АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини... Свобода людини — це також спосіб можливої та дозволеної по-ведінки людини в суспільстві

Читайте также:
  1. V. Характеристика современного гражданского права
  2. Анализ возможных мест утечки веществ и характеристика этих веществ.
  3. Бактерии, их характеристика
  4. Билет №6.Типы культуры,их характеристика
  5. В 1. Перенос расплавленного металла в сварочной дуге. Силы, действующие в дуге на расплавленный металл, общая характеристика.
  6. В 4. Виды производственного освещения и их характеристика. Основные светотехнические величины и единицы их измерения, КЕО.
  7. В 4. Виды производственного освещения и их характеристика. Основные светотехнические величины и единицы их измерения. КЕО
  8. В 4. Характеристика процесса горения. Виды горения. Горючие вещества Взрывопожароопасные свойства ГВ.
  9. В-7 Общая характеристика первобытного общества?
  10. Валовой национальный продукт и валовой внутренний продукт: их структура и сравнительная характеристика.
  11. Ведущие отрасли права РФ (краткая характеристика).
  12. Вибрация. Характеристика вибраций, ее воздействие на человека

Свобода людини — це також спосіб можливої та дозволеної по-ведінки людини в суспільстві. Тобто і поняття прав людини, і поняття її свобод відображають можливості людини. Як і права людини, свобо-ди — це соціальне благо суспільства, визначальний показник ступеня демократизму суспільства і держави, зокрема правової держави і гро-мадянського суспільства. У цьому полягає принципова спільність цих понять, а тому їх часто ототожнюють між собою, «свободи» здебільшо-го використовуються як синонім поняття прав людини.

Водночас права і свободи людини не є цілком тотожними явища-ми. Розрізняються вони, як наголошується в спеціальній літературі, головним чином шляхами, засобами їх здійснення та забезпечення1. Права людини можуть бути здійснені, як правило, за наявності пев-них юридичних засобів, «механізмів». Наприклад, право на звернен-ня, право на працю, право на соціальне забезпечення та деякі інші конституційні права не можуть бути реалізовані без відповідної вста-новленої державою юридичної процедури.

Свободи людини як можливості, що грунтуються на максимально вільному самовизначенні особи (наприклад, свобода пересування, свобода думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переко-нань; свобода світогляду і віросповідання), зазвичай можуть здійсню-ватися і без такої допомоги держави: вона зобов'язана гарантувати відповідні правоможливості, охороняти та їх захищати від будь-яких посягань.

Питання співвідношення прав і свобод, як і прав людини і прав громадянина, багато в чому визначаються конституцією, яка, зро-зуміло, не може вмістити всі права та свободи людини і громадянина, а лише закріплює найважливіші та найсуттєвіші з них.

За основними компонентами права людини і права громадянина збігаються. У своїй основі право громадянина є завжди право на те, шо потрібно людині, на те, що надається їй законом, гарантується і захищається державою.

Водночас права людини і права громадянина є тісно взаємозалеж-ними поняттями, однак не є тотожними. Оскільки громадянин — людина, яка законом визнається юридично надежною конкретній Державі, його права і свободи, а також і обов'язки виникають з інсти-

Рабінович П. М., Хавронюк М. I. Права людини і громадянина: Навч. посіб. — К., 2004.-С. 94-95.


Розділ 11

туту громадянства — стійкого правового зв'язку між фізичною осо­бою і державою, що породжує взаємні права та обов'язки. Тому права громадянина на відміну від прав людини є територіальними, національними.

На відміну від прав людини, заснованих на теорії природного (природженого) права, права громадянина базуються на пози-тивістській теорії сутності прав.

Тому, мабуть, неприпустимо ані ототожнювати права людини і громадянина, оскільки їх походження та природа різні, ані розривати їх.

Отже, конституційні права і свобода людинице закріплені в Конституції України права і свободи, які належать кожній людині, незалежно від наявності чи відсутності правового зв'язку між нею і Українською державою (громадянства). У Основному Законі суб'єкти прав людини визначаються як «кожна людина...», «кожен...», «ніхто...», «усі...» та ін.

Під правами і свободами громадянина слід розуміти закріплені в Основному Законі України права і свободи, які належать лише громадя-нам України. Такими, зокрема, є політичні права (право на участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих ре­ферендумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та ін.), суб'єкти яких чітко визначені — «громадяни України...» або ж просто — «громадя-ни...». Втім, не слід забувати, що громадянин держави є також носієм і тих прав, що визначаються як права людини.

Правова система будь-якої держави відводить значне місце правам та свободам людини і громадянина. Визнання і закріплення у Кон­ституції, інших актах чинного законодавства прав та свобод людини і громадянина, їх обсяг, види і зміст у сучасних умовах є однією з акту-альних, пріоритетних і найважливіших проблем сучасної цивілізації.

Становлення і розвиток прав людини і громадянина — важлива ознака ступеня демократизації всіх політичних, суспільних, гро-мадських інститутів і їхніх взаємовідносин з державою, ступеня зрілості громадянського суспільства, ознака, що характеризує певну державу як правову чи навпаки.

У Конституції України права і свободи людини і громадянина закріплені у спеціальному розділі II «Права, свободи та обов'язки лю­дини і громадянина», структурно розміщеному після розділу I «Загальні засади», де закріплені основні засади конституційного ладу нашої держави, що підкреслює значущість інституту прав і свобод


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)