Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

Однією з найважливіших складових є соціальний склад парламен­ту. Верховна Рада України — це соціальний інститут, який акумулює представників різних соціальних груп, соціальних верств, що склада-ють українське суспільство. Існує велика проблема якісного пред-ставництва. При формуванні Верховної Ради України, з одного боку, далеко не всі соціальні групи отримують їх представництво, з іншо-го — виникають серйозні труднощі в узгодженні та представництві інтересів всіх соціальних груп.

Важливим елементом якісного складу Верховної Ради України є її партійний склад. Базового основою партійного складу є політичні партії та блоки, які подолали тривідсотковий бар'єр на парламентс­ких виборах.

Україна має багатопартійну систему. Вона порівняно з однопартійною системою, за якої порушується один із принципів існування демократичного суспільства — політичний та ідеологічний плюралізм, немає конкуренції у боротьбі за владу, нав'язується одна ідеологія, має свої переваги. Багатопартійна система з погляду кон-ституційного права — це не тільки існування багатьох партій у країні, а насамперед можливість чергування у владі різних партій у результаті виборів¹.

Наявність багатопартійної системи в Україні свідчить про активну участь громадян у політичному житті країни. Об'єднання громадян у політичні партії та висування членів партій на виборні посади в пар­ламент є організаційно-правовою формою впливу на державні політичні рішення. У свою чергу при виборі тієї чи іншої партії гро-мадяни України висловлюють свое ставлення до того чи іншого політичного курсу. Вирішальним фактором, що впливає на якісний вибір представників партійного складу парламенту за багатопартійної системи є виборча система.

Справедливе представництво політичних сил можливе за наяв-ності певних умов, насамперед при закріпленні пропорційних ви­борів народних представників. За такої виборчої системи депутатські мандати розподіляються строго пропорційно до одержаних партіями чи блоками голосів виборців. В Україні запроваджена пропорційна виборча система. Вона стимулює розвиток політичних партій та

¹ Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежньіх стран: Учебник. — 2-е изд., пере-раб. и доп. — М., 2000. — С. 127-128.

Розділ 17

політичну структуризацію суспільства. Виборчий закон містить нор-ми, які мають забезпечити досить сприятливі умови для участі більшості політичних партій та їх блоків у виборчому процесі. Тим самим забезпечується більш інтенсивна інтефація та ефективне представництво політичних інтересів різноманітних верств суспільства у парламенті України.

Пропорційне партійне представництво має свої позитивні та нега-тивні риси. Позитивним є те, що у парламенті представлені інтереси багатьох політичних сил. Наприклад, за результатами позачергових парламентських виборів 2007 р. у Верховній Раді України шестого скликання представлені інтереси таких політичних сил, як Партія регіонів, «Блок Юлії Тимошенко» та Блок «Наша Україна — Народна самооборона», Комуністичної партії України та «Блок Литвина». Са-ме ці партії і блоки отримали право на формування політичного кур­су розвитку держави та суспільства. Окрім того, політичні партії є формою самореалізації окремих членів суспільства в його політичній сфері, способом реалізації та захисту інтересів певних соціальних груп суспільства.

Недоліком пропорційного партійного представництва є те, що ду-же часто приватні інтереси членів політичних партій переважають над публічними — інтересами суспільства (його соціальних груп) або інтересами самої політичної партії. Тоді виникає запитання: кого ж представляють члени партії — партію чи народ? 3 одного боку, як члени парламенту вони представляють народ, з іншого — як члени політичної партії, яка обрала їх у свій партійний список та надала можливість представляти її інтереси у парламенті, парламентарії представляють інтереси політичної партії. А в запалі конкурентно!' боротьби за владу народні депутати—члени політичних партій нерідко забувають про первинність народного представництва та про свое головне призначення. Практика свідчить про те, що інтереси політичної партії та її членів не завжди збігаються з інтересами на­роду.

Суттєвим недоліком пропорційної виборчої системи є майже по-вна відсутність зв'язку народних депутатів з виборцями, особливо в регіонах. Виникають питання щодо ефективності роботи парламен-таріїв у територіальних виборчих округах. Змінився і характер депу- татського мандата. Якщо політична партія висловила довіру та делегу-вала повноваження представляти її інтереси в парламенті, то кого і чиї інтереси представляють такі парламентарії — Українського народу чи

Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

партії? Депутатський мандат набуває ознак імперативної моделі, яка регламентується Конституцією України (частина шоста ст. 81).

Ще одним елементом якісного складу парламенту є національний склад Верховної Ради України. Це якісний показник, що відображає співвідношення між українською нацією, національними меншина-ми України та їх представниками у парламенті. На жаль, у біог-рафічних даних народних депутатів Верховної Ради України четвер­того, п'ятого та шостого скликань немає інформації про національну належність. На наш погляд, представництво національних інтересів громадян України у Верховній Раді України є важливим чинником вдосконалення представницькоїдіяльності. Саме національні інтере-си являють собою результат усвідомлення громадянами України себе частиною соціуму, усвідомлення загальних інтересів. Наявність національної свідомості та національної ідеї — шлях до підвищення рівня відповідальності представників української нації перед суспільством.

Дуже важливе значення для якісного складу парламенту має про-фесійний склад Верховної Ради України. Серед народних депутатів парламенту України як попередніх, так і останнього скликань є пред-ставники багатьох професій. Цей факт відіграє значну роль у його функціонуванні, особливо у його законодавчій діяльності. Парламент України може використовувати універсальний професійний досвід усіх народних депутатів, який збагачений практикою попередньої діяльності кожного з них, що у свою чергу забезпечує багатогранність та глибину обговорення законів та інших актів державно-суспільного значення. Від якості обговорення та прийняття рішень Верховною Радою України з будь-яких питань залежить якість представництва інтересів суспільства. Тобто народні обранці повинні бути компетент-ними та орієнтуватися в питаннях, які регулюються на законодавчо-му рівні.

Іншим, не менш значним показником якісного представництва є статева та вікова ознака. Наприклад, у Верховній Раді України чет­вертого скликання серед народних депутатів було чоловіків — 427, а жінок — лише 22. Тобто інтереси жінок представлені 5,П % від загальної кількості народних депутатів. Цей рівень є нижним, ніж у шостому скликанні парламенту, і становив 8,2 % — 36 жінок. Щодо віку, то більшості народних депутатів — до 50 років. За даними ЦВК, найбільше народних депутатів мають від 41 до 50 років (33,6 %), най-менше — мають від 81 (0,2%), від 71 до 80 років (0,9 %) та від 61 до

Розділ 17

70 років (11,2 %). Щодо депутатів віком від 51 до 60 років, то їх кількість становить 28,7 %, віком від 31 до 40 років — 22,7 %, а від 21 до 30 років —3 % від конституційного складу Верховної Ради України.

Близько 1/3 народних депутатів — пенсійного віку. Як свідчить практика, пенсіонери є найменш захищеною та малозабезпеченою групою громадян України. Однак наявність у складі українського парламенту депутатів пенсійного віку не означає, що вони представ-ляють інтереси відповідної верстви населення. Отже, інтереси та по­треби пенсіонерів відомі, але їх права залишаються практично не за-хищеними.

Незначним є представництво у Верховній Раді України інтересів жінок та молоді. Хоча дані про статевий склад Верховної Ради України шостого скликання свідчать про активізацію участі жінок у виборах, що зумовлює отримання ними більшої кількості депутатсь-ких мандатів, ніж у попередніх скликаннях, все ж їхні інтереси недо-статньо представлені.

Таким чином, у парламенті найбільш якісно представлені інтереси чоловіків, майже не представлені інтереси жінок та молоді, що свідчить про низький рівень представництва дітей (позаяк інтереси дітей більш відомі та усвідомлені жінками, ніж чоловіками).

Аналіз якісного складу Верховної Ради України свідчить про потре­бу запровадження таких механізмів формування колегіального складу Верховної Ради України, які сприятимуть повноцінному забезпечен-ню представництва громадян України за соціальними, партійними, національними, професійними, статевими та віковими ознаками.

Ефективність діяльності Верховної Ради України залежить не тільки від її якісного складу, а й від структури.

Структура Верховної Ради України включає два аспекти: політич-ний та організаційно-функціональний. Політична структура харак­теризуемся наявністю політичних утворень (інституцій). До таких слід віднести депутатські фракції та коаліцію депутатських фракцій.

Право народних депутатів об'єднуватися у фракції передбачено ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України», відповіднодо якої порядок утворення та особливості діяльності фракцій у парламенті визначається Регламентом Верховної Ради України та іншими законо-давчими актами, що регулюють депутатську діяльність.

Регламент Верховної Ради України є правовою основою юридич-ного визнання й регламентації діяльності депутатських фракцій у парламенті. Відповідно до ст. 57 глави 11 «Формування депутатських

Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

фракцій у Верховній Раді України» Регламенту Верховної Ради Ук­раїни депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ра­ди України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України.

Депутатські фракції формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали де­путатські мандати. Причому політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати лише одну депутатську фракцію. Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції має становити не менше 15 народних депутатів. Наприклад, у Верховній Раді України шостого скликання зареєстро-вані такі фракції: Партії регіонів — 175 народних депутатів; «Блок Юлії Тимошенко» (політичних партій «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», Українська соціал-демократична партія, партія «Реформи і Порядок») — 148 народних депутатів; Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (Народний Союз «Наша Україна», Політична партія «Вперед, Україно!», Народний рух України, Українська Народна Партія, Українська республіканська партія «Со­бор», Партія Християнсько-демократичний союз, Європейська партія України, Громадянська партія «ПОРА», Партія захисників Вітчизни) — 66 народних депутатів; Комуністичної партії України — 27 народних депутатів та «Блок Литвина» (Народна партія, Трудова партія України)— 20 народних депутатів.

Народний депутат може входити до складу лише тієї депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за ви-борчим списком якої його обрано. У разі невходження народного де­путата, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата зі складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі за­кону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення. Наприклад, у Верховній Раді України п'ятого скликання мали місце переходи з фракцій: «Блок Юлії Тимошенко» — 4 народ­них депутата; Блок «Наша Україна» — також; з Соціалістичної партії України вийшли 2 народних депутата.

Отже, депутатські фракції — це добровільні об'єднання народних депутатів України на партійній основі, що уповноважені сприяти фор-

Розділ 17

муванню стабільних політичних поглядів та інтересів їхніх членів шля­хом утворення коаліцій у парламенті для подальшого впливу на парла-ментську політику, а також для утримання влади за допомогою тих способів та заходів, що визначені на конституційно-правовому рівні.

Депутатським фракш'ям притаманні такі ознаки, як: вольовий ха­рактер створення; партійна основа їх формування; забезпечення політичної стабільності парламенту України; реалізація профами шляхом впливу на парламентську політику; вплив на кадрову політи­ку в державних органах; закріплення статусу на конституційно-пра­вовому рівні. Фракціі' є організаційно-правовою базою формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

За результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій у парламенті формується коаліція депутатських фракцій — до-бровільне об'єднання депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Засади формування, організації діяльності та припи-нення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Коаліція депутатських фракцій формується у Верховній Раді Ук­раїни протягом місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових ви­борів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинен-ня діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

В Україні мало місце порушення конституційних норм щодо фор­мування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України п'ятого скликання. 11 липня 2006 р. на пленарному засіданні Верхов­ної Ради України було оголошено про формування коаліції депутатсь­ких фракцій, до складу яких були включені народні депутата України, які не входили до депутатських фракцій, що сформували цю коаліцію. У березні така практика набула масштабного характеру. На підставі цих фактів виникли передумови реалізації права Президентом України достроково припинити повноваження Верховної Ради на підставі п. ] частини другої ст. 90 Конституції України у зв'язку з тим, що коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді була сформована не відповідно до ст. 83 Основного Закону. Адже Основним Законом не передбачена можливість формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України за рахунок включення до її складу народних

Поиск по сайту: