось неінтенсивно. Ступінь інтенсивності застосування чинникових ознак визначають шляхом порівняння оптимальних їх рівнів до фактичних значень. Оптимальний рівень чинника – кількісна характеристика ступеня зміни коефіцієнтів порівняння чинника, викликана зміною відхилень коефіцієнтів порівняння результативного показника.

Поиск по сайту: