|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Заходи щодо безпеки під час виконання магістерської роботи та професійної діяльності1. Заходи безпеки під час експлуатації персонального комп’ютера та периферійних пристроїв передбачають: · правильну організацію робочого місця та дотримання оптимальних режимів праці та відпочинку під час роботи з ПК; · дотримання заходів електробезпеки; · забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату; · забезпечення раціонального освітлення робочого місця; · зниження рівня шуму та вібрації. 2. Заходи безпеки під час експлуатації інших електричних приладів передбачають дотримання таких правил: · постійно стежити за справним станом електромережі, розподільних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів, а також мережевих кабелів живлення, за допомогою яких електроприлади під’єднують до електромережі; · не тягнути за мережевий кабель, щоб витягти вилку з розетки; · не закривати меблями, різноманітним інвентарем вимикачі, штепсельні розетки; · не підключати одночасно декілька потужних електропристроїв до однієї розетки, що може викликати надмірне нагрівання провідників, руйнування їхньої ізоляції, розплавлення і загоряння полімерних матеріалів; · не залишати включені електроприлади без нагляду; · не ставити на електроприлади матеріали, які можуть під дією теплоти, що виділяється, загорітися (канцелярські товари, сувенірну продукцію тощо). Отже, магістерська робота була виконано згідно інструкцій та вимог з охорони праці. Оскільки робота передбачала фізичну та нервово-психічну напруженість, інтелектуальне та емоційне навантаження, то необхідним був чіткий розподіл відпочинку та праці для збереження здоров’я.
ВИСНОВКИ У магістерському дослідженні розглянуто наукові доробки з теорії та історії української метабібліографії, охарактеризовано діяльність провідних українських бібліотек та бібліографів та основні роботи з даної галузі. Визначено основні етапи становлення та напрями розвитку метабібліографії в Україні, проаналізовано систему метабібліографічних ресурсів, яка склалася в роки незалежності. У першому розділі «Метабібліографія в Україні: становлення, основні етапи розвитку» виокремлено 4 основні етапи метабібліографії в Україні: зародження (кінець ХІХ ст. – перше десятиріччя ХХ ст.), становлення (20–40-ві рр. ХХ ст.), розвиток (50–80-ті рр. ХХ ст.), сучасний стан (90-ті рр. ХХ ст. – перше десятиріччя ХХІ ст.). Розглянуто особливості кожного періоду. Виокремлено основних бібліографів та установи, які доклали зусиль до розвитку української метабібліографії. У підрозділі «Метабібліографія»: проблема дефініції, завдання, функції» подано ряд визначень «бібліографії бібліографії», які закріплені у держстандарті 1977 р. та у фахових словниках та довідниках: «Словнику книгознавчих термінів», «Довіднику з бібліотекознавства і бібліографії», «Російсько-українському словнику бібліотечно-бібліографічних термінів» тощо. Обґрунтовано необхідність заміни поняття «бібліографія бібліографії» на термін, який запропонував І. Г. Моргенштерн для позначення бібліографії, яка має на меті інформувати про інформаційні ресурси споживачів – «метабібліографія». Його ініціативу підтримали й інші сучасні дослідники, зокрема, Г. М. Швецова-Водка, Н. А. Рибчинська, О. Л. Промська, М. І. Женчеко та ін. Необхідним є включення терміну до держстандартів та фахових довідкових виданнях. Наступний підрозділ «Метабібліографія в Україні: історична ретроспектива» подає характеристику метабібліографічних праць, які з’явилися у другій половині ХІХ ст. Першою є праця І. О. Левицького, яка поклала основу розвитку метабібліографії на Україні. Бібліографи вбачали своїм основним завданням облік бібліографічних посібників з різних галузей знання, як важливу складову національної бібліографії. Важливу роль у цьому процесі відіграли члени Бібліографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові: І. Калинович, В. Дорошенко, Є.-Ю. Пеленський; співробітники ВБУ та Книжкової палати: Ю. Меженко, М. І. Ясинський, С. О. Єфремов та ін. Лепту у розвиток краєзнавчої метабібліографії внесли Ф. П. Максименко, В. В. Симоновський та Ю. Ю. Гопштейн та ін. Автори плідно працювали над бібліографіями Басарабії, Дону та Криму, зокрема, І. Т. Калинович здійснив спробу обліку бібліографічної продукції на всеукраїнському рівні, результати зафіксовані у праці «Бібліографія українознавства» та «Всеукраїнська бібліографія». У підрозділі «Організація метабібліографії в сучасній Україні» охарактеризовано метабібліографічну діяльність провідних українських бібліотечних організацій: Національної парламентської бібліотеки України, Книжкової палати України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної історичної бібліотеки, Харківської державної наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, які ефективно розподіляють методичну, науково-дослідну та практичну роботу. Сучасні інформаційні установи активно працюють над створенням та поширенням метабібліографічної інформації, як в паперовій та і електронній формах. У другому розділі «Типологічні особливості системи метабібліографічних ресурсів» виокремлено основні риси покажчиків бібліографічних посібників. ПокажчикиБП, дають змогу встановити ступінь розвитку галузі, прогнозувати і планувати її розвиток у подальшому, допомагають виявити стан бібліографічної забезпеченості окремих галузей знань і категорій споживачів інформації, допомагає усунути лакуни у великому масиві бібліографічної продукції Охарактеризовано путівник по літературі (або по бібліографічних посібниках) як особливий тип бібліографічного покажчика. Виділено основні поточні та ретроспективні покажчики бібліографічних посібників, які видають бібліотеки України. Підрозділ «Поточні покажчики бібліографічних посібників» включає основні поточні покажчики БП, які видають українські бібліотечні установи. Головну роль у поточній метабібліографії відіграє Національна парламентська бібліотека України, яка до 2008 р. облікувала покажчики БП у виданні «Бібліотекознавство і бібліографія України», продовжила роботу у суто метабібліографічному покажчику «Метабібліографія України». Значний внесок робить і Книжкова палата України, яка облікує покажчики БП на державному рівні у «Літописі книг», «Літописі журнальних статей» та у покажчику книг та брошур «Нові видання України». Значні досягнення мають й інші бібліотеки України, які створюють покажчики БП на основі нових надходжень. Варто зауважити, що в Україні уже створена певна система бібліографічного обліку покажчиків БП, однак є певні недоліки, які потребують кооперації сил усіх бібліотек для якнайповнішого інформування споживачів про поточні мета бібліографічні ресурси. У підрозділі «Ретроспективні покажчики бібліографічних посібників» подано основні ретроспективні покажчики БП українських бібліотечних установ. Зокрема, в галузi ретроспективної метабiблiографiї України активно працює Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України імені. В. І. Вернадського, Національна історична бібліотека, Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Книжкова палата України та ін. Ретроспективні покажчики БП в Україні складають певну систему, яку кожного року доповнюють все іншими формами та видами. Однак для повного охоплення бібліографічної продукції про Україну необхідно більш скоординувати діяльність бібліотек України. Подолання виявлених недолiкiв i подальший розвиток метабiблiографiї в Українi сприятимуть покращанню iнформування споживачiв бiблiографiчної iнформацiї про бiблiографiчнi ресурси України «Розвиток електронної метабібліографії в Україні» передбачає впровадження новітніх технологій, які відкрили нові можливості у роботі бібліотек України. Провідні інформаційні установи формують бази і банки даних з різних галузей знання та надають їх у користування у мережі Інтернет. Так, на сайтах бібліотек публікуються відомості про бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП, електронні БД. Електронна метабібліографія в Україні зародилася, відносно, недавно, а вже має значні досягнення. Третій розділ «Бібліографи Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника» підводить підсумки роботи бібліотеки в галузі метабібліографії з періоду заснування до сьогодення. Досягнення бібліографів ЛННБ імені В. Стефаника представлені формі покажчиків бібліографічних посібників, бібліографічних оглядів, каталогів, теоретико-бібліографічних досліджень тощо. Жанрове різноманіття охоплює галузеві, універсальні, персональні, поточні, ретроспективні посібники. Варто зазначити, що з часу створення і до сьогодення відбувається спад у метабібліографічній діяльності бібліотеки. Зараз, фактично, метабібліографія частково представлена у щорічних каталогах бібліотеки та у персональних посібниках, у яких зазначаються БП присвячені діяльності ювіляра чи його роботи. Четвертий розділ «Охорона праці в галузі та безпека в надзвичайних ситуаціях» включає аналіз умов виконання магістерського дослідження, характеристику виробничого середовища та його чинників, також опис процесу праці та основні заходи щодо безпеки під час виконання магістерської роботи. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |