Особливості покажчиків бібліографічних посібників

Метабібліографія – це вид бібліографії, призначенням якого є інформування про бібліографічні ресурси.

До об’єктів її обліку належать покажчики бібліографічних посібників усіх видів і жанрів: окремо видані бібліографічні покажчики, ґрунтовні прикнижкові і пристатейні списки літератури, бібліографічні реєстри у часописах, огляди літератури тощо.

Покажчики бібліографічних покажчиків об’єднуються за різними ознаками, утворюючи велику систему, яка може бути розглянута в різних аспектах: змістовому, організаційному, функціональному, жанровому тощо.

Покажчики БП облікують усі БП видані на території країни, зокрема:

· державні покажчики БП;

· поточні покажчики БП;

· ретроспективні покажчики БП.

Книжкова палата України на державному рівні веде облік покажчиків БП в «Літописі книг». Національна парламентська бібліотека видає поточні покажчики БП «Метабібліографія України» та готує ретроспективні покажчики БП, зокрема, «Бібліографічні джерела українського літературознавства, мовознавства та фольклористики 1990–2002» [Жданова, 2004, 208 c.]. Національна бібліотека України для дітей уклала ретроспективний покажчик БП «Бібліографічні посібники обласних бібліотек України для дітей (1945–2000 pp.)».

Покажчики БП розрізняють за суспільним призначенням:

· «науково-допоміжні покажчики БП створюються з метою задоволення наукових і практичних потреб працівників певної галузі знань;

· рекомендаційні покажчики БП призначені читачам, які займаються освітою, самоосвітою, вихованням та пропагандою знань;

· бібліотечно-каталожні покажчики БП створюються для того, щоб інформувати про нові надходження БП у фонд бібліотеки, або про склад усього фонду БП окремої бібліотеки чи групи бібліотек» [Шв-Водка, с. 156].

З погляду змісту бібліографічних посібників, які обліковуються, покажчики БП можуть бути: універсальними, галузевими, багатогалузевими, тематичними.

«Універсальні покажчики БП облікують бібліографічні посібники з усіх або багатьох галузей знань. За хронологічною ознакою вони можуть бути поділені на: поточні та ретроспективні покажчики бібліографічних посібників» [Шв-Водка, с. 158].

Поточний відображає покажчики БП, які вийшли за поточний рік, місяць.

Ретроспективні покажчики БП сприяють підведенню підсумків роботи зі створення БП, подають відомості про бібліографічне забезпечення тих чи інших галузей знань.

У галузевих, розглядають покажчики БП з однієї галузі.

Тематичні покажчики БП містять покажчики БП, які присвячені певній тематиці, події.

За внутрішнім наповненням чи жанром покажчики БП можуть бути:

· бібліографічним покажчиком;

· бібліографічним списком;

· бібліографічним оглядом;

· путівником по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях.

В галузi метабiблiографiї є достатньо розвинута система покажчикiв бiблiографiчних посібників, які охоплюють рiзноманiтнi за змiстом та призначенням бібліографічні матеріали.

Серед усього різноманіття покажчиків БП, виокремлюють особливий тип – путівник по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях. «У фахових публікаціях використовуються й інші словосполучення для позначення цього жанру покажчика: путівник, бібліографічний путівник, путівник по літературі, путівник по довідково-бібліографічних виданнях, путівник по бібліографічній літературі та довідкових виданнях, покажчик первинних документів і бібліографічних посібників. Найбільш відповідним є термін «путівник по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях», оскільки він найточніше характеризує зміст даного типу видання». [Промська. Особливий жанр бібліографічної продукції, 2008,с. 54].

Путівник є чи не найскладнішою формою покажчика БП, його укладання вимагає відбору найбільш цінного матеріалу. Це не лише бібліографічні посібники, а й довідкові матеріали, іноді – монографії, збірники статей, періодичні та продовжувані видання. Необхідною умовою створення путівника є його дидактична спрямованість та ретроспективний характер, – саме ці риси відрізняють його від «звичайного» покажчика бібліографічних посібників.

За змістом путівники поділяються на: універсальні, галузеві й тематичні.

За читацьким призначенням на: рекомендаційні та науково-допоміжні.

Основним призначенням путівника є допомога у самоосвіті фахівцям, науковцям-початківцям.

Першим у світі путівником по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях є «Керівництво з історичної бібліографії» Ш.-В. Ланглуа, опубліковане в 1896 р. Основороложною в Україні, є праця Л. Гольденберга «Бібліографічні джерела українського літературознавства» [Гольденбер. Бібліографічні джерела українського літературознавства, 1990, 254 с. ], яка є путівником та, у певній мірі, методичними рекомендаціями для складання путівників з інших галузей знань.

У Росії значний внесок у розвиток жанру путівника по бібліографічних посібниках зробила Державна Публічна бібліотека імені М. Є. Салтикова-Щедрина (нині – Російська національна бібліотека), яка в 1958 р. видала путівник І. Кирпичової «Библиография в помощь научной работе: методическое и справочное пособие». «Путівник призначений науковим працівникам, які починають свої дослідження, та, інформував про бібліографічні посібники універсальні і галузеві, вітчизняні й зарубіжні, з усіх галузей знань та усіх хронологічних періодів» [Швецова–Водка Бібліографічні ресурси України, 2000, с. 127]. У 1982 р. видано путівник О. Ієніш «Библиографический поиск в научной работе: справочное пособие-путеводитель», який є хронологічним продовженням попереднього.

На сучасному етапі практикується створення електронних путівників.

Відтак, Національна історична бібліотека України – основний методичний та координаційний центр краєзнавчої метабібліографії створила та надала у широке користування у мережі Інтернет «Путівник по краєзнавчих ресурсах бібліотек України» [ел. посилання: http://www.nibu.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=382&Itemid=1905].

Путівник містить відомості про краєзнавчі веб-ресурси бібліотек України, зокрема, Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки імені І. Я. Франка, усіх обласних універсальних наукових бібліотек, Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка та Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва. Перелік бібліотек подається у загальному алфавіті областей.

Кожна сторінка путівника присвячена окремій бібліотечній установі та містить зображення головної сторінки веб-сайту. Дані про краєзнавчі ресурси згруповані в окремі блоки:

· електронний каталог та бази даних;

· краєзнавчі бібліографічні покажчики;

· відомості про краєзнавчу діяльність та ресурси бібліотеки;

· фактографічна інформація про регіон.

Путівник оснащений «живими» посиланнями на веб-сайти регіональних бібліотек та краєзнавчі ресурси, котрі розміщені на ньому.

Електронний універсальний путівник по бібліографічних посібниках і довідкових виданнях створила Російська національна бібліотека в 2003 р. Путівник складається із взаємопов’язаних частин: путівник по загальних бібліографічних посібниках і довідниках та галузеві путівники [ел. посилання http://www.nlr.ru]

Жанр путівника в Україні недостатньо розвинений. Створюються, переважно, галузеві путівники, їх кількість є недостатньою. Зовсім відсутні універсальні путівники по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях. Доопрацювання потребує термінологія, зокрема, саме поняття «путівник по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях».

Отже, покажчики бібліографічних посібників, дають змогу встановити ступінь розвитку галузі, прогнозувати і планувати її розвиток у подальшому, допомагають виявити стан бібліографічної забезпеченості окремих галузей знань і категорій споживачів інформації та усунути лакуни у великому масиві бібліографічної продукції.

Поиск по сайту: