АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини... (громадянських) і розвиток соціально-економічних і культурних прав — право на працю, на відпочинок, на соціальне забезпечення

Читайте также:
  1. V. Характеристика современного гражданского права
  2. Анализ возможных мест утечки веществ и характеристика этих веществ.
  3. Бактерии, их характеристика
  4. Билет №6.Типы культуры,их характеристика
  5. В 1. Перенос расплавленного металла в сварочной дуге. Силы, действующие в дуге на расплавленный металл, общая характеристика.
  6. В 4. Виды производственного освещения и их характеристика. Основные светотехнические величины и единицы их измерения, КЕО.
  7. В 4. Виды производственного освещения и их характеристика. Основные светотехнические величины и единицы их измерения. КЕО
  8. В 4. Характеристика процесса горения. Виды горения. Горючие вещества Взрывопожароопасные свойства ГВ.
  9. В-7 Общая характеристика первобытного общества?
  10. Валовой национальный продукт и валовой внутренний продукт: их структура и сравнительная характеристика.
  11. Ведущие отрасли права РФ (краткая характеристика).
  12. Вибрация. Характеристика вибраций, ее воздействие на человека

(громадянських) і розвиток соціально-економічних і культурних прав — право на працю, на відпочинок, на соціальне забезпечення, на освіту та ін. Права другого покоління називають ще системою пози-тивних прав, оскільки вони здебільшого можуть реалізуватися за сприяння держави.

Слід зазначити, що у юридичній літературі поділ на перше і друге покоління прав за критерієм їх поділу на «негативні» і «позитивні» в деяких випадках заперечується. Так, Л. Гусейнов вважає, що тра-дииійний принцип, відповідно до якого права людини — це тільки права проти держави, не відповідає сучасній доктрині прав людини, у якій перевага віддається ідеї захисту прав державою, а не ідеї захисту від держави. Тому поділ міжнародних зобов'язань у галузі прав люди­ни на позитивні та негативні хоч і має велике практичне значення, проте не може бути використаний для розрізнення першого і другого поколінь прав людини.

На думку цього науковця, не існує жодного права людини, яке можна було б вважати цілком гарантованим за відсутності будь-яких позитивних зобов'язань держави. Тому права людини доцільно поділяти на дві групи: до першої належать права, з яких випливають тільки позитивні зобов'язання, а до другої — права, що потребують як негативних, так і позитивних зобов'язань. Відмінність між двома зазначеними групами прав людини полягає не в тому факті, що «втру-чання» держави потрібно або ні, а в мірі, в якій це «втручання» необхідне. Реальність така, що здебільшого позитивні зобов'язання не прямо випливають із формулювань відповідних положень, а є ре­зультатом їх розширеного тлумачення, заснованого на принципі ефективного захисту прав людини1.

Трете покоління прав на відміну від перших двох поколінь, які є індивідуальними правами, складають колективні права — народу, нації, спільностей, асоціацій (об'єднань). Такими, зокрема, є право на самовизначення, на розвиток, право на мир, на екологічно безпеч-не довкілля, на доступ до світової культурно!' спадщини та ін.), які не можуть бути реалізовані окремим індивідуумом.

Слід зазначити, що теоретичне розуміння прав людини вже пов'язується з четвертим поколенням прав (зокрема, до таких відно-сять, наприклад, право на евтаназію та ін.).

1 Гусейнов Л. Г. Відповідальність держав за порушення міжнародних зобов'язань у га­лузі прав людини: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. — К., 2000. — С. 51-63.


Розділ 11

Найбільшого поширення серед конституціоналістів набула кла-сифікація прав і свобод із урахуванням сфер життєдіяльності суспільства (політичної; економічної, соціальної, культурно!' та інших), життя і діяльності людини або громадянина; змісту суб'єктивних потреб та інтересів, що зумовлюють характерні консти-туційно-правові відносини. Залежно від того, у якій сфері переважно використовується конкретне суб'єктивне конституційне право осо­би, конституційні права і свободи людини і громадянина прийнято поділяти на:

— громадянські або особисті права та свободи;

— політичні права та свободи;

— економічні права та свободи;

— соціальні права та свободи;

— культурні права та свободи1.

Громадянські або особисті права та свободи надають людині мож-ливість вільно розпоряджатися собою, користуватися невідчужува-ними благами особистої свободи, забезпечують життєво необхідні умови існування, є гарантією від будь-якого незаконного втручання у сферу її індивідуальної життєдіяльності (право на життя, на свободу і особисту недоторканність, право на недоторканність жит-ла та ін.).

Політичні права та свободи відображають можливості громадян брати участь у суспільно-політичних відносинах, у здійсненні влади, у формуванні представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування (право на участь в управлінні державними справами, на участь у виборах та референдумах, на об'єднання у політичні партії та громадські організації, на проведення зборів, мітингів, демонст­раций, виборчі права та деякі ін.).

Соціальні и економічні права та свободи покликані забезпечити особі належний життєвий рівень, право на власність і працю, прояв-ляти підприємливість та ініціативу в реалізації своїх здібностей і

1 Деякі автори виділяють такі групи основних прав, як: фізичні, політичні, економічні, соціальні, екологічні, сімейні, культурні, особисті права (Див., напр.: КолодійА. М., Олійник А. Ю. Цит. праця. — С. 167). О. Фрицький, зокрема, визначає окремими трупами природні (особисті), громадянські, політичні права і свободи, про-голошені буржуазними рєволюціями; соціально-економічні, які Грунтувалися на соціальному вченні; колективні, абосолідарні, права, проголошені, головним чином, країнами третьего світу (Фрицький О. Ф. Цит. праця. — С. 172.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)