|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Види розрахунківОблік розрахункових операцій 1. Суть розрахунків та завдання їх обліку. 2. Облік розрахунків з підзвітними особами. 3. Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги. 4. Облік розрахунків зі страхування. 5. Облік розрахунків за податками та платежами. 6. Облік розрахунків з різними дебіторами. 7. Облік розрахунків з різними кредиторами. – с/р. 1. Види розрахунків Залежно від способу платежу розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів, або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків — готівкові і безготівкові. Усі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові — через касу. За економічним змістом розрахунки поділяють на дві основні групи: 1) за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги і придбані матеріальні цінності (рахунки 34, 36, 62, 63, деякі субрахунки рахунків 37 і 68); 2) за нетоварними операціями, до яких відносять: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та інші розрахунки (рахунки 60, 64, 65, 66, 67 тощо). Основні завдання обліку розрахункових операцій: 1) своєчасне відображення наявності та руху (надходження та вибуття) грошових коштів на рахунках; 2) забезпечення контролю за раціональним використанням коштів на реєстраційних і поточних рахунках; 3) правильність відображення розрахункових операцій; 4) забезпечення контролю за своєчасністю платежів і дотриманням встановленого порядку розрахунків; 5) забезпечення своєчасного проведення інвентаризації розрахунків та достовірного відображення у звітності стану розрахунків. 2. Готівка видається працівникам підприємства підзвіт на відрядження та на господарські потреби за розпорядженням керівника підприємства за умови, що у працівника немає заборгованості по раніше виданих авансах [4]. Господарські потреби — закупівля матеріалів, канцтоварів, напівфабрикатів, запчастин тощо. Службове відрядження — поїздка на визначений строк в іншу місцевість для виконання службових обов'язків. 3. Постачальник – це юридична або фізична особа, яка здійснює постачання товарно – матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, МШП), що надає послуги (подачу електроенергію, газу, води тощо), виконує роботи (поточний та капітальний ремонт тощо). Підрядник – це спеціалізоване підприємство або фізична особа, яка виконує будівельно – монтажні роботи під час спорудження об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".
4. Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-П (далі - Закон про ЄСВ) встановлено, що з 1 січня 2011 року Україна перейшла на систему єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок, ЄСВ). Це означає, що замість звичної сплати соціальних внесків до чотирьох фондів соцстрахування платіж буде один - до Пенсійного фонду України. Платниками ЄСВ є страхувальники (названі в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ) та застраховані особи (названі в пп. 2 - 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). 5. Основним податковим документом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (далі - ПКУ), який визначає не лише загальні правила адміністрування податків і зборів (заповнення та подання податкової звітності, сплати податкових зобов'язань, проведення перевірок, облік платників податків, а також притягнення до відповідальності та застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства), а й види податків, зборів (обов'язкових платежів) та порядок їх справляння. Податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку. Збір (плата, внесок) - обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. В Україні встановлюються податки: Загальнодержавні податки та збори: 1) податок на прибуток підприємств; 2) податок на доходи фізичних осіб; 3) податок на додану вартість; 4) акцизний податок; 5) збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 6) екологічний податок; 7) рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів, газу та аміаку територією України; 8) рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; 9) плата за користування надрами; 10) плата за землю; 11) збір за користування радіочастотним ресурсом України; 12) збір за спеціальне використання води; 13) збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 14) фіксований сільськогосподарський податок; 15) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 16) мито; 17) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 18) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Місцеві податки та збори: До місцевих податків належать: 1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 2) єдиний податок. До місцевих зборів належать: 1) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 2) збір за місця для паркування транспортних засобів; 3) туристичний збір. Облік податків, зборів і платежів підприємства ведуть на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами". За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображають нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.
6. Згідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Для обліку дебіторської заборгованості призначений рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. За його дебетом відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання. При цьому рахунок 37 має такі субрахунки: — 371 “Розрахунки за виданими авансами”; — 372 “Розрахунки з підзвітними особами”. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Ці показники відображають розгорнуто: дебетове сальдо – в оборотних активах, кредитове сальдо – у складі зобов’язань балансу підприємства; — 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”; — 374 “Розрахунки за претензіями”; — 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”; — 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”; — 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором (юр- чи фіз. особою), за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |