Вибори в Україні. цепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та ре-ферендумів в Україні, затверджені постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 31 січня

цепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та ре-ферендумів в Україні, затверджені постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 31 січня 2001 р. № 88'. Цими документами встановлено на-прями підвищення правової культури учасників виборчого процесу, визначено заходи щодо реалізації цих напрямів інформаційного, роз'яснювального, організаційного, освітнього характеру тощо, їхні конкретні виконавці, строки виконання, вирішені питання фінансо-вого забезпечення реалізації кон цепції.

Після набуття Україною статусу незалежної, демократично!' і пра­вової держави, зміцнення її позицій в Організації Об'єднаних Націй, вступудо Ради Європи, Міжпарламентського Союзу та інших міжна-родних організацій, приєднання до міжнародно-правових актів у сфері прав людини та впровадження їх норм у внутрішнє законодав-ство з'явилася нова міжнародна форма гарантування виборів. Міжна-родний фактор був і залишається одним із найважливіших чинників демократизації виборчого законодавства України. До прикладу, оскільки однією з умов прийняття України до Ради Європи було запровадження в державі багатопартійних демократичних виборів, то саме ці обставини стали переважаючою домінантою для прийняття змішаної пропорційно-мажоритарної системи на парламентських ви-борах 1998 р.

Пріоритетним видом міжнародних гарантій у сфері виборів є міжнародне спостереження за їх організацією і проведенням.

Участь міжнародних спостерігачів на виборах в Українській дер­жаві започаткована під час проведення першого Всеукраїнського ре­ферендуму та перших виборів Президента України, що відбулися 1 грудня 1991 р. Міжнародне спостереження одразу стало одним із факторів демократичності, законності виборів у державі та мірилом визнання результатів народного волевиявлення в Україні на міжна-родному рівні.

У виборче законодавство термін «офіційний спостерігач», що пе-редбачав спостерігачів від інших держав та міжнародних організацій, запроваджений у 1993 р. з прийняттям Закону України «Про вибори народних депутатів України»². Протягом певного часу статус, обсяг прав та обов'язків офіційних спостерігачів на виборах в Україні

¹ Офіційний вісник України. — 2001. — № 5. — С. 70.

² Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 48. — Ст. 455.

Розділ 14

визначалися положеннями, що їх приймала відповідно до законодав-ства ЦБК.

Нині, після прийняття Закону України «Про вибори народних де-путатів України» 2004 р., усі питання щодо організації міжнародного спостереження на виборах визначаються законом. Зокрема, передба-чається, що офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють свої повноваження натериторії України. Во­ни реєструються у встановленому законом порядку ЦБК, яка видає їм посвідчення за встановленою нею формою. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій ведуть спостереження самостійно і незалежно. Фінансове і матеріальне забезпечення їхньої діяльності здійснюється за рахунок коштів держав чи організацій, які направили їх в Україну, або за власні кошти цих спостерігачів.

Законом встановлено відповідний обсяг прав офіційних спос­терігачів від іноземних держав, міжнародних організацій, зокрема право бути присутнім на зустрічах кандидатів у депутата, уповнова-жених осіб політичних партій, виборчих блоків партій з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій; право знайомитися з матеріалами передвиборної агітації; перебувати на виборчих дільницях під час голосування і підрахунку голосів ви-борців та при встановленні підсумків голосування й інші права. Але спостерігачі не мають права використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній зі спостереженням за ходом виборчого процесу, а також втручатися в роботу виборчих комісій.

Крім того, міжнародні організації, основною метою яких є розви-ток демократа і дотримання загальних прав людини, розробили спеціальні акти, якими також керуються міжнародні спостерігачі на виборах. Зокрема, Бюро демократичних ініціатив Організації з безпе-ки та співробітництва у Європі розробило Загальні рекомендації по спостереженню за виборами, якими здебільшого користуються всі спостерігачі від європейських структур.

Як правило, за наслідками спостереження Бюро демократичних ініціатив Організації з безпеки та співробітництва у Європі та інші міжнародні організації, що спостерігають за виборами в Україні, по­лагать Українській державі відповідні звіти, висновки та напрацьову-ють рекомендації щодо подальшого розвитку законодавства.

Зарубіжне спостереження за виборами широко застосовується як на загальнонаціональних, так і на місцевих виборах в Україні. Напри-клад, на виборах народних депутатів України ЦБК було акредитовано

Вибори в Україні

понад 400 міжнародних спостерігачів із 36 країн світу, на виборах Президента України зареєстровано майже 600 міжнародних спос­терігачів із 38 зарубіжних країн. За результатами спостереження за ви-борами міжнародні спостерігачі готують відповідні звіти та висновки, рекомендації.

Слід мати на увазі, що міжнародне спостереження притаманне тільки країнам демократичного спрямування. У країнах сталої демо­крата' такий вид спостереження за виборами не практикується. 3 ог-ляду на це наявність існування інституту міжнародних спостерігачів є політичною доцільністю сьогоднішніх реалій української держав-ності, і в міру того, як стверджуватиметься демократія в Україні, відпаде і необхідність у існуванні такого інституту, що відтак не ви-ключає взаємовигідних відносин у вивченні зарубіжної практики, обміну досвідом в організації і проведенні виборів.

Спеціальними юридичними гарантіями виборів є передбачені зако­ном засоби встановлення, дотримання, застосування та охорони норм виборчого права України.

За метою правового регулювання юридичні гарантії виборів в Ук­раїні поділяють на установчі, регулятивні, відновлювальні, каральні гарантії.

За характером юридичної діяльності гарантії виборів поділяють на правотворчі, правороз'яснювальні та правореалізаційні.

Установчі гарантії визначають основні принципи та засади ор­ганізації виборів, коло суб'єктів виборчого процесу та правові основи участі цих суб'єктів у виборах, відповідний обсяг їхніх прав, обов'язків та повноважень. Гарантії установчого характеру здебільшо-го закріплені в нормах матеріального характеру, що містяться в Конституції України та загальних положеннях усіх виборчих законів в Україні.

3 утвердженням в Україні виборчого процесу як процедури організації і проведення виборів основного значення набули регуля­тивні юридичні гарантії. Кожним із законів про вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Ав­тономно'! Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів чітко визначено порядок організації і проведення ви­борів, послідовність виборчих процедур, детально виписано механізм їх здійснення.

Сучасне виборче законодавство України містить досить значну кількість гарантій відновлювального характеру, які пов'язані насам-

Розділ 14

перед зі встановленням та захистом широкого кола виборчих прав громадян України. Кількість і рівень гарантій відновлювального характеру постійно зростае. До прикладу, відповідно до законодавства про вибори 1991-1993, 1994 рр. громадянин України міг оскаржити лише невключення, неправильне включення до списку або виключен-ня зі списку виборців, а також допущені в ньому неточності в зазна-ченні даних про виборця. Нині ж відповідно до Конституції та законо­давства України всі виборчі права громадянина України захищаються насамперед адміністративним судом. Кожному громадянину гаран-тується право на оскарження в адміністративному суді рішень, дій чи бездіяльності всіх виборчих органів — від ЦБК до дільничної.

3 огляду на конституційне положення про те, що кожей має будь-якими засобами, не забороненими законом, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. У виборчому законо-давстві та у Кодексі адміністративного судочинства України передба-чено паралельний порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності виборчих комісій, яким передбачено і судовий, і так званий інстанційний порядок розгляду виборчих спорів. Останній діє з метою контролю за діяльністю виборчих органів і передбачає право оскарження рішень виборчих комісій до вищих за рівнем комісій.

Новим законодавством про вибори народних депутатів України значно розширено коло суб'єктів оскарження порушень на виборах. До них належать виборці, політичні партії, блоки політичних партій, кандидати у депутата та інші. При вирішенні виборчих спорів можуть оскаржуватися рішення, дії чи бездіяльність усіх виборчих комісій та їхніх членів, органів державної влади, органів місцевого самовряду-вання, підприємств, установ та організацій, їхніх посадових і службо-вих осіб. Скаргу можна подати відповідно до вищої за рівнем вибор-чої комісії або адміністративного суду. Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, ці органи, за її звер-ненням повинні перевірити обставини та вжити відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства.

Кодексом адміністративного судочинства України та законодавст­вом України про вибори визначено підсудність справ за скаргами що­до порушення виборчого законодавства. Наприклад, рішення, дії або бездіяльність ЦБК щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність ЦБК, члена цієї комісії оскаржуються

Вибори в Україні

до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція яко-го поширюється на місто Київ.

Рішення, дії чи бездіяльність окружних виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів України, а та-кож членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії. Інші рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з рефе­рендуму, членів цих комісій, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Якщо скаргу прийнято судом до розгляду і з того самого питання і з тих самих підстав її подано до виборчої комісії, виборча комісія зу-пиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили.

Під час виборчого процесу суди, органи прокуратури та виборчі комісії організовують свою роботу, в тому числі у вихідні дні та в день виборів, таким чином, щоб забезпечити розгляд скарг про порушен-ня виборчого законодавства у строки, встановлені чинним законо-давством України.

Однією з гарантій виборів, що має каральний характер, є встанов-лена законом юридична відповідальність за порушення виборчого зако­нодавства. Донедавна в Україні існувало досить вузьке коло право-порушень, за скоєння яких наставала адміністративна відпові­дальність.

До адміністративної відповідальності притягувалися за здійснення публічних закликів або агітації за бойкотування виборів Президента України чи народного депутата, опублікування або поширення в інший спосіб неправдивих відомостей про кандидата в Президенти або депутата, агітацію «за» або «проти» кандидата в день виборів, втручання в роботу виборчих комісій, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстрацією кандидатів у Президенти України або депутата, підрахунком голосів чи визначенням резуль-татів, або підбиттям загальних підсумків виборів. Однак сучасні ви-моги організації і проведення виборів в Україні вимагали значного розширення та уточнення адміністративної юридичної відповідаль­ності за порушення виборчих прав.

У 2006 р. Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено новою, окремою главою 15-А «Адміністративні пра­вопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення».

Розділ 14

Відповідно до приписів КУпАП адміністративну відповідальність встановлено за порушення порядку та строків подання відомостей про виборців або порядку складання списку виборців, строків подан­ня списку виборців відповідним виборчим комісіям, подання недо-стовірного списку виборців, а також порушення вимог закону щодо виготовлення нового примірника списку виборців для повторного голосування з урахуванням уточнень, внесених до списку виборців у день голосування. При порушенні права громадянина на ознайом-лення в установленому законом порядку зі списками виборців, а так само при відмові у видачі громадянину копії мотивованого рішення про відхилення його скарги (заяви) про внесення змін до списку виборців або порушення строків видачі копії такого рішення також встановлено адміністративну відповідальність.

Досить широко запроваджено адміністративну відповідальність за порушення під час ведення передвиборної агітації на виборах, зокре-ма, за:

— порушення передбаченого законом порядку ведення передви­борної агітації з використанням друкованих, електронних (аудіовізу-альних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх пере-двиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації;

— порушення заборони протягом визначеного законом часу в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми відповідного кандидата, політичної партії (блоку), давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї політичної партії (блоку) власниками, посадовими чи службови­ми особами, творчими працівниками засобів масової інформації;

— супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями агітаційного характеру, а також відео-, аудіоза-писами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутата;

— здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у пере-двиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом чи в місцях, що забо-ронені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засоба-ми, що суперечать Конституції або законам України, або інше пору-

Вибори в Україні

шення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації;

— ненадання відповідному суб'єкту виборчого процесу, щодо яко-го оприлюднено інформацію, яку він вважає недостовірною, на його вимогу (звернення) можливості у визначеному законом порядку оприлюднити відповідь щодо такої інформації;

— порушення права кандидатів, політичних партій (блоків) на ви-користання на рівних умовах будинків (приміщень) для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації;

— виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація озна­чена неправильно чи неповно;

— розповсюдження (рознесення, вивішування, роздавання) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, а так само організація такого розповсюдження;

— порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у за-боронених законом місцях громадянином;

— порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами під-приємствами — розповсюджувачами реклами;

— порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину.

КУпАП встановлено відповідальність також за порушення, пов'язані з можливістю фальсифікацій та зловживань під час вибор­чого процесу, насамперед при голосуванні, зокрема, за:

— замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад
встановлену рішенням відповідної виборчої комісії кількість;

— ненадання у випадках та порядку, встановлених законом, голо­
вою відповідної виборчої комісії або особою, яка відповідно до зако­
ну виконує його обов'язки, копії виборчого протоколу.

Встановлюється адміністративна відповідальність також за пору­шення, пов'язані з діяльністю виборчої комісії:

Розділ 14

— невиконання рішення виборчої комісії, прийнятого в межах її повноважень;

— відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання ви-робничих чи службових обов'язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії;

— звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії;

— порушення встановленого законом порядку опублікування до-кументів та іншої інформації, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму виборчою комісією чи засобом масової інформації.

У разі скоєння злочинів захист виборчих прав забезпечується й кримінальним законодавством. Так, Кримінальним кодексом України передбачається відповідальність за перешкоджання здійс-ненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача, фальсифікацію виборчих документів, незаконне знищення виборчої документації, порушення таємниці голосування, порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку):

— перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого ви­борчого права, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії або офіційного спостерігача при ви-конанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням;

— ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищен-ням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна, або іншим способом;

— ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використан-ням свого службового становища;

— втручання службової особи з використанням службового стано­вища у здійснення виборчою комісією їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії;

— незаконне виготовлення або зберігання чи використання
завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів;

— підробка виборчих документів, використання завідомо підроб-
лених виборчих документів, вчинені членом виборчої комісії, канди­
датом, уповноваженою особою політичної партії (блоку);

Вибори в Україні

— підробка виборчих документів, використання завідомо підроб-лених виборчих документів, вчинені членом виборчої комісії, канди­датом, уповноваженою особою політичної партії (блоку), що вплину-ло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборщв на виборчій дільниці;

— незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем;

— викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, виборчого протоколу, скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псу-вання скриньки з бюлетенями;

— викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, виборчого протоколу, скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псу-вання скриньки з бюлетенями, що вплинуло на результати голосу­вання виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці;

— підписання виборчого протоколу до остаточного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування або включення не-врахованих виборчих бюлетенів до числа бюлетенів, використаних при голосуванні, або підміна дійсних виборчих бюлетенів з познач-ками виборців або незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення, або викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, виборчого протоколу, скриньки з бюлетенями, або незаконне зни­щення чи псування скриньки з бюлетенями, що призвело до немож­ливості визначити волевиявлення виборців, вчинені членом вибор­чої комісії;

— умисне надання членом виборчої комісії громадянину можли-вості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше ніж один раз у ході голосування або надання виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списку виборців на відповідній виборчій дільниці, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня;

— незаконне знищення виборчої документації поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в ЦВК України після проведення виборів, а так само пошкодження ви­борчої документації;

— ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використан-ням влади або службового становища;

Розділ 14

— умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення грома-дянина, який взяв участь у виборах;

— те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища;

— надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі (розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового ха­рактеру, що перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати) для здійснення виборчої кампанії політичній партії (блоку), з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необгрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або по­ширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необгрунтовано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів тощо.

Розділ15

Поиск по сайту: