Народний депутат України. законодавством повноваження, захищати інтереси суспільства, виборців

законодавством повноваження, захищати інтереси суспільства, виборців. Парламентарии реалізуючи інтереси і волю народу чи його частини, трансформують її в загальнодержавну волю. Таким чином, вони забезпечують зв'язок народу з представницьким органом — органом державної влади, а отже, забезпечують вплив народу на дер-жавні справи.

Водночас народний депутат відповідно до Закону «Про статус на­родного депутата України» (частина третя ст. 7) є відповідальним за свою депутатську діяльність перед Українським народом як уповно-важений ним представник у Верховній Раді України. Це питання є особливо актуальним в умовах обрання народних депутатів України на засадах пропорційної виборчої системи та впливом такого способу формування Верховної Ради на конституційно-правовий статус пар-ламентаріїв. Як вважають спеціалісти, ця система виборів порівняно з мажоритарною та змішаною поряд з широким колом переваг має й ряд недоліків, одним із яких є відсутність визначеної відповідальності народного депутата, окрім політичної¹. А тому очевидною є потреба створення механізмів забезпечення контролю Українського народу над діяльністю своїх обранців.

Як член парламенту, органу державної влади, народний депутат України є також представником влади, державним діячем, наділеним владними повноваженнями публічного характеру.

Народний депутат бере участь у здійсненні всіх функцій Верховної Ради (законодавчої, установчої, контрольної та інших), тобто у здійсненні державної влади. Відповідно до свого особливого політи-ко-правового становища він наділений багатогранними повноважен­нями, які забезпечують йому участь у діяльності парламенту, привіле-ями, гарантіями депутатської діяльності. При цьому конкретні права та обов'язки народного депутата установлені в межах повноважень Верховної Ради, а його депутатська діяльність визначальною мірою підпорядкована і спрямована на виконання функцій парламенту.

Виконання народним депутатом цих повноважень зумовлює наділення його статусу ознаками, характерними для статусу посадової особи. Проте не як звичайної посадової особи, а як представника вла­ди, наділеного владними повноваженнями публічного характеру, які

¹ Григорук Н. Г. Конституційно-правовий статус народного депутата України: Авто-реф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2004. — С.12.

Розділ 18

виходять за межі представницького органу. Так, вимоги народних де-путатів повинні виконуватися всіма, кому вони адресовані.

Народні депутата як представники державної влади користуються, наприклад, певними її атрибутами, державними символами. Зокре-ма, відповідно до ст. 9 Закону «Про статус народного депутата Ук­раїни» нагруднии знак народного депутата, який він одержує разом з депутатським посвідченням після набуття депутатських повнова-жень, має форму і кольори Державного Прапора України.

Народний депутат є також політичним діячем. У процесі реалізації покладених на нього функцій, як у парламенті, так і поза його межа­ми, він здійснює повноваження, що мають власне політичний харак­тер або ж спричиняють до певних політичних результатів. Як члени колегіального органу парламентарії визначають політику держави за-галом у різних сферах шляхом прийняття державно-владних рішень та нормативно-правових актів на їхнє забезпечення.

Статус народного депутата України як представника народу, чле­на органу державної влади (посадової особи) та політичного діяча визначає його чільне місце серед суб'єктів конституційно-правових відносин. Адже, як зазначав В. Погорілко, статус народного депутата є відображенням статусу парламенту, демократизму держави і суспільства, стану безпосередньої і представницької демократа та їх гарантом'.

Правова природа депутатського мандата виявляється у сукупності принципів, які, по суті, визначають конституційну модель представ­ницького мандата. Зокрема, такими є принципи:

—вільного мандата народного депутата України;

—незалежності народного депутата України;

—непорушності повноважень парламентарія України;

—професійності народного депутата України;

—несумісності мандата народного депутата України із іншими по­садами та видами діяльності тощо².

¹ Конституція незалежної України: Навч. посіб. / За ред. Ю. С. Шемшученка,
В. Ф. Погорілка, В. О. Євдокимова. — К., 2000. — С. 226.

² Напр.: Григорук Н. Г. Цит. праця. — С. 10. Окремими принципами статусу народно­
го депутата називають також: здійснення ним повноважень на постійній основі;
несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності; рівноправність
депутатів; депутатську недоторканність і депутатський індемнітет // Кравченко В. В.
Конституційне право України: Навч. посіб. — К., 2006. — С. 252-253.

Поиск по сайту: