Народнии депутат України

депутатських повноважень. Крім того, передбачено, що безпеку на­родному депутату при виконанні ним депутатських повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім'ї у порядку, вста-новленому законом, забезпечує Управління державної охорони Ук­раїни разом з органами Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України (в межах їхніх повноважень).

Принцип непорушності повноважень народних депутатів України тісно пов'язаний з попереднім. Він стосується виключно здійснення депутатських функцій та повноважень і спрямований на максималь-ну їх реалізацію.

Відповідно до ст. 26 Закону «Про статус народного депутата Ук­раїни» ніхто не має права обмежувати повноваження народного депу­тата України, крім випадків, передбачених Конституцією України та іншими законами. Зокрема, згідно з Рішенням Конституційного Су­ду України від 26 червня 2003 р. (справа про гаранта депутатської не-доторканності)¹ наведені положення закону треба розуміти так, що повноваження народного депутата України не можуть бути обмежені діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань. Обмеження повноважень народного депутата України можуть встановлюватися виключно Конституцією і законами України.

Повноваження народного депутата України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах военного чи над-звичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Держава га-рантує народному депутату України необхідні умови для ефективного здійснення ним депутатських повноважень. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та їх підпорядкування, забезпечують умови для здійснення народним депутатом України своїх повноважень у межах та в порядку, визначе-них Конституцією України, законами України, а громадські організації та політичні партії можуть сприяти йому в цьому.

Принцип професійності народних депутатів проявляється, зокрема, у здійсненні ними депутатських повноважень на постійній основі,

¹ Конституція України (з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду Ук­раїни). — X., 2007. — 284-292.

Розділ 18

оплатності депутатської діяльності; відповідності парламентарии пев-ним критеріям (зокрема, достатній рівень компетентности про-фесіоналізму, політичної, правової культури тощо). Цей принцип тісно пов'язаний з таким.

Принцип несумісності мандата народного депутата України з інши-ми посадами та видами діяльності закріплений у Конституції України (частини друга—четверта ст. 78), відповідно до якої народні депутата не можуть мати іншого представницького мандата, перебувати на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викла-дацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Діяльність члена парламенту, який здійснює свої повноваження на постійній основі, є основною на весь період його повноважень.

Цей принцип є конституційним для багатьох держав (зокрема, Іспанії, США, Швейцарії, Японіїта ін.).

Згідно з Законом України «Про статус народного депутата України» (ст. 3), крім вже названого, народний депутат не має права: бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; обіймати посаду міського, сільського, се-лищного голови; займатися будь-якою, крім депутатської, оплачува­ною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяль­ності, а також медичної практики¹ у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю.

За виникнення обставин, що порушують вимоги стосовно несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє відповідну діяльність або подає особисту заяву про складення депутатських повноважень (частина четверта ст. 78 Основного Закону). Призначений (обраний) на посаду, що є не-сумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого не припи-

¹ У спеціальній літературі звертається увага, зокрема, на незрозумілість надання за-конодавцем особливих привілеїв депутатам саме за такою професійною належністю всупереч принципам їхньої рівності // Органи державно! влади України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К., 2002. — С. 158.

Народний депутат України

нено в установленому законом порядку, допускається до виконання обов'язків за такою посадок» не раніше дня подання ним до Верхов­но! Ради України заяви про складення повноважень народного депу­тата України.

Отже, політико-правова природа мандата народного депутата Ук­раїни є визначальною щодо інших елементів конституційно-правово-го статусу народного депутата України.

Важливою складовою конституційно-правового становища народного депутата є підстави виникнення і припинення депутатських повноважень. Відповідно до Конституції України конституційний склад Верховної Ради України — 450 народних депутатів України. Во­ни обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за пропорційною виборчою системою на п'ять років. Порядок виборів народних депутатів регу-люється спеціальним законом.

Встановлено ряд вимог до народних обранців. За Конституцією України, народним депутатом України може бути громадянин Ук­раїни, який надень виборів досяг 21 року, має право голосу і прожи­вав в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути висунутий кандидатом і обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Факт обрання народним депутатом України, виявом якого є офіційне оприлюднення (не пізніш як на п'ятий день з дня встанов-лення результатов виборів) Центральною виборчою комісією резуль­тате виборів, має наслідком набуття депутатського мандата.

Офіційне оприлюднення є підставою, зокрема, для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом (частина друга ст. 97 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). Така особа для ії реєстрації народним депутатом України зобов'язана подати до ЦВК не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

При дотриманні цих вимог ЦВК реєструє обрану особу народним депутатом України, а в разі невиконання — приймає рішення про

12-8152

Розділ 18

визнання її такою, яка відмовилася від депутатского мандата, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у де­путата у виборчому списку відповідної партії (блоку). Зареєстро-ваній народним депутатом особі ЦБК не пізніш як на сьомий день з дня її реєстрації видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка. Рішення ЦБК про реєстрацію де­путата та тимчасове посвідчення народного депутата України є підставою для складення обраною особою присяги народного депу­тата України (ст. 99 Закону «Про вибори народних депутатів України»).

Як правова категорія присяга народного депутата України в спеціальній літературі визначається публічним оголошенням визнан­ня обов'язків загальнонапіональним політичним діячем, котрий по-кликаний представляти Український народ у Верховній Раді України, що завершує легітимацію статусу народного депутата України¹.

3 моментом складення присяги народним депутатом України перед Верховною Радою України Конституція України пов'язує виникнення повноважень народного депутата України. Перед вступом на посаду народні депутата України відповідно до Конституції України склада-ють перед Верховною Радою України таку присягу: «Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суве-ренітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції та за-конів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчиз-ників».

Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її тек­стом. 3 цього моменту і починаються повноваження народного де­путата, він набуває спеціальної правосуб'єктності. До того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом, на­родний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її органів, а також здійснювати інші депутатські повнова­ження. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатсько-го мандата.

¹ Григорук Н. Г. Конституційно-правовий статус народного депутата України: Авто- реф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2004. — С.12.

Народний депутат України

Після набуття депутатських повноважень народний депутат Ук­раїни отримує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Форма депутатського посвідчення затверджується постановою Верховної Ради України. Посвідчення має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата України. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом. Нагрудним знаком народний депутат України користується протягом строку здійснення своїх повноважень.

Припиняються повноваження народних депутатів України одно-часно з припиненням повноважень Верховної Ради України. Точніше, як закріплено в частині другій ст. 2 Закону «Про статус народного депутата України», повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. значно розширено перелік підстав, за яких достроко-во припиняються повноваження народного депутата України. Водно-час норми Закону України «Про статус народного депутата України», що стосуються процедури дострокового припинення повноважень народних депутатів, на сьогодні не приведені у відповідність до зазна-чених змін.

Так, згідно з Основним Законом достроково повноваження народ­ного депутата України припиняються у разі:

— складення повноважень за його особистою заявою;

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

— визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

— припинення його громадянства або його виїзду на постійне про­живання за межі України;

— якщо протягом 20 днів з дня виникнення обставин, які призво-дять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

— у разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу де-путатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політич­них партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

— його смерті.

Розділ 18

Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України — в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скли-кання.

У разі складення депутатських повноважень за особистою заявою чи припинення громадянства народного депутата України або його виїзду на постійне проживання за межі України рішення про достро-кове припинення повноважень приймається парламентом. Таке рішення приймається Верховною Радою України за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Прийнята Верховною Радою України постанова про дострокове при­пинення повноважень народного депутата перегляду не підлягає (п. 1—3 ст. 217 Регламенту Верховної Ради України).

Якщо протягом 20 днів з дня виникнення обставин, які призво-дять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини народним депутатом України не усунуто, рішення приймається судом.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради України (ст. 218) у разі невиконання народним депутатом вимог Конституції України щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у 10-денний строк звертається до суду про дост­рокове припинення повноважень цього народного депутата або по-вертає матеріали комітету з обгрунтуванням відмови у зверненні до суду. У разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обгрунтуванням відмови у зверненні до суду відповідний комітет розглядає їх і за незгоди з ними вносить до Верховної Ради України пропозицію щодо розгляду цього питання на пленарному засіданні.

За рішенням парламенту, прийнятим відкритим поіменним голо-суванням більшістю голосів народних депутатів від його консти­туційного складу, Голова Верховної Ради України зобов'язаний звер-нутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення депутатських повноважень певного народного депутата України. Рішення суду про дострокове припинення повноважень народного депутата у разі невиконання ним вимог закону щодо несумісності де-

Народний депутат України

путатського мандата, яке набрало законної сили, є остаточним і не потребує затвердження постановою Верховно!' Ради України.

Рішення Верховної Ради України про дострокове припинення по­вноважень народного депутата з наведених, а також з підстав припи­нення його громадянства України або його виїзду на постійне прожи­вання за межі України Голова Верховної Ради України повідомляє на пленарному засіданні парламенту. Видає також розпорядження щодо припинення нарахування заробітної плати та відшкодування інших виплат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, цьому народному депутату.

При цьому ЦВК України доручається визнати повноваження на-ступного кандидата в народні депутата за списком політичної партії (виборчого блоку політичних партій) відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України».

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо на­родного депутата, визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім депутатські повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата — з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

За невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу де-путатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політич­них партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі за­кону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.

Слід зазначити, що в такому випадку внутрішньопартійна відповідальність набуває рис конституційно-правової відповідаль-ності народних депутатів.

Звання народного депутата України із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, окрім дострокового припинення депутатських повноважень у передбачених законодавством випадках, за винятком дострокового припинення депутатських повноважень у разі смерті народного депу­тата.

Розділ 18

18.2. Повноваження і форми діяльності народного депутата України

Повноваження, які за змістом становлять визначену Конституцією та іншими законами України сукупність прав та обов'язків народного де­путата, наданих йому для здійснення депутатських функцій, є цент-ральним елементом конституційно-правового статусу парламентаріїв. Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата Ук­раїни» при виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією, законами України та загальновизнаними нормами мо-ралі. У своїй діяльності він повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових осіб і громадян; утримуватися від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Неприпустимим є використання народним депутатом свого депу­татского мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, пра­вам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільст-ва і держави. Парламентарій України не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.

Широке коло повноважень парламентаріїв можна розділити на кілька груп:

—права і обов'язки народного депутата у Верховній Раді України та її органах;

—права народного депутата України щодо здійснення ним депу-татської діяльності за межами парламенту.

Насамперед народний депутат України як член парламенту має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. При цьому кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, членом яких він обраний, має один голос. Депу­тат, крім того, може також брати участь у роботі будь-якого органу парламенту з правом дорадчого голосу.

Народний депутат на пленарних засіданнях Верховної Ради України, зокрема, має право:

— обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України,
Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України;

Народний депутат України

— обирати і бути обраним до органів парламенту;

— пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

— виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді Ук­раїни;

— звертатися із депутатскими запитами, вимагати відповіді на них;

— брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, голову-ючому на засіданні;

— виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голо-сування;

— висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розгля-дається на засіданні;

— висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких парламент надає згоду на призначення і звільнення з посад;

— порушувати питання про заміну головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України;

— порушувати питання про довіру складу органів, утворених Вер­ховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких парла­ментом надано згоду у випадках, передбачених Конституцією України;

— порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;

— передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, про-позиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України.

Одним із основних є право законодавчої ініціативи народного депу­тата України, яке означає передбачену Конституцією України мож-ливість парламентарія вносити до Верховної Ради України проекти законів, постанов, поправок до законопроектів або іншої законодав­чої пропозиції про необхідність прийняття нового закону, зміни чи доповнення до чинного законодавства або скасування закону. Зміст законодавчої ініціативи народний депутат України визначає само-

Розділ 18

стійно, виходячи, наприклад, із планів законопроектних робіт парла­менту, враховуючи пропозиції і побажання виборців, громадськості, програми партії, до якої належить парламентарій.

Право законодавчої ініціативи, яке до того ж є формою роботи народного депутата, гарантується, наприклад, обов'язковим розгля-дом внесеного документа законодавчої ініціативи на засіданні пар­ламенту, наданням права ініціатору виступу на пленарному засіданні Верховної Ради України при обговоренні законопроекту чи законодавчої пропозиції. Порядок внесення законопроекту, про­екту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд парла­менту та порядок їх розгляду визначаються Регламентом Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 86 Конституції України народний депутат України має право на депутатськии запит. Депутатськии запит є фор­мою реалізації депутатських повноважень.

Депутатськии запит — це вимога народного депутата, народних де­путатов чи комітету Верховної Ради України, здійснена у письмовій формі, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів Ук­раїни, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпо-рядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесе-них до їх компетенції.

Регламентом Верховної Ради України встановлено, зокрема, що депутатськии запит може бути внесений за умови, якщо попередньо народним депутатом направлялося депутатське звернення з цього ж питання, на яке у встановлений законом строк не надано відповіді або ж зміст такої відповіді не задовольняє ініціатора звернення (п. 2 ст. 219). Передбачено також, зокрема, що на одному пленарному засіданні може бути оголошено не більше двох депутатських запитів одного народного депутата.

Народний депутат України не має права звертатися до органів і по-садових осіб, що здійснюють функції дізнання і досудового слідства, з вимогами і пропозиціями з питань, які стосуються проведення дізнання та досудового слідства у конкретних кримінальних справах. У разі надходження до відповідних органів і посадових осіб таких ви-мог і пропозицій народних депутатів України керівники цих органів, слідчі і посадові особи, що здійснюють дізнання, мають діяти з дотри-

Поиск по сайту: