АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практичні завдання, які виконуються на занятті

Читайте также:
  1. Вопрос 9 Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права
  2. Завдання 12 – 14 передбачають виконання вправ, що засвідчать практичні уміння студента. Виконання кожного завдання оцінюється від нуля до чотирьох балів.
  3. Завдання, джерела ревізії власного капіталу.
  4. ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
  5. Завдання, права та обов’язки суб’єкта господарського права
  6. Завдання, функції та механізм фінансового менеджменту
  7. ІІ. ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ
  8. Метабібліографія»: проблема дефініції, завдання, функції.
  9. Музична терапія. Унікальність музичного звуку. Практичні заняття.
  10. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
  11. Практичні завдання
  12. Практичні завдання

Актуальність теми

Хоча електрокардіографія це додатковий метод обстеження хворого, але він входить до загальних обов’язкових, що проводяться незалежно від наявної патології та під час профілактичних оглядів. ЕКГ дозволяє визначити зміни функцій серця, що не проявляються клінічними ознаками (блокади ніжок, німа ішемія, фібриляція передсердь та ін.), але є проявами серцевої патології; підтвердити ураження органів мішеней у хворого на гіпертонічну хворобу (гіпертрофія лівого шлуночка), виявити ЕКГ-ознаки хронічного легеневого серця, диференціювати коронарний синдром та ін. За допомогою ЕКГ виявляють фатальні аритмії, що є частою причиною смерті хворого, запобігти якій можна застосувавши дефібриляцію. Також визначаються ознаки повної атріо-вентрикулярної блокади, яка є причиною синкопальних станів, а за ІІІ ступеню і смерті хворого, врятувати якого можна вчасно визначивши це порушення провідності та встановленням кардіостимулятора.

2. Конкретні цілі:

─ скласти порядок розшифровки ЕКГ

─ аналізувати зубці та відрізки ЕКГ

─ трактувати положення електричної вісі серця

─ трактувати електричну систолу серця

─ визначати ознаки гіпертрофії відділів серця на ЕКГ

─ проаналізувати клінічні ознаки гіпертрофії відділів серця на ЕКГ

Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни Отримані навики
Медична фізика Застосовувати фізичні основи ЕКГ Описувати принцип роботи електрокардіографа Володіти технікою зняття ЕКГ у 12 відведеннях
Нормальна фізіологія Фізіологічні умови утворення зубців та інтервалів ЕКГ
Патологічна фізіологія Патофізіологічні механізми змін зубців та інтервалів ЕКГ
Патологічна анатомія Застосовувати знання анатомічних змін, що є причиною порушення функцій серцевої діяльності

 

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

 

Термін Визначення
   
   
   

 

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Зубці та відрізки ЕКГ в нормі.

2. Зміни зубця Р в патології. Діагностичне значення.

3. Зміни зубця R в патології. Діагностичне значення.

4. Зміни зубця Q в патології. Діагностичне значення.

5. Зміни зубця S в патології. Діагностичне значення.

6. Зміни зубця T в патології. Діагностичне значення.

7. Зміни сегмента РQ в патології. Діагностичне значення.

8. Зміни сегмента SТ в патології. Діагностичне значення.

9. ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого передсердя.

10. ЕКГ ознаки гіпертрофії правого передсердя.

11. ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

12. ЕКГ ознаки гіпертрофії правого шлуночка.

13. Клінічні ознаки гіпертрофії лівого передсердя.

14. Клінічні ознаки гіпертрофії правого передсердя.

15. Клінічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

16. Клінічні ознаки гіпертрофії правого шлуночка.

Практичні завдання, які виконуються на занятті

1. Проаналізувати ЕКГ – варіант норми.

2. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією лівого передсердя.

3. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією правого передсердя. Провести диференціальну діагностику Р-mitrale та P-pulmonale.

4. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією правого шлуночка. Провести диференціальну діагностику гіпертрофій шлуночків.

5. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією лівого шлуночка. Провести диференціальну діагностику гіпертрофій шлуночків.

 

Зміст теми

Електроокардіографія (ЕКГ) – метод реєстрації біопотенціалів серця під час його роботи. ЕКГ дозволяє аналізувати збудливість, проведення, автоматизм, деполяризацію та реполяризацію як міокарда взагалі, так і окремих його частин. Як правило, ЕКГ не дає можливості встановити нозологічний діагноз, тому що різноманітні патологічні процеси в серці (запальні, дистрофічні, ішемічні, гіпертрофічні) призводять до однотипових змін ЕКГ. Це додатковий метод обстеження хворого. Через це діагноз встановлюється тільки на підставі суб’єктивних даних та прискіпливого клінічного фізикального обстеження хворого.

Принцип роботи електрокардіографа заключається в графічній реєстрації різності потенціалів міокарду в часі. Міокард складається з великої кількості волокон, які мають своє електричне поле з певним напрямком та силою, графічно відображеною як стрілка вектора. Сумація цих векторів дозволяє отримати загальний інтегральний вектор серця, положення якого співпадає з анатомічним положенням серця, тобто направлений з права ліворуч, з верху донизу, з заду наперед.

Електричне поле серця проектується на всю поверхню тіла людини. Оптимальне розташування електродів на тілі було запропановано німецьким фізіологом Ейнтховеном. Ці відведення називаються стандартними. І відведення – електроди накладаються на ліву та праву руки. ІІ відведення – права рука та ліва нога. ІІІ відведення – ліва рука та ліва нога.

Також є однополюсні відведення Вільсона, які знімаються з 6 точок грудної клітки:

V1 – 4 міжребер’я праворуч біля краю грудини.

V2 – 4 міжребер’я ліворуч біля краю грудини.

V3 – на середині лінії, що поєднує V2 та V4.

V4 – 5 міжребер’я на 1,5 см. всередину від середньо-ключичної лінії.

V5 – 5 міжребер’я вздовж передньої аксилярної лінії.

V6 – 5 міжребер’я вздовж середньої аксилярної лінії.

Існують також посилені однополюсні відведення Гользбергера від лівої (AVL), правої (AVR) рук та лівої ноги (AVF). Назвемо ділянки міокарду, котрі знаходять переважаюче відображення в різних відведеннях.

І, AVL, V1, V2 – передня стінка лівого шлуночку

І, AVL, V3 – перегородка серця

І, AVL, V4 – верхівка)

І, AVL, V5, V6 – бокова стінка лівого шлуночку

ІІІ, AVF – задня стінка лівого шлуночку.

Утворення зубців та інтервалів ЕКГ.

Першим збуджується синусовий вузол і хвиля збудження охоплює передсердя. На ЕКГ з’являється зубець Р. Далі збудження розповсюджується по атріо–вентрикулярному вузлу, загальному стовбуру пучка Гіса, ніжками пучка Гіса та волокнами Пуркін’є. Це відповідає інтервалу PQ. Починається деполяризація шлуночків – на ЕКГ з’являється комплекс QRS. Перший зубець, який направлений донизу – зубець Q. Наступний за ним, який направлений вгору – зубець R. Наступний, за R, який направлений донизу – зубець S. Повне охоплення серця збудженням відповідає інтервалу QT. Реполяризація – зубець Т. Зубець Q відображає збудження перетинки серця, R – основної маси лівого шлуночку, S – збудження задньо–базальних відділів міокарду.

Схема розшифрування ЕКГ

  1. Оцінка функції автоматизму та збудливості:

─ Ритм синусовий чи несинусовий.

─ Ритм правильний чи неправильний.

─ Частота серцевих скорочень.

  1. Оцінка функції скоротливості:

─ Амплітуда зубців.

─ Положення електричної осі серця.

─ Тривалість інтервалу QRST – електричної систоли серця.

  1. Оцінка функції проведення:

─ Тривалість інтервалу PQ, комплексу QRS (тривалість та деформація).

  1. Оцінка наявності ішемічних змін:

─ Патологічний зубець Q.

─ Положення сегменту ST відносно ізоелектричної лінії.

─ Форма та амплітуда зубця Т.

Гіпертрофія правого передсердя

Причини: хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма, емфізема легень, первинна легенева гіпертензія, набуті та вроджені вади серця.

ЕКГ-ознаки: (Р-pulmonale)– амплітуда зубця Р збільшується в IІ, ІІІ, AVF, вершина зубця Р загострена. Загального подовження тривалості зубця Р не відбувається.

Клінічні ознаки: зміщення правої межі відносної серцевої тупості праворуч, збільшення розмірів правого передсердя за рахунок товщини міокарду або збільшення порожнини при УЗД діагностиці.

Гіпертрофія лівого передсердя

Причини: набуті мітральні та аортальні вади серця, відносна мітральна недостатність

ЕКГ-ознаки: (P-mitrale) – в І, II, AVR, AVL зубець Р двогорбий, а в відведеннях ІІІ, AVF може бути двухфазним (+ -). Може бути збільшена тривалість Р.

Клінічні ознаки: різний пульс на обох руках (pulsus diaerens), пульсація у ІІ, ІІІ міжребер’ях ліворуч від грудини, зміщення верхньої межі відносної серцевої тупості догори, збільшення розмірів лівого передсердя за рахунок товщини міокарду або збільшення порожнини при УЗД діагностиці.

Гіпертрофія правого шлуночку

Причини: хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма, емфізема легень, первинна легенева гіпертензія, набуті та вроджені вади серця.

ЕКГ-ознаки: правограмма (RIII > SI)

RIII > 15 mm, SI > 15 mm

RIII + SI > 25 mm,

RV1 > RV2 > RV3 > RV4,

RV1 > 7mm, SV1 < 2mm;

RV1 + SV5,6 > 35 mm,

QRS > 10 mm, деформований ІІІ, AVF, V1, V2

ST нижче ізолінії в ІІІ, AVF, V1, V2

перехідна зона в V4.

Клінічні ознаки: пульсація в епігастральній ділянці під мечовидними відростком, негативний серцевий поштовх в ділянці абсолютної серцевої тупості, або зміщений вліво верхівковий поштовх, зміщення правої, а потім і лівої меж відносної серцевої тупості, збільшення поперечника серця; збільшення розмірів правого шлуночка за рахунок товщини міокарду, або збільшення порожнини при УЗД діагностиці.

Гіпертрофія лівого шлуночку

Причини: набута мітральна недостатність, відносна мітральна недостатність, аортальні вади серця, вроджені вади серця, коарктація аорти

ЕКГ-ознаки: лівограмма (RI > SIІІ);

RІ + SIII > 25 mm;

RV5,6 > RV4

R V5,6 + SV1 > 35 mm,

QRS > 10 mm, деформований І, ІІ, AVL, V5, V6;

ST нижче ізолінії в відведеннях І, ІІ, AVL,V5, V6;

перехідна зона в V2.

Клінічні ознаки: зміщений вліво та вниз, розлитий, високий та резистентний верхівковий поштовх, зміщення лівої межі відносної серцевої тупості; збільшення поперечника серця; збільшення розмірів лівого шлуночка за рахунок товщини міокарду задньої стінки або перетинки, або збільшення порожнини при УЗД діагностиці.

 

Матеріали для самоконтролю (додаються)

 

Рекомендована література.

 

o Диагностика внутренних болезней // Под ред. М.Б. Шкляра. – «Вища школа», 1972. – С. 211-228.

o Пропедевтика внутренних болезней. Учебное пособие для студентов медицинских вузов. Под ред. Ю.С. Макова – СПб; Спец. Литература, 1998.

o Мухин М.А., Моисеев В.С. Основы клинической диагностики внутренних болезней. М., Медицина, 1997.

o Исаков И. И., Куслаковский М.С., Журавлева Н. Б. Клиническая электрокардиография. Ленинград, 1984.

 

Доцент Томашкевич Г.І.


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ЕКГ норма

 

1. Зубець Р відображає збудження:

*А. Передсердь

Б. Шлуночків

В. Атріовентрикулярного вузла

Г. Перетинки

Д. Верхівки серця

2. Зубець Q відображає деполяризацію:

А. Передсердь

Б. Шлуночків

В. Атріовентрикулярного вузла

*Г. Перетинки

Д. Верхівки серця

3. Зубець R відображає деполяризацію:

А. Передсердь

*Б. Основної маси лівого шлуночку

В. Атріовентрикулярного вузла

Г. Перетинки

Д. Верхівки серця

4. Зубець Т відображає:

*А. Реполяризацію серця

Б. Деполяризацію шлуночків

В. Збудження передсердь

Г. Проведення імпульсу по передсердям

Д. Проведення імпульсу по пучку Гіса

5. Зубець S відображає збудження:

А. Передсердь

Б. Основної маси лівого шлуночку

В. Атріовентрикулярного вузла

*Г. Задньо–базальних відділів міокарду

Д. Верхівки серця

6. Деполяризація шлуночків на ЕКГ визначається:

А. Зубцем Р

Б. Інтервалом PQ

*В. Комплексом QRS

Г. Інтервалом QТ

Д. Зубцем Т

7. Повне охоплення серця збудженням відповідає:

А. Зубцю Р

Б. Інтервалу PQ

В. Комплексу QRS

*Г. Інтервалу QТ

Д. Зубцю Т

8. На ЕКГ розповсюдження збудження по атріо–вентрикулярному вузлу, загальному стовбуру пучка Гіса, ніжками пучка Гіса та волокнами Пуркін’є позначається:

А. Зубцем Р

*Б. Інтервалом PQ

В. Комплексом QRS

Г. Інтервалом QТ

Д. Зубцем Т

9. Зубець Р може бути в нормі негативним або двофазним у відведеннях:

А. І, AVL

Б. ІІІ, AVF

В. V5

Г. V3-4

*Д. V1

10. Тривалість зубця Р у нормі складає:

*А. 0,08-0,1 мм/с

Б. 0,12-0,18 мм/с

В. 0,12 мм/с

Г. 0,18 мм/с

Д. 0,1 мм/с

11. Зубець Р в нормі є:

А. Негативним

Б. Двофазним

*В. Позитивним

Г. Гострокінцевим

Д. Подвоєним

12. Висота зубця Р у нормі складає:

А. ¼ від R

*Б. 1/6 від R

В. 1/8 від R

Г. ½ від R

Д. 1/3 від R

13. Тривалість інтервалу PQ в нормі складає:

А. 0,08-0,1 мм/с

*Б. 0,12-0,18 мм/с

В. До 0,12 мм/с

Г. 0,18 мм/с

Д. 0,1 мм/с

14. Тривалість інтервалу PQ у разі брадикардії складає:

А. 0,08-0,1 мм/с

Б. 0,12-0,18 мм/с

*В. До 0, 20 мм/с

Г. 0,18 мм/с

Д. 0,1 мм/с

15. Інтервал PQ – це відстань між:

А. Початком та кінцем зубця Р

*Б. Початком зубця Р та початком комплексу QRS

В. Кінцем зубця Р та початком зубця Q

Г. Початком зубця Р та початком зубця S

Д. Кінцем зубця Р та початком зубця R

16. Інтервал QRSТ – це відстань між:

А. Початком та кінцем зубця Р

Б. Початком зубця Р та початком комплексу QRS

В. Кінцем зубця Р та початком зубця Q

*Г. Початком зубця Q та кінцем зубця Т

Д. Кінцем зубця Р та початком зубця Т

17. Тривалість інтервалу QRSТ залежить від:

А. Віку

Б. Діагнозу

В. Часу реєстрації ЕКГ

*Г. Частоти серцевих скорочень

Д. Всього вище перерахованого

18. Тривалість інтервалу QRSТ залежить від:

А. Віку

Б. Діагнозу

В. Часу реєстрації ЕКГ

*Г. Статі

Д. Всього вище перерахованого

19. Сегмент SТ – це відстань між:

А. Початком зубця Р та кінцем зубця Т

Б. Початком зубця S та початком зубця Т

*В. Кінцем зубця S та початком зубця Т

Г. Початком зубця R та початком зубця S

Д. Кінцем зубця Q та початком зубця Т

20. Сегмент SТ в нормі розміщений:

А. Після комплексу QRS

Б. На ізоелектричній лінії

В. Перед комплексу QRS

Г. Перед зубцем Т

*Д. На ізоелектричній лінії, зміщений на 1 мм вгору або вниз без наявності клінічної симптоматики

21. Зубець Q в нормі:

А. Останній зубець комплексу QRS

Б. Позитивний

В. Подвоєний

Г. Високий

*Д. Перший зубець комплексу QRS

22. Зубець Q в нормі:

*А. Завжди негативний

Б. Останній зубець комплексу QRS

В. Подвоєний

Г. Високий

Д. Позитивний

23. Глибина зубця Q у нормі складає:

А. ¼ від R

Б. 1/6 від R

В. 1/8 від R

Г. ½ від R

*Д. 1/3 від R

24. Тривалість зубця Q в нормі складає:

А. 0,08-0,1 мм/с

Б. 0,12-0,18 мм/с

*В. До 0,03 мм/с

Г. 0,08 мм/с

Д. 0,01 мм/с

25. Комплекс QRS у нормі складається з:

А. 4 зубців

Б. 5 зубців

*В. 3 зубців

Г. 6 зубців

Д. 7 зубців

26. Комплекс QRS у нормі складається з:

А. 4 зубців

Б. 5 зубців

*В. 1 зубця

Г. 6 зубців

Д. 7 зубців

27. Комплекс QRS у нормі складається з:

А. 4 зубців

Б. 5 зубців

*В. 2 зубців

Г. 6 зубців

Д. 7 зубців

28. Комплекс QRS у нормі складається з:

А. 3 зубців

Б. 5 зубців

В. 1 зубця Q

*Г. 1 зубця R

Д. 7 зубців

29. Комплекс QRS у нормі складається з:

А. 3 зубців

Б. 5 зубців

В. 1 зубця QS

*Г. 1 зубця R

Д. 7 зубців

30. Комплекс QRS у нормі складається з:

А. 4 зубців

Б. 2 зубців QS

*В. 2 зубців RS

Г. 6 зубців

Д. 7 зубців

31. Комплекс QRS у нормі складається з:

А. 4 зубців

Б. 2 зубців QS

*В. 2 зубців QR

Г. 6 зубців

Д. 7 зубців

32. Амплітуда зубця R в нормі максимальна у відведенні:

А. І, AVL

Б. ІІІ, AVF

В. V5

*Г. V4

Д. V1

33. Зубець R в нормі:

34. Амплітуда зубця R у разі нормального положення електричної вісі серця максимальна у відведенні:

А. І

Б. ІІІ

*В. ІІ

Г. V4

Д. V1

35. Амплітуда зубця R у разі нормального положення електричної вісі серця максимальна у відведенні:

А. І

Б. ІІІ

*В. ІІ

Г. V4

Д. V1

36. Амплітуда зубця R у разі відхилення електричної вісі серця ліворуч максимальна у відведенні:

*А. І

Б. ІІІ

В. ІІ

Г. V4

Д. V1

37. Амплітуда зубця R у разі відхилення електричної вісі серця праворуч максимальна у відведенні:

А. І

*Б. ІІІ

В. ІІ

Г. V4

Д. V1

38. Ознакою синусового ритму є наявність:

А. Хвиль f у V1

Б. Негативного зубця Р

В. Зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

*Г. Позитивного зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Д. Комплексу QRS

39. Ознакою правильного ритму є наявність:

А. Хвиль f у V1

Б. Однакових відстаней RR

*В. Однакових відстаней RR + 10%

Г. Позитивного зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Д. Комплексу QRS

40. Ознакою несинусового ритму є наявність:

А. Хвиль f у V1

*Б. Негативного зубця Р

В. Зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Г. Позитивного зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Д. Комплексу QRS

41. Ознакою несинусового ритму є:

А. Наявність хвиль f у V1

*Б. Відсутність зубця Р

В. Наявність зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Г. Наявність позитивного зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Д. Наявність комплексу QRS

42. Ознакою несинусового ритму є наявність:

А. Хвиль f у V1

Б. Зубця Q

В. Зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

*Г. Позитивного зубця Р, не прив’язаного до комплексу QRS

Д. Комплексу QRS

43. Ознакою несинусового ритму є наявність:

А. Наявність хвиль f у V1

*Б. Відсутність зубця Р та комплексу QRS

В. Наявність зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Г. Наявність позитивного зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Д. Наявність комплексу QRS

44. Ознакою несинусового ритму є наявність:

А. Хвиль f у V1

Б. Зубця Q

*В. Негативного зубця Р, прив’язаного до комплексу QRS

Г. Позитивного зубця Р

Д. Комплексу QRS

45. Тривалість комплексу QRS в нормі складає:

*А. 0,08-0,1 мм/с

Б. 0,12-0,18 мм/с

В. До 0,03 мм/с

Г. 0,08 мм/с

Д. 0,01 мм/с

46. Зубець S в нормі є:

*А. Негативним

Б. Двофазним

В. Позитивним

Г. Розщепленим

Д. Подвоєним

47. Амплітуда зубця S в нормі максимальна у відведенні:

А. І, AVL

Б. ІІІ, AVF

В. V5

Г. V4

*Д. V1

48. Зубець S в нормі завжди відсутній у відведеннях:

А. І, AVL

Б. ІІІ, AVF

*В. V5-6

Г. V4

Д. V1

49. Перехідна зона в нормі знаходиться у відведенні:

А. ІІ

Б. ІІІ

В. V6

*Г. V3

Д. V1

50. У перехідній зоні:

А. Амплітуда зубця S більша за амплітуду зубця R

*Б. R = S

В. Зубець R відсутній

Г. Зубець S відсутній

Д. Амплітуда зубця R більша за амплітуду зубця S

51. У перехідній зоні:

А. Переважають потенціали правого шлуночка

*Б. Потенціали шлуночків рівні

В. Переважають потенціали лівого шлуночка

Г. Переважають потенціали лівого передсердя

Д. Переважають потенціали обох передсердь

52. Сегмент SТ характеризується:

А. Переважають потенціали правого шлуночка

*Б. Тривалістю

В. Переважають потенціали лівого шлуночка

Г. Переважають потенціали лівого передсердя

Д. Переважають потенціали обох передсердь

 

1 заняття

Гіпертрофії відділів серця

 

 

1. ЕКГ-ознакою гіпертрофії лівого передсердя є:

А. Зміни зубця S

*Б. Зміни зубця Р

В. Зміни зубця R

Г. Зміни зубця Т

Д. Зміни зубця Q

2. ЕКГ-ознакою гіпертрофії лівого передсердя є:

А. Зміни зубця S

*Б. Зміни зубця Р

В. Зміни зубця R

Г. Зміни зубця Т

Д. Зміни зубця Q

3. ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого передсердя з’являються у відведеннях:

*А. І, ІІ, AVL, V5-6

Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

4. ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого передсердя з’являються у відведеннях:

А. І, ІІ, AVL, V5-6

*Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

5. За гіпертрофії правого передсердя зубець Р є:

А. Негативним

Б. Двофазним

*В. Позитивним, високим, гострокінцевим

Г. Гострокінцевим

Д. Подвоєним

6. За гіпертрофії правого передсердя зубець Р є:

А. Позитивним

Б. Високим

В. Двофазним з більш вираженою позитивною фазою у відведенні V1

Г. Гострокінцевим

*Д. Все вище перераховане

7. За гіпертрофії лівого передсердя зубець Р є:

А. Негативним

Б. Двофазним

*В. Позитивним, низьким, подвоєним

Г. Гострокінцевим

Д. Високим

8. За гіпертрофії лівого передсердя зубець Р є:

А. Позитивним

Б. Низьким

В. Двогорбим

Г. Розширеним

*Д. Все вище перераховане

9. Причиною гіпертрофії лівого передсердя є:

*А. Мітральний стеноз

Б. Недостатність тристулкового клапана

В. Ессенціальна гіпертензія

Г. Бронхіальна астма

Д. Пептична виразка

10. Причиною гіпертрофії лівого передсердя є:

А. Мітральний стеноз

Б. Недостатність мітрального клапана

В. Аортальний стеноз

Г. Аортальна недостатність

*Д. Все вище перераховане

11. Причиною гіпертрофії правого передсердя є:

А. Мітральний стеноз

Б. Недостатність тристулкового клапана

В. Ессенціальна гіпертензія

*Г. Бронхіальна астма

Д. Пептична виразка

12. Причиною гіпертрофії правого передсердя є:

А. Хронічне обструктивне захворювання легень

Б. Емфізема легень

В. Первинна легенева гіпертензія

Г. Бронхіальна астма

*Д. Все вище перераховане

13. Причиною гіпертрофії правого передсердя є:

А. Мітральний стеноз

Б. Недостатність тристулкового клапана

В. Ессенціальна гіпертензія

*Г. Бронхіальна астма

Д. Пептична виразка

14. Які імовірні зміни ЕКГ, якщо під час огляду визначається різний пульс на обох руках, пульсація в ІІІ міжребер’ї ліворуч грудини, перкуторно - зміщення верхньої межі відносної серцевої тупості вгору?

А. Синусова тахікардія

Б. Гіпертрофія правого шлуночка

В. Інфаркт міокарда

*Г. P-mitrale

Д. Екстрасистолія

15. Які імовірні зміни ЕКГ, якщо перкуторно визначається зміщення правої межі відносної серцевої тупості праворуч?

А. Синусова тахікардія

Б. Гіпертрофія правого шлуночка

В. Інфаркт міокарда

*Г. P-pulmonale

Д. Екстрасистолія

16. Які скарги буде пред’являти хворий з гіпертрофією лівого передсердя?

А. Серцебиття

Б. Біль в ділянці серця

В. Задишка

Г. Набряки ніг

*Д. Немає характерних скарг

17. Які скарги буде пред’являти хворий з гіпертрофією правого передсердя?

А. Серцебиття

Б. Біль в ділянці серця

В. Задишка

Г. Набряки ніг

*Д. Немає характерних скарг

18. Які зміни можна визначити під час огляду передсерцевої ділянки у хворого з гіпертрофією правого передсердя?

А. Серцевий горб

Б. Зміщений ліворуч серцевий поштовх

*В. Пульсацію в IV міжребер’ї праворуч грудини

Г. Пульсацію в IІ міжребер’ї ліворуч грудини

Д. Немає характерних ознак

19. Які зміни можна визначити під час аускультації серця у хворого з гіпертрофією правого передсердя?

А. Ослаблення І тону

*Б. Акцент ІІ тону над легеневою артерією

В. Роздвоєння І тону

Г. Систолічний шум на верхівці серця

Д. Немає характерних ознак

20. Які зміни можна визначити під час аускультації серця у хворого з гіпертрофією лівого передсердя?

А. Ослаблення І тону

*Б. Акцент ІІ тону над легеневою артерією

В. Роздвоєння І тону

Г. Систолічний шум на верхівці серця

Д. Немає характерних ознак

21. ЕКГ-ознакою гіпертрофії лівого шлуночка є:

А. Зміни зубця S

Б. Зміни зубця Р та комплексу QRS

В. Зміни зубців R та Т

*Г. Зміни комплексу QRS, сегменту SТ та зубця Т

Д. Зміни комплексу QRS

22. ЕКГ-ознакою гіпертрофії лівого передсердя є:

А. Зміни зубця S

Б. Зміни зубця Р

В. Зміни зубця R

Г. Зміни зубця Т

*Д. Зміни комплексу QRS, сегменту SТ та зубця Т

23. Високий зубець R за гіпертрофії лівого шлуночка з’являється у відведеннях:

*А. І, ІІ, AVL, V5-6

Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

24. Високий зубець R за гіпертрофії правого шлуночка з’являється у відведеннях:

А. І, ІІ, AVL, V5-6

*Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

25. Глибокий зубець S за гіпертрофії лівого шлуночка з’являється у відведеннях:

А. І, ІІ, AVL, V5-6

*Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

26. Глибокий зубець S за гіпертрофії правого шлуночка з’являється у відведеннях:

*А. І, ІІ, AVL, V5-6

Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

27. За гіпертрофії правого шлуночка перехідна зона розташована у відведенні:

А. V5

Б. V2

В.V3

*Г. V4

Д. V1

28. За гіпертрофії лівого шлуночка перехідна зона розташована у відведенні:

А. V5

*Б. V2

В.V3

Г. V4

Д. V1

29. За гіпертрофії лівого шлуночка RІ + SІІІ більше або дорівнює:

А. 10 мм

Б. 15 мм

В. 20 мм

*Г. 25 мм

Д. 35 мм

30. За гіпертрофії правого шлуночка RІІІ + SІ більше або дорівнює:

А. 10 мм

Б. 15 мм

В. 20 мм

*Г. 25 мм

Д. 35 мм

31. За гіпертрофії лівого шлуночка RV5 + SV1 більше або дорівнює:

А. 10 мм

Б. 15 мм

В. 20 мм

Г. 25 мм

*Д. 35 мм

32. За гіпертрофії правого шлуночка RV1+ S V5 більше або дорівнює:

А. 10 мм

Б. 15 мм

В. 20 мм

Г. 25 мм

*Д. 35 мм

33. За гіпертрофії лівого шлуночка зубець Т коритоподібний у відведеннях:

*А. І, ІІ, AVL, V5-6

Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

34. За гіпертрофії правого шлуночка зубець Т коритоподібний у відведеннях:

А. І, ІІ, AVL, V5-6

*Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

35. За гіпертрофії лівого шлуночка сегмент SТ може зміщуватись у відведеннях:

*А. І, ІІ, AVL, V5-6

Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

36. За гіпертрофії правого шлуночка сегмент SТ може зміщуватись у відведеннях:

А. І, ІІ, AVL, V5-6

*Б. ІІ, ІІІ, AVF, V1-2

В. ІІ, ІІІ, V5

Г. ІІ, AVL, V4

Д. V1-3

37. За гіпертрофії лівого шлуночка сегмент SТ:

А. Не зміщується

Б. Зміщується вгору

В. Зміщується вниз

*Г. Зміщується косо вниз

Д. Подовжується

38. За гіпертрофії правого шлуночка сегмент SТ:

А. Не зміщується

Б. Зміщується вгору

В. Зміщується вниз

*Г. Зміщується косо вниз

Д. Подовжується

39. Причиною гіпертрофії лівого шлуночка є:

А. Мітральний стеноз

Б. Недостатність тристулкового клапана

*В. Ессенціальна гіпертензія

Г. Бронхіальна астма

Д. Пептична виразка

40. Причиною гіпертрофії правого шлуночка є:

А. Мітральний стеноз

Б. Недостатність мітрального клапана

В. Аортальний стеноз

Г. Недостатність тристулкового клапана

*Д. Все вище перераховане

41. Причиною гіпертрофії правого шлуночка є:

А. Хронічне обструктивне захворювання легень

Б. Емфізема легень

В. Первинна легенева гіпертензія

Г. Бронхіальна астма

*Д. Все вище перераховане

42. Причиною гіпертрофії лівого шлуночка є:

А. Аортальні вади

Б. Коарктація висхідної аорти

В. Ессенціальна гіпертензія

Г. Мітральна недостатність

*Д. Все вище перераховане

43. Які імовірні зміни ЕКГ, якщо у хворого на артеріальну гіпертензію визначається зміщення лівої межі відносної серцевої тупості ліворуч?

А. Синусова тахікардія

*Б. Гіпертрофія лівого шлуночка

В. Інфаркт міокарда

Г. P-mitrale

Д. Екстрасистолія

44. Які імовірні зміни ЕКГ, якщо серцевий поштовх негативний та локалізується в ділянці абсолютної серцевої тупості, перкуторно визначається зміщення правої та лівої меж відносної серцевої тупості, розширення серцевої тупості?

А. Синусова тахікардія

*Б. Гіпертрофія правого шлуночка

В. Інфаркт міокарда

Г. P-pulmonale

Д. Екстрасистолія

45. Які скарги буде пред’являти хворий з гіпертрофією лівого шлуночка?

А. Серцебиття

Б. Біль в ділянці серця

В. Задишка

Г. Набряки ніг

*Д. Немає характерних скарг

46. Які скарги буде пред’являти хворий з гіпертрофією правого шлуночка?

А. Серцебиття

Б. Біль в ділянці серця

В. Задишка

Г. Набряки ніг

*Д. Немає характерних скарг

47. Які зміни можна визначити під час аускультації серця у хворого з гіпертрофією правого шлуночка?

*А. Ослаблення І тону на основі мечовидного відростка

Б. Акцент ІІ тону над легеневою артерією

В. Ослаблення ІІ тону над аортою

Г. Систолічний шум на верхівці серця

Д. Немає характерних ознак

48. Які зміни можна визначити під час аускультації серця у хворого з гіпертрофією лівого шлуночка?

*А. Ослаблення І тону на верхівці

Б. Акцент ІІ тону над легеневою артерією

В. Ослаблення або розщеплення І тону на верхівці серця

Г. Систолічний шум на верхівці серця

Д. Немає характерних ознак

49. Які властивості серцевого поштовху у хворого з гіпертрофією лівого шлуночка?

А. Зміщений ліворуч та вниз

Б. Розлитий

В. Високий

Г. Резистентний

*Д. Все вище перераховане

50. Які властивості серцевого поштовху у хворого з гіпертрофією правого шлуночка?

*А. Зміщений ліворуч

Б. Розлитий

В. Високий

Г. Резистентний

Д. Все вище перераховане

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

Ситуаційні задачі // Під редакцією проф. Ю.М. Мостового. – Вінниця, 1999 р. – С.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

17. Зубці та відрізки ЕКГ в нормі.

18. Зміни зубця Р в патології. Діагностичне значення.

19. Зміни зубця R в патології. Діагностичне значення.

20. Зміни зубця Q в патології. Діагностичне значення.

21. Зміни зубця S в патології. Діагностичне значення.

22. Зміни зубця T в патології. Діагностичне значення.

23. Зміни сегмента РQ в патології. Діагностичне значення.

24. Зміни сегмента SТ в патології. Діагностичне значення.

25. ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого передсердя.

26. ЕКГ ознаки гіпертрофії правого передсердя.

27. ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

28. ЕКГ ознаки гіпертрофії правого шлуночка.

29. Клінічні ознаки гіпертрофії лівого передсердя.

30. Клінічні ознаки гіпертрофії правого передсердя.

31. Клінічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

32. Клінічні ознаки гіпертрофії правого шлуночка.

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

6. Проаналізувати ЕКГ – варіант норми.

7. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією лівого передсердя.

8. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією правого передсердя. Провести диференціальну діагностику Р-mitrale та P-pulmonale.

9. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією правого шлуночка. Провести диференціальну діагностику гіпертрофій шлуночків.

10. Проаналізувати ЕКГ хворого з гіпертрофією лівого шлуночка. Провести диференціальну діагностику гіпертрофій шлуночків.

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.117 сек.)