Розвиток електронної метабібліографії в Україні

Зародження електронної метабібліографії припадає на кінець ХХ ст. Основними передумовами стало активне впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини, зокрема, у бібліотечну та бібліографічну справу. Як наслідок до зростанням кількості користувачів мережі Інтернет. З метою донесення до користувачів метабібліографічної інформації бібліотеки публікують її на своїх сайтах, зокрема, інформують про бібліотечні каталоги, бібліотечні та бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП, власні електронні БД, електронні бібліографічні ресурси інших виробників тощо.

Середина 90–х рр. ХХ ст. характеризується появою та збільшенням кількості бібліографічних баз даних, що у свою чергу призвело до появи покажчиків БД і метабібліографічних БД. Варто зазначити, що облік бібліографічних БД здійснювався як у друкованих метабібліографічних покажчиках, так і у метабібліографічних БД.

Першим в Україні підготував і видав покажчик БД «Базы данных НТИ Украины» [Базы данных НТИ Украины, 1995, 76 с.] у 1995 р. Український інститут науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ). «До праці ввійшло 109 описів баз і банків даних, вміщувались такі відомості: назва, виробник, адреса виробника, спосіб доступу до БД (online/offline), розповсюджувач, адреса розповсюджувача, тип БД, зміст, предметна область, дескриптори, обсяг БД, ретроспектива БД, актуалізація, географічні межі, мова, джерело, відповідальність. У 1998 р. каталог був доповнений і перевиданий. Спочатку була сформована «Метабаза БД НТІ України», а на її основі виданий каталог «Бази даних НТЕІ України». Зміст каталогу був обмежений відомчими кордонами. До нього не увійшли описи ресурсів бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв, Національної академії наук України тощо» [Промська. Метабібліографічні ресурси України: сучасний стан та напрями вдосконалення в електронному середовищі, 2012, с. 6].

«У 1996 р. Національна бібліотека України імені В. Вернадського підготувала й видала анотований каталог «Бази даних служби довідково-бібліографічного обслуговування», що інформував про локальні БД (записані в пам'яті комп'ютерів та на компакт-дисках), наявні у відділі довідково-бібліографічного обслуговування цієї бібліотеки. Каталог вміщував інформацію про бібліографічні,фактографічні та повнотекстові БД вітчизняного та зарубіжного виробництва. До назви БД подавалася коротка інформація про її тип, зміст, способи пошуку у базі, виробника (але не в усіх випадках)» [Промська. Метабібліографічна база даних і покажчик баз даних, 2009, с. 123].

У 1997 р. спеціалісти УкрІНТЕІ створили також першу в Україні БД для обліку БД – «Метабазу БД НТЕІ України». Про кожну БД подавалися такі відомості: назва, виробник, тип БД, зміст, ретроспектива БД, актуалізація, географічні розповсюдження тощо. «В каталозі подано інформацію про різні БД, зокрема, довідкові – банки даних «Наука», «Промисловість»; бібліографічні – БД «Каталог НТБ», Український реферативний журнал «Джерело», реферативні видання Всесоюзного інституту наукової і технічної інформації, реферативні видання БД «Current Contents» Інституту наукової інформації (ISI) США; довідково-бібліографічна – Інформаційно-довідкова БД нормативно-технічних документів; документографічна – БД рефератів НДР, ДКР Росії; повнотекстова – БД з інформаційних технологій; структурована – Національна база даних НДДКР (Науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) і дисертацій; оперативна – Бюлетень оперативної інформації тощо» [Барчук, 2000, с. 7].

На сучасному етапі, майже, кожна велика бібліотека чи наукова установа створює бібліографічні БД, які помітно полегшують роботу користувачів інформації.

Першу метабібліографічну БД в Україні розробила Національна історична бібліотека України у 2007 р. Спеціалісти відділу історичного краєзнавства сформували на базі програмного забезпечення ІРБІС БД «Краєзнавчі бібліографічні посібники бібліотек України: 2001–2005». Її основним призначенням стало інформування споживачів про існуючі краєзнавчі бібліографічні посібники бібліотек України, видані впродовж 2001–2005 рр., сприяння автоматизаційним процесам підготовки метабібліографічних краєзнавчих покажчиків. Пошук у БД здійснюють за автором, назвою, географічною рубрикою, ключовими словами і т. д. Наступним етапом стало формування метабібліографічної БД, до якої внесена інформація про краєзнавчі бібліографічні ресурси, що вийшли друком у 2006 р.

У 2011 р. Національна історична бібліотека України створила покажчик «Бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, 1991–2010» [Бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, 1991–2010, 2011, 104 с. ], який є друкованим варіантом автоматизованої бази даних, вміщує науково-допоміжні бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, видані друком 1991–2010 рр., електронна версія у форматі word представлена на сайті бібліотеки.

НІБУ також сформувала нову БД – метабібліографію «Сучасні джерела з історії України». Важливо, що дані про бібліографічні посібники з вітчизняної історії у цій метабібліографії доповнені відомостями про архівні джерела вторинного рівня – архівні довідники, путівники, описи фондів тощо [http://www.library.vn.ua/Konf2010/texts/4_2.htm].

Триває робота над проектом «Метабібліографія Харківщини», який містить різні типологічні, змістові, організаційні та технологічні аспекти створення вказаного метабібліографічного посібника.

За формою і місцем створення пропонується обліковувати: електронні та неелектронні (традиційні) бібліографічні ресурси, що генеруються бібліотеками Харкова та області, які доступні у локальному та віддаленому режимі. Особливе значення надається перспективній інформації, яка дозволить уникнути дублювання та паралелізму в роботі установ.

«За змістовими і типологічними ознаками передбачається генерування універсальних та краєзнавчих метабібліографічних БД, об’єктами відображення в яких мають бути:

· всі БП, створювані бібліотечно-інформаційними установами Харківщини;

· БП, що відображають документи про Харківщину;

· БД, що генеруються бібліотеками області;

· БД про Харківщину;

· електронні бібліографічні ресурси мережі Інтернет, присвячені регіону та ін.

За жанрами це можуть бути електронні каталоги і БД бібліотечно-інформаційних установ Харківщини та про Харківщину, бібліографічні покажчики, віртуальні виставки, бібліографічні бюлетені, журнали, прес-дайджести, пам’ятки читачу (користувачу) тощо» [Глазунова. Корпоративний ресурс.., 2013, с. 439].

Організаційно цю роботу розподілили між провідними методичними центрами Харківщини: ХДНБ імені В. Короленка (координатор та відповідальний за проект), Харківською ОУНБ (координатор бібліотек Харківської області) та Центральною науковою бібліотекою Харківського національного університету імені В. Каразіна.

Створення метабібліографічної БД передбачається на базі програмного забезпечення ІРБІС, що дозволить охопити різноманітні друковані та електронні жанри списків, покажчиків, путівників тощо.

Варто зауважити неабияку важливість даного проекту для утворення всеукраїнської системи метабібліографічних ресурсів.

Більш розвиненою є практика представлення метабібліографічної інформації на сайтах українських бібліотек різних систем і відомств, інформаційних установ. Віддалених користувачів інформують про бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП. Нерідко поряд із такою інформацією про вказані ресурси, може бути представлена електронна метабібліографічна продукція – метабібліографічні посібники як результат бібліографічної діяльності в електронному середовищі. Як правило, це метабібліографічні покажчики (списки, огляди) та метабібліографічні БД.

«Метабібліографічна інформація, подана на бібліотечних сайтах, аналізувалася за такими блоками:

· інформація про традиційні бібліотечні каталоги та бібліографічні картотеки бібліотек;

· інформація про електронні каталоги, аналітичні банки даних та іншіБД власного виробництва та запозичені;

· інформація про бібліографічну продукцію бібліотек, наявність повнихтекстів БП» [Промська. Метабібліографія і віртуальне середовище: аналіз сайтів українських бібліотек, 2010, с. 192].

Інформація про традиційні бібліотечні каталоги та бібліографічні картотеки найдетальніше охарактеризована на сайті Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського. Про кожен ресурс подаються такі відомості: рік заснування, хронологічні межі, види документів, які обліковуються; організація записів у межах каталогів, картотек, відділ, який відповідає за ведення, місце розташування каталогу, картотеки тощо

На сайті наукової бібліотеки Донецького національного університету (http://library.donnu.edu.ua) електронні покажчики бібліографічних посібників представлені «Картотекою бібліографічних видань», яка містить описи пристатейних бібліографічних списків, окремо виданих БП (книг, брошур), внутрішньожурнальних та внутрішньогазетних БП. Пошук у БД можливий за автором, назвою, роком видання, предметом, словом з предмета чи назви. Допоміжним апаратом у пошуку є словники ключових слів, індивідуальних авторів, джерел (періодичних видань, матеріал з яких поданий у БП), предметних рубрик. Гіпертекстовий список біобібліографічних покажчиків про вчених ДонНУ Наукової бібліотеки Донецького національного університету містить їх БО і посилання на тексти покажчиків.

«На сайті Чернівецької обласної універсальної наукової наукової бібліотеки імені М. Івасюка (http://www.library.cv.ua) у розділі «Науково-видавнича діяльність» уміщено список БП, які видає бібліотека. Кожен опис доповнює посилання на повний заархівований текст».

„Розділ «Бібліографічні покажчики» містить сайт Тернопільської обласної універсальної бібліотеки. Тут подано бібліографічні описи усіх електронних БП, створених бібліотекою, їх тексти можна переглянути, застосувавши функцію «Завантажити»“ [Трачук Л. Електронна бібліографічна продукція на сайтах українських бібліотек 2009, с. 10].

«Рівненська державна обласна бібліотека, Херсонська ОУНБ імені О. Гончара, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. Сухомлинського, Харківська ОУНБ, Центральна бібліотека імені М. Кропивницького, ЦБС для дорослих м. Миколаєва формують своєрідні метабібліографічні посібники (списки), наприклад, «Бібліографічні покажчики», «Бібліографічна продукція», «Інформаційно-бібліографічні матеріали» тощо, у яких зосереджують інформацію винятково про бібліографічні видання. Бібліографічна інформація про БП, як правило, обмежується бібліографічним описом видань, або, при наявності, гіперпосиланням чи, навіть, однією назвою» [Промська. Метабібліографія і віртуальне середовище: аналіз сайтів українських бібліотек, 2010, с. 194].

Бібліотеки також практикують подання повних текстів БП на своїх сайтах у форматі word чи PDF, такою є вище згадана БД «Бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, 1991–2010» Національної історичної бібліотеки.

На сайтах бібліотек розміщують також метабібліографічні огляди. Подібні ресурси готують Волинська ДОУНБ імені О. Пчілки, Миколаївсь канауково-педагогічна бібліотека, НБ Національного університету«Києво-Могилянська академія».

Волинська ДОУНБ імені О. Пчілки на своєму сайті розмістила огляд найважливіших краєзнавчих БП, які були видані бібліотекою упродовж 1993–2009 рр., зокрема, охарактеризована структура кожного видання та види відображених документів.

Впровадження новітніх технологій відкрило нові можливості у роботі бібліотек України. Не тільки збільшилась кількість послуг, а й різноманітнішими стали ресурси. Комп’ютеризація призвела до появи електронної метабібліографії. Провідні інформаційні установи формують бази і банки даних з різних галузей знання та надають їх у користування у мережі Інтернет. Так, на сайтах бібліотек публікуються відомості про бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП, електронні БД. Електронна метабібліографія в Україні зародилася, відносно, недавно, а вже має значні досягнення.

Систему метабібліографічних посібників складають поточні й ретроспективні покажчики БП та електронна метабібліографія. У поточній метабібліографії значну роль відіграють провідні установи країни. Національна парламентська бібліотека України видає покажчик БП «Метабібліографія України». Книжкова палата України на державному рівні облікує окремі покажчики БП у «Літописі книг», «Літописі журнальних статей» та у покажчику «Нові видання України».

До розвитку ретроспективної метабібліографії докладаються провідні бібліотечні установи країни: Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України імені. В. Вернадського, Національна історична бібліотека України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Короленка, Книжкова палата України та ін. Неабияку роль відігають й обласні універсальні наукові бібліотеки. Чи не найбільшим досягненням в галузі ретроспективної мета бібліографії є покажчик БП у двох випусках «Джерела українознавства», виданий НБУ імені В. Вернадського у співпраці з НПБУ та Археографічною комісією АН УРСР.

Відтак, сучасні інформаційні установи створюють поточні та ретроспективні покажчики БП, поширення набуває й електронна метабібліографія.

Поиск по сайту: