Поточні покажчики бібліографічних посібників

За часом видання покажчики БП поділяється на ретроспективні, поточні і перспективні. Поточні виконують функцію інформування про нові надходження.

Поточний облік бібліографічних посібників в Україні розпочато в 1924 р. «Літописом українського друку». Це перший бібліографічний покажчик, який поруч із книгами і брошурами, облікував і бібліографічні посібники. Зараз «Літопис книг» (сучасна назва з 1954 р.) виходить щомісячно й надалі облікує окремо видані покажчики БП у розділі «Бібліографія і бібліографічні посібники. Каталоги». В усіх інших розділах, у бібліографічних описах книг вказано прикнижкові БП.

Створення метабібліографічних поточних видань пов’язано з ім’ям М. Ясинського, який підготував і видав щорічники «Бібліографічна робота на Радянській Україні в … р.» за 1926–1928 рр.

Перша праця є оглядом бібліографічної діяльності в Україні за 1926 р. [Ясинський,Бібліографічна робота на Радянській Україні в 1926 р..,1927, С. 64–92], до якого додано покажчик нових бібліографічних посібників «Бібліографія бібліографічних покажчиків за … рік», створений на основі обов’язкового примірника Всенародної бібліотеки України. Бібліографічні джерела (загалом 432 назви) подано за розділами: «Бібліографічна й книгознавча періодика», «Бібліографія бібліографії», «Покажчики для окремих предметів», «Покажчики літератури для шкіл і курсів різних ступенів», «Покажчики змісту періодичних видань», «Каталоги видавництв і книжкових крамниць», де обліковано окремо видані покажчики, видавничі каталоги, бібліографічну періодику, списки та огляди, надруковані в періодичних виданнях тощо [Українські метабібліографічні посібники, 2012, с. 18]. Наступні огляди за 1927 [Бібліографія на Радянській Україні 1927 р., 1929, с. 71–106.] та 1928 рр. [Бібліографія на Радянській Україні 1928 року,1930, с. 34–58] побудовані аналогічно. У систематичному порядку подано назви БП у розділах: «Часописи», «Каталоги видавництв», «Спеціальна бібліографія», «Покажчики до часописів», «Рецензії на бібліографічні видання».

Поточна метабібліографія вміщується і в «Літописі журнальних статей», який виходить з 1936 р. і до сьогодні. За наявності пристатейного списку літератури в бібліографічному описі вказується кількість назв у списку або сторінки статті, на яких подано список.

Окрім М. Ясинського, спроби облікувати поточну метабібліографію, здійснив Б. Романенчук, який окремим розділом у праці «Бібліографія» подавав відомості про БП, що вийшли друком у Галичині й на Волині, частково – на Буковині, Закарпатті та в еміграції [Романенчук, 1938].

Окремо видані БП містяться у бібліографічному покажчику книг і брошур «Нові видання України», який видає Книжкова палата України з 1958 року [Нові видання України: видавничий бібліогр. покажч. кн. та брошур].

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. Гончара з 1969 р. двічі на рік видає поточний бібліографічний список «Нові довідкові, бібліотекознавчі та бібліографічні матеріали», у якому подає перелік нових бібліографічних посібників.

У радянський період значний внесок у розвиток поточної універсальної метабібліографії України зробила ЦНБ АН України (нині – Національна бібліотека України імені В. Вернадського), яка випускала щорічники: «Інформаційний покажчик бібліографічних праць, виконаних бібліотеками АН УРСР» (з 1971 до 1990 р.) і «Довідкові та бібліографічні книжкові видання у фондах бібліотек наукових установ АН України» (з 1973 до 1991 р., останній виданий у 1993 р.).

Поточний облік універсальної метабібліографії на державному рівні здійснювала Всесоюзна книжкова палата. «З 1946 по 1991 рр. видавала щорічник «Библиография советской библиографии» (з 1992 р. це видання виходить під назвою «Библиография российской библиографии». У ньому відображалися різні форми і жанри БП, що видавалися на території всього Союзу:

· окремо видані неперіодичні БП;

· періодичні бібліографічні видання;

· внутрішньокнижкові та внутрішньожурнальні бібліографічні покажчики, списки та огляди;

· прикнижкові та пристатейні списки обсягом не менше 100 назв;

· історіографічні огляди» [Шв-Водка. Б-ф. рес., с. 120].

Окремі поточні покажчики бібліографічних посібників укладали бібліотеки України на основі нових надходжень до фонду бібліотек, зокрема, це «Зведений каталог бібліографічних списків та покажчиків літератури, підготовлених бібліотеками Харкова за 1994 рік», «Нові довідкові, бібліотекознавчі та бібліографічні матеріали», поточний бібліографічний список, виданий Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою імені О. Горького.

Нині окремі бібліотеки укладають поточні посібники, зокрема, Житомирська ОУНБ щорічно видає «Зведений інформаційний список нових надходжень методично-бібліографічних матеріалів».

До 2008 р. функції поточного універсального покажчика БП, які вийшли на території України, виконувало видання Національної парламентської бібліотеки України «Бібліотекознавство і бібліографія України: покажчик видань за... півріччя... року», що виходить з 1971 р. «Покажчик виходив раніше під назвою «Бібліотекознавство і бібліографія Української РСР», спочатку без визначеної періодичності, з 1974 р. – двічі на рік. Упорядниками видання в різні роки були: Г. Ващук, Н. Прензилевич, В. Тугай, Т. Кудласевич, А. Федорова, Т. Заморіна, Л. Кухар, С. Савченко» [Шв-Водка. Б-ф. рес., с. 119].

Цей бібліографічний покажчик поряд з книгами та брошурами, статтями та рецензіями з журналів і газет, які за змістом були присвячені розвитку бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства в Україні, облікував бібліографічні посібники, видані бібліотеками або науково-інформаційними центрами України, в тому числі неперіодичні, періодичні і продовжувані видання, а також прикнижкові бібліографічні списки чи покажчики. У кожному випуску в середньому відображалося 450–500 назв БП.

«Бібліографічні посібники відображені в таких розділах:

· у розділі «Бібліотечна справа. Бібліотекознавство», в підрозділі «Основні напрямки діяльності бібліотек», у рубриці «Популяризація літератури». Тут відображені тільки рекомендаційні БП, переважно методико-бібліографічні матеріали, за різними галузями і темами;

· у розділі «Бібліографія та бібліографознавство» в підрозділі «Бібліографічні покажчики» – всі інші БП, в рубриках, що відповідають їх змісту або виду» [Швецова–Водка. Бібліографічні ресурси України, 2000, с. 163]

На сучасному етапі, поточний облік покажчиків БП веде Національна парламентська бібліотека у поточному бібліографічному покажчику універсального змісту «Метабібліографія України».

«Видання інформує про бібліографічні посібники різної видової і жанрової палітри з різних галузей знань, подає відомості про:

· державні (національні) посібники;

· окремо видані бібліографічні покажчики: ретроспективні і поточні, науково-допоміжні, професійно-виробничі і рекомендаційні, універсальні, галузеві, бібліотечно-каталожні, видавничо-книготорговельні (за виключенням посібників «малих» форм);

· покажчики змісту періодичних видань;

· бібліографічні огляди, методико-бібліографічні матеріали, які містять розгорнуті списки літератури;

· посібники, що реєструють праці організацій, наукових установ;

· біобібліографічні покажчики;

· найзначніші прикнижкові та пристатейні списки та бібліографічні підрядкові примітки [Метабібліографія України 2009, 2010,с. 3].

Відбір матеріалів до щорічника здійснюється на основі обов’язкового примірника, що надходить до фондів Національної парламентської бібліотеки України та вибіркові нові надходження до Національної бібліотеки України імені В. Вернадського.

Покажчик чітко окреслює основну мету цього напряму роботи НПБУ – моніторинг бібліографічної діяльності бібліотек різних типів і форм власності, наукових установ, громадських об’єднань та окремих громадян.

Серед поточних метабібліографічних посібників слід виокремити метабібліографічний покажчик Національної парламентської бібліотеки «Посібники наукової бібліографії, видані в Україні (1991–2005)» [посил. на л-ру]. Він є хронологічним продовженням ретроспективного бібліографічного покажчика, створеного раніше працівниками НПБУ: «Посібники наукової бібліографії, підготовлені бібліотеками України в 1981–1990 рр.» [Посібники наукової бібліографії, підготовлені бібліотеками України в 1981–1990 рр.,1993,121 с.]. У покажчику подано інформацію про бібліографічні посібники, підготовлені бібліотеками різних типів і форм власності, науковими та іншими установами, окремими громадянами за період 1991–2005 рр.

Складовою частиною поточного обліку БП є покажчики неопублікованих БП. Створюються, переважно, у вигляді бібліографічних списків, покажчиків чи картотек, але залишилися рукописними (чи машинописними або електронними). Такі БП існують, як правило, лише водному примірнику, який зберігається в тій бібліотеці, яка склала БП. Таким чином, багато покажчиків БП є невідомими широкому загалу користувачів. Однак, в останні роки, поширеною є практика демонстрування таких ресурсів на бібліотечних сайтах.

У поточній метабібліографії головну роль відіграє Національна парламентська бібліотека України, яка до 2008 р. облікувала покажчики БП у виданні «Бібліотекознавство і бібліографія України», продовжила роботу у метабібліографічному покажчику «Метабібліографія України». Значний внесок робить і Книжкова палата України, яка облікує покажчики БП на державному рівні у «Літописі книг», «Літописі журнальних статей» та у покажчику книг і брошур «Нові видання України». Значні досягнення мають й інші бібліотеки України, які створюють покажчики БП на основі нових надходжень.

Варто зауважити, що в Україні уже створена певна система бібліографічного обліку покажчиків БП, однак є певні недоліки, які потребують кооперації сил усіх бібліотек для якнайповнішого інформування споживачів про поточні метабібліографічні ресурси.

Поиск по сайту: