|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини... і громадянина та гарантії їх реалізації (як центральний елемент цього статусу); обов'язки людини та гарантії їх виконанняі громадянина та гарантії їх реалізації (як центральний елемент цього статусу); обов'язки людини та гарантії їх виконання. Конституційно-правовий статус громадянина, крім названих елементів, включає та-кож певний зв'язок між людиною і державою, із якого випливають додаткові права, свободи й обов'язки особи та їх гарантії. При цьому конституційно-правовий статус іноземця (іноземного громадянина) і особи без громадянства охоплює сукупність елементів, що складається із правосуб'єктності людини, принципів, прав, свобод і обов'язків людини та їх гарантій, і, крім того, включає, по-перше, такі, що випливають із тимчасового правового зв'язку з Українською державою, додаткові права і свободи іноземця та особи без громадянства, їх додаткові обов'язки, гарантії цих прав, свобод та обов'язків і, по-друге, що стосується лише іноземця, — наявність певного правового зв'язку між ним і іноземною державою, що не може ігноруватися Україною1. Структура загального (конституційного) правового статусу, за визначенням деяких науковців, складається з таких елементів, як: статусні правові норми і правові відносини; суб'єктивні права і юридичні обов'язки; громадянство; правові принципи і юридичні гарантії; законні інтереси особи як дозволені нормативно-правовими актами прагнення особи до задоволення своїх потреб, до володіння тими чи іншими благами, соціальними цінностями, послугами2; правосуб'єктність; юридична відповідальність3. Різноманітність наукових підходів у трактуванні структурних елементів конституційно-правового статусу особи в Україні, їх функціонального призначення свідчить, на нашу думку, про неодно-значну роль кожного із них (деякі елементи є предметом нашого по-дальшого розгляду) у формуванні відповідного юридичного статусу 1 Рабінович П. М., Хавронюк М. I. Права людини і громадянина. — К., 2004. — С. 79-80. 3 подібним підходом не погоджується, наприклад, О. Скакун, яка вважає, що інтерес як потреба особи передує правам і обов'язкам незалежно від того, чи знаходить він пряме закріплення в законодавстві, чи просто підлягає правовому захисту держа-ви. Як категорія позаправова інтерес закріплюється не тільки в конкретних правових розпорядженнях, а й у принципах права. Відповідно інтерес є елементом соціального статусу особи, а не правового (Скакун О. Ф. Цит. праця. — С. 379). "КолодійА.М., ОлійникА.Ю. Цит. праця. — С. 133. Також див: ТодикаЮ.Н., Тодьі-кч О. Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. — К., 2004, — С. 153. Розділ 11 особи, яку в літературі поділяють на первинну і вторинну. Водночас у своїй єдності структурні елементи є важливим фактором реалізації конституційного і загалом правового статусу людини і громадянина в Україні. За всієї багатоманітності поглядів, якщо не головним, то цент-ральним елементом, основою конституційно-правового статусу виз-наються права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Консти-туційні права, свободи та обов'язки є основоположними, фундамен-тальними правами, свободами та обов'язками людини і громадянина, що юридично виражають невід'ємну людську природу і наділені юри-дичним верховенством. Власне, конституційними вони стають після закріплення їх у Конституції. За змістом конституційні права, свободи та обов'язки є основни-ми, оскільки заїхдопомогою найбільш повно проявляються і регулю-ються істотні суспільні відносини, зв'язки між державою і особою, формується и правовий статус. Саме вони створюють необхідні умови для всебічного розвитку особи, задоволення її законних інтересів. Певно, що важливою умовою (передумовою) участі у відповідних правовідносинах є конституційна правоздатність і дієздатність людини і громадянина. Відповідною умовою набуття найбільшого обсягу основних прав, свобод та обов'язків, не виключаючи доцільності розглядати цей інститут як структурний елемент конституційно-правового статусу, можна назвати і громадянство, оскільки правове становище особи в державі залежить насамперед від того, чи є вона громадянином цієї держави. Це є свідченням також того, що конституційно-правовий статус наділений власним змістом, складається як з основних, так і похідних структурних елементів, які потребують свого подальшого науково-те-оретичного дослідження. Відтак елементи конституційно-правового статусу людини і громадянина мають розташовуватися за певною схемою відповідно до закріпленої конституційно-правової ідеології, насамперед конституційного положення про співвідношення між людиною, визнаною найвишою соціальною цінністю, і державою, про те, що права і свободи людини повинні визначати зміст і спрямо-ваність діяльності держави. Ці та інші визначальні положення закріплюються як загальні засади конституційного ладу в розділі I Основного Закону, розділ II починається із визначення основних принципів щодо прав, свобод та обов'язків, порядку їх здійснення, Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |