АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Територіальний устрій України. Вважається, що при розв'язанні цієї проблеми слід визнати, що базо-вий підхід тут повинен бути дворівневим: територіальна громада на-селеного пункту загалом

Читайте также:
  1. III. ДЕКЛЯРАЦІЯ ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ ПРАЦЮЮЧОГО І ЕКСПЛЬОАТУЄМОГО НАРОДУ УКРАЇНИ
  2. а) З основ законодавства України про культуру.
  3. Авдання та методи контролю органів державної фінансової інспекції України?
  4. Автономна Республіка Крим — територіальна автономія у складі України
  5. Адміністративний устрій.
  6. Актуальні проблеми економічної безпеки України
  7. Аналіз Закону України « Про державну службу»
  8. Аналіз навчально-методичного комплексу для учнів 7-го класу з історії України
  9. АРХЕОГРАФІЧНІ УСТАНОВИ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
  10. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
  11. Благоустрій та озеленення населених місць. Значення зелених насаджень в житті людини
  12. Блок 8-14. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ.

Вважається, що при розв'язанні цієї проблеми слід визнати, що базо-вий підхід тут повинен бути дворівневим: територіальна громада на-селеного пункту загалом та органи самоорганізації населення (з чітко визначеними повноваженнями та бюджетною базою) на місцях (у селищах, мікрорайонах, віддалених районах тощо). Адже великі можливості, які містить у собі самоорганізація населення, на жаль, фактично не використовуються1.

Також не можна не погодитися з В. Кравченком та М. Пітциком, які вважають, що місцеве самоврядування має здійснюватися на те-риторіях, відмежованих одна від одної. На одній території не може бу­ти кількох територіальних громад, які виступали б самостійними суб'єктами права на місцеве самоврядування. Доцільно, щоб у про-цесі адміністративно-територіальної реформи втратили статус са-мостійних адміністративно-територіальних одиниць такі населенні пункти, які знаходяться у межах адміністративних кордонів інших на­селених пунктів. Відповідно статус повноправного суб'єкта місцевого самоврядування втрачають і територіальні громади цих населених пунктів, хоча це не виключає можливості здійснення ними певних са-моврядних функцій у межах, визначених відповідною радою. При цьому подібні територіальні громади могли б формувати і відповідні органи, наприклад, обирати сільського голову, органи самоор­ганізації тощо2.

Щодо сільських населених пунктів зазначимо, що сільська місцевість — це територія, розташована за межами міських поселень, що включає поселення, природне середовище, виробничі та інфраст-руктурні об'єкти і здійснює переважно сільськогосподарські, лісого-сподарські, рекреаційні, природоохоронні та просторово-ко-мунікаційні функції. За Конституцією України, у сільській місцевості України існує лише дві форми територіальної організації розселен-ня — села і селища. Масштабність та актуальність розв'язання про­блем розвитку сільського середовища є надзвичайно суттєвою. Село успадкувало від радянських часів чимало проблем. Виділяють 240 без-людних, 5095 вимираючих та 2891 занепадаючих сіл, усього 7986

1 Матвиенко А. Инициатива населення как ступенька к достойному будущему // Го­
лос Украиньі. — 2002. — 6 декабря.

2 Кравченко В. В., Пітцик М. В. Конституційні засади місцевого самоврядування в
Україні (основи муніципального права). — К., 2001. — С. 21.


Розділ 24

повністю деградованих поселень, або 27,7 % їх загальної кількості. Офіційна статистика, опублікована ще у 2003 р., свідчить, що 16 772 села не мають пошти, 9485 — медийного пункту, 13 756 — закладів освіти (шкіл), 420 — джерел питної води. Ці проблеми вимагають проведення невідкладної політики щодо формування самодостатніх сільських територіальних громад, а звідси — проведення реформи адміністративно-територіального устрою.

Слід зазначити, що адміністративно-територіальною одиницею є не кожний населений пункт і не власне населений пункт, оскільки це поняття скоріше географічне, а один чи кілька населених пунктів з навколишніми землями, що перебувають під юрисдикцією єдиної для них територіальної громади та відповідних органів місцевого самоврядуван-ня. Ось чому в інших країнах первинна ланка адміністративно-тери-торіального поділу має назву не «село», «селище», «місто», а «комуна», «муніципалітет», «громада». Ця назва є похідною від назви первинного суб'єкта місцевого самоврядування — комуни, муніци-палітету, громади тощо. Тому невипадково пропонується в майбут-ньому і в Україні запровадити універсальну назву первинної ланки адміністративно-територіального поділу — «громада». Тоді система територіального устрою України складалася б з громад та регіонів (Автономна Республіка Крим, області, райони).

Така новація передбачена в існуючих в Україні законопроектах щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, згідно з якими мають бути нові адміністративно-територіальні одиниці — громади, які утворюються на основі одного або кількох поселень, мають визначені в установленому законом порядку межі території і є територіальною основою для створення та діяльності органів місцевого самоврядування, надання населению визначе-ного законом рівня адміністративних, соціальних та культурних послуг.

Такий підхід є досить прогресивним. Адже громада — яскравий приклад самоврядування протягом усієї людської історії. Більше того, запропонована у контексті реформування адміністративно-тери-торіального устрою ідея громад як адміністративно-територіальних одиниць — це рішучий крок до модернізації застиглого, украй архаїчного адміністративно-територіального устрою України, який практично без змін «перекочував» з Конституції УРСР 1978 р. у Кон-ституцію України 1996 р. Самоврядні громади — це не тільки адміністративно-територіальні, а й господарюючі одиниці, де


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)