Метабібліографія»: проблема дефініції, завдання, функції

Бібліографія бібліографії — основне джерело інформації про бібліографічні ресурси України. Виникла, як наслідок розвитку практичної бібліографічної діяльності. Її основною метою є збереження духовних здобутків народу в галузі науки, освіти, культури за певний історичний проміжок часу.

Термін «бібліографія бібліографії» виник на початку XXст.

Вперше термін «бібліографія бібліографії» вжив у 1901 р. А. Джосефсон [Гудовщикова, 1974, с. 53–63] у праці «Бібліографія бібліографії» [Bibliographies of Bibliographies, 1901, 45 р.]». Першим у Росії поняття «бібліографія бібліографії» використав А. Торопов [Библиография библиографии за год, 1909, с. 25]

В Україні термін «бібліографія бібліографії» ввів до наукового обігу М. Ясинський – теоретик і практик бібліографії, автор праці «Головні моменти з історії української бібліографії» [Ясинський, 1927, с. 8–34]. Дослідник, перераховуючи види бібліографії, вказує й на існування бібліографії української бібліографії [Королевич, 1995. с. 23]. Варто зазначити, що вище названі дослідники у своїх студіях лише використали термін без його ґрунтовного тлумачення.

З цього часу термін «бібліографії бібліографії» й синонімічний до нього «бібліографія другого ступеня» активно використовувався дослідниками та був зафіксований у фахових довідкових виданнях.

Визначення поняття «бібліографія бібліографії» у довідковому виданні подає Є. Куделько. У «Довіднику з бібліотекознавства і бібліографії» зафіксовано таке трактування терміна: „«бібліографія бібліографії» (бібліографія другого ступеня) – бібліографія, предметом обліку і реєстрації якої є бібліографічні матеріали: покажчики літератури, огляди та ін. з усіх галузей знання або окремого питання, предмета, теми “ [Куделько, 1969, с. 21].

«Російсько-український словник бібліотечно-бібліографічних термінів» містить термін «бібліографія бібліографії» і подає синонім до нього бібліографія другого ступеня [Сташко, 1996, с. 19].

В «Англо-українському словнику-довіднику бібліотечно-інформаційної термінології» зафіксований термін «бібліографія бібліографії» та «бібліографія другого ступеня» як синонім до словосполучення bibliography of bibliographies [Стрішенець, 2004, с. 47].

Дефініцію терміна «бібліографія бібліографії» подає «Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики». „ «Бібліографія бібліографії» (библиография библиографии; bibliography of bibliography; secondary bibliography) – бібліографія, що подає інформацію про бібліографічні посібники “ [Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики, 1999, с. 36].

„ « Бібліографія бібліографії» – вид бібліографії, присвячений інформації про бібліографічні матеріали “, – така дефініція подана у «Словнику книгознавчих термінів» [Словник книгознавчих термінів, 2003, с. 23]. Аналогічне визначення подано у російському довідковому виданні «Книга: Энциклопедия» [Книга: Энциклопедия, 1998, http://polygraphicbook.narod.ru/text/statiy/2/0/040.html]. Схожим до попередніх є визначення «бібліографії бібліографії», яке міститься в «Большой советской энциклопедии», – вид бібліографії, в завдання якого входить інформація про бібліографічні посібники. Здійснюється у вигляді бібліографічних покажчиків і оглядів (переклад – Г. Семко) [Большая советская энциклопедия http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/69181/Библиография].

Термін «бібліографія бібліографії» є стандартизованим. У ГОСТі 7.0–77 «Библиография. Основные термины и определения» зафіксовано таку дефініцію поняття „«бібліографія бібліографії» – це бібліографія, призначенням якої є орієнтація суспільства в бібліографічних ресурсах. Результатом діяльності в галузі бібліографії бібліографії є покажчики (або списки, огляди) бібліографічних посібників (тобто, умовно, «покажчики БП»)“ [ГОСТ 7.0-77. Библиография: Термины и определения]. У наступній редакції ГОСТу у 1984 р. визначення поняття відсутнє, що пов'язано з рішенням не вводити вихідне поняття «бібліографія» до стандарту.

Надалі дефініція поняття «бібліографія бібліографії» не була закріплена у жодному державному стандарті.

Визначення поняття «бібліографія бібліографії», чи «бібліографія другого ступеня» можна віднайти у наукових доробках вчених та у сучасних довідкових виданнях, як у паперовій, так і в електронній формі. Однак запропоновані дефініції не відображають у повній мірі «бібліографію бібліографії», як особливий вид діяльності та не враховують особливості її функціонування на сучасному етапі.

Термін «бібліографія бібліографії» є у певній мірі архаїзмом, все частіше науковці використовують сучасний відповідник «метабібліографія».

Російський бібліографознавець І. Моргенштерн поставив під сумнів досконалість терміна «бібліографія бібліографії» і запропонував термін «метабібліографія» «як лаконічніший та позбавлений тавтології» [Моргенштерн, 2002, с. 8]. Його думку підтримали сучасні бібліографознавці, зокрема, Н. Рибчинська Г. Швецова-Водка, О. Промська, М. Женченко та ін.

Г. Швецова-Водка у праці «Бібліографічні ресурси України: загальна характеристика» обґрунтовує необхідність заміни терміна «бібліографія бібліографії» на більш вдалий. Дослідниця пов'язує поняття «бібліографія бібліографії» з полісемією терміна «бібліографія». Оскільки, на початку XX ст. під «бібліографією» розуміли бібліографічний посібник чи їх сукупність [Швецова-Водка. Бібліографічні ресурси України, 2000, с. 114]. Відтак, „«бібліографія бібліографії» — це «покажчик (або покажчики) бібліографічних посібників»“. Із розвитком науки трактування бібліографії змінилося, відповідно й передбачає зміну понятійного апарату бібліографії.

У «Вступі до бібліографознавства» Г. Швецова-Водка подає таке визначення дефініції „«бібліографія бібліографії» (сучасна назва – метабібліографія) – це бібліографія, призначенням якої є орієнтація суспільства в бібліографічних ресурсах. У цьому виді бібліографії обліковуються бібліографічні посібники всіх видів і створюються покажчики бібліографічних посібників. Вони потрібні для організації використання бібліографічних посібників, для узагальнення всієї діяльності, спрямованої на створення бібліографічних посібників, виявлення її досягнень та недоліків“ [Швецова-Водка, 2004, с. 169].

І. Моргенштерн зазначає низку недоліків терміна «бібліографія бібліографії»: „1) як правило, використовується неточно – для позначення виду бібліографічних посібників, а не виду бібліографії як діяльності; 2) часто трапляються непорозуміння під час складання чи редагування тексту, коли редактор, який не знає спеціальної термінології, викидає друге слово «бібліографія»; 3) у неспеціалістів термін викликає подив, а іноді сприймається ними з певним гумором. Часто дослідники вживають синонім «бібліографія другого ступеня», однак він вимагає пояснення і є обмеженим, оскільки маємо «бібліографію третього ступеня», чи «бібліографію четвертого ступеня»“[Моргенштерн. Общее библиографоведение, 2005, с. 28]. І. Моргенштерн пропонує для позначення усього різноманіття «бібліографії другого ступеня» та всіх наступних похідних вживати термін «метабібліографія» (лат. meta – за, після). Префікс «мета» використовують для позначення систем, за допомогою яких досліджують або описують інші системи.

О. Промська вважає необхідним впровадження терміна «метабібліографія» у науковий обіг як такого, що є: „а) зручний у використанні; б) зрозумілий як для спеціалістів, так і неспеціалістів; в) уможливить приведення української і російської бібліографічної термінології до «спільного знаменника»“ [Промська О. Бібліографія бібліографії: термінологічний аспект, 2007, с. 22–24].

Серед багатьох видів бібліографії метабібліографія посідає особливе місце. До об’єктів її обліку належать бібліографічні посібники (БП) всіх видів та жанрів: окремо видані бібліографічні покажчики, ґрунтовні прикнижкові і пристатейні списки літератури, бібліографічні реєстри у часописах, огляди літератури тощо. Необхідною передумовою появи метабібліографії є певний рівень розвитку практичної бібліографічної діяльності, внаслідок чого нагромаджується достатня для реєстрації кількість бібліографічної продукції.

До основних завдань метабібліографії належить:

· інформування про бібліографічну продукцію;

· оцінка повноти бібліографічного репертуару;

· створення джерелознавчої бази для вивчення історії, теорії та методики бібліографії і викладання бібліографічних дисциплін;

· аналіз ступеня розвитку, стану бібліографічної забезпеченості окремих галузей знань і категорій споживачів інформації;

· прогнозування створення нових посібників, які мають усунути лакуни у великому масиві бібліографічної продукції;

Метабібліографія виконує ряд функцій:

· управлінську, метабібліографія є засобом управління процесами створення метабібліографічної інформації, її подальшого використання та поширення;

· прогнозуючу, що передбачає вивчення і аналіз сукупності бібліографічних посібників з різних галузей знання та інформаційних потреб споживачів з метою прогнозування та планування розвитку метабібліографії;

· підсумовуючу функцію, яка допомагає підвести підсумки розвитку певної галузі за допомогою покажчика БП та зробити висновки;

· орієнтуючу, яка сприяє орієнтації споживачів у різноманітті бібліографічної інформації. Покажчик бібліографічних посібників дозволяє встановити не тільки тематику БП, але й їх види, жанри, форми тощо;

· довідково-пошукову функцію бібліографічного пошуку БП з метою встановлення наявності БП із певної теми, галузі знання тощо;

· моделюючу, метабібліографія подає відомості про бібліографічні посібники, як результат діяльності бібліографування, містить вторинну інформацію про БП, а на її основі відбувається створення «моделі» бібліографії «першого ступеня», що дозволяє розкрити її структуру, динаміку та закономірності розвитку.

Метабібліографія – специфічний вид бібліографії, її основними функціями є: організація інформації про бібліографічних посібниках, опис та моделювання бібліографічних ресурсів, забезпечення складного бібліографічного пошуку, підсумовує розвиток бібліографії. Її об'єктами служать бібліографічні посібники всіх видів і форм.

Дефініцію поняття «бібліографія бібліографії» закріплено у державному стандарті 1977 р. та у фахових словниках та довідниках: «Словнику книгознавчих термінів», «Довіднику з бібліотекознавства і бібліографії», «Російсько-українському словнику бібліотечно-бібліографічних термінів» тощо. Більшість видань обмежують визначення переліком бібліографічних матеріалів, які повинна реєструвати бібліографія бібліографії, чи зовсім не вказують. Необхідним є врахування усіх особливостей бібліографії бібліографії як специфічного виду діяльності. Варто зазначити також некоректність вживання самого поняття «бібліографія бібліографії» та необхідність заміни на термін «метабібліографія», як лаконічніший та позбавлений тавтології.

Отже, термін «метабібліографія» є правомірним наступником терміна «бібліографії бібліографії» і активно використовується сучасними дослідниками, у подальшому визначення буде зафіксоване у держстандартах та фахових довідкових виданнях.

Поиск по сайту: