Органи правосуддя в Україні. правову основу, без якої вона рано чи пізно вироджується в політич-не свавілля і насильство над людиною та суспільством1

правову основу, без якої вона рано чи пізно вироджується в політич-не свавілля і насильство над людиною та суспільством¹.

Соціально-економічні й політичні перетворення, що відбуваються в Україні, основоположні норми, що містяться в Конституиії України, вимагають вдосконалення діючих судово-правових струк­тур, а також введення нових судових інститутів для того, шоб заклас-ти юридичні передумови утворення справді громадянського суспільства і правової держави. Правосуддя покликано виконуватив суспільстві глибоко інтегруючу, стабілізуючу функцію. До того ж по-ряд з правом і разом з ним правосуддя — це обов'язковий, найваж-ливіший гарант прав учасників правовідносин, фундаментальна прав і свобод людини.

А щоб правосуддя могло виконувати свою благодатну місію, воно має бути незалежною і сильною владою, спроможною захиілати пра­ва суб'єктів правовідносин і протистояти свавіллю і беззаконності в суспільстві. Незалежність суду — важлива і необхідна не лише суддям, а передусім громадянам, державним органам усіх гілок державної вла­ди, громадським організаціям, господарюючим суб'єктам, посадовим особам. Забезпечення незалежності судової системи — об'єктивна необхідність встановлення рівноваги між державною владою і права­ми громадян.

Підвищення ролі суду, а також ефективності роботи органів, шо охороняють законність і правопорядок, є важливою передумовою успішних перетворень, які відбуваються в економічній і політичній системі України. Чим вищі роль і авторитет суду і правосуддя загалом. чим більшою самостійністю і незалежністю користується суд щодо органів влади і управління, тим вищим у державі є рівень законності й демократії. Тільки у правовій державі всі владні гілки самостійні і незалежні. Щ властивості й забезпечують їм механізм взаємного кон­тролю і стримання, адже поділ влади здійснюється для кращого їі функціонування і здійснення належного контролю за діями відпо-відних органів та посадових осіб, щоб не допустити неприпустимої їі концентрації.

Особливе місце судової влади у системі розподілу повноважень між владними структурами, її незалежність і самостійність не сліл розглядати як протиставлення влад одна одній, функціонування ме-

¹ Скитович В. В. Судебная власть и принцип распределення властей // Вестник Мос­ковского университета. Серия 11. Право. — 1994. — № 3. — С. 20-25.

Розділ 22

ханізму держави будується передусім на певній взаємодії влад, інакше ніякої високоорганізованої правової держави і цивілізованого грома-дянського суспільства ніколи не буде¹. Всі гілки влади мають сповіду-вати лише одну ідеологію — правову, бо «там, де починається реальне право, закінчується безладдя». Саме ідея правової держави здатна об'єднати суспільство².

Останніми роками для побудови самостійної та незалежної судо-вої влади зроблено чимало, але залишається ще багато нерозв'язаних проблем. Повільність їх розв'язання зумовлюється рядом причин, у тому числі відсутністю досконало розроблених теоретичних питань устрою судової системи, перспектив її розвитку. Цю прогалину не за-повнюють запропоновані останніми роками різні концепції судово-правової реформи, які належать певним установам, зокрема Міністерству юстиції України, Верховному Суду України, або окре-мим дослідникам. Усі вони мають і позитивні сторони, і певні недоліки, містять не завжди однакові погляди на устрій судової систе­ми, обсяг повноважень судів і суддів, взаємовідносини суддів з представниками інших гілок державної влади, у них відсутня чіткість уявлення про зміст судової влади та її структури, напрями розвитку форм судового контролю, що ускладнює розвиток законодавства в га-лузі судоустрою.

У Постанові Верховної Ради України «Про концепцію судово-правової реформи в Україні» від 22 квітня 1992 р. (вона була схвалена в основно­му) міститься поняття судової влади, зокрема, говориться, що «під су­довою владою слід розуміти систему незалежних судів, які в порядку, визначеному законом, здійснюють правосуддя. Суди мають владні повноваження для відновлення порушеного права і справедливость. На жаль, не визначено поняття судової влади, а також законодавчої і виконавчої влади в Конституції України.

Були спроби визначити поняття судової влади у проектах нової Конституції України, підготовлених різними партіями чи групами, а також у різних концепціях судово-правової реформи, надрукованих у періодичній пресі чи в окремих виданнях, але більшість з них не розкрили повної суті судової влади.

¹ Притика Д. Шслямова до з'їзду суддів України // Юридичний вісник. — 1995. —
№1. — С. 97.

² Кампо В. Роль права: чи скоро розуміють її сучасні політичні лідери? // Урядовий
кур'єр. — 1993. — 27 липня. — С. 5.

Поиск по сайту: