|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні основи безпосереднього народовладдя. нятті державних рішень, а також пряму участь у реалізації цих рішень, здійсненні народного контролю1нятті державних рішень, а також пряму участь у реалізації цих рішень, здійсненні народного контролю1. На думку М. Фарберова, «пряме народовладдя означав пряме во-левиявлення народних має при розробці й прийнятті державних рішень, а також їх пряма участь у впровадженні цих рішень у життя, здійсненні народного контролю»2. Г. Шахназаров розумів під безпосередньою демократією порядок, за якого рішення приймаються на основі прямого і конкретного во-левиявлення всіх громадян3. Досить часто в науці конституційного права вживаються загальні визначення безпосередньої демократа, такі як пряма участь народних має у вирішенні справ держави і суспільства. М. Чудаков визначав, що «безпосередня демократия — це суспільні відносини, в межах яких здійснюється широкий комплекс способів участі громадян в управлінні справами держави і суспільства, в ре-зультаті чого воля громадянина (колективу) безпоеередньо, тобто без обов'язкової допомоги обраних (призначених) у державні органи представників впливає на формування державно! політики та її здійснення, а також створює представницьку систему і вирішально впливає на її функціонування»4. Сучасні російські учені Ю. Дмитрієв і В. Комарова вважають, шо «безпосередня демократия являє собою суспільні відносини, що ви-никають у процесі розв'язання певних питань державного та суспільного життя суб'єктами державної влади, правомочними вира-жати їх суверенітет шляхом безпосереднього владного волевиявлен-ня, яке полягає у загальному виконанні (в масштабах питання, шо вирішується) і не потребує ніякого затвердження»5. В. Погорілко, розглядаючи безпосереднє народовладдя як на-лежність влади народу, її здійснення і захист, давав таке визначення: «Безпосереднє народовладдя — самостійна реалізація народом влас- Коток В. Ф. Проблемьі развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. — М., 1965. — С. 3. > Фарберов Н. П. Демократия развитого социалистического общества. — М., 1975. — С. 19. Шахназаров Г. X. Социалистическая демократия. — М., 1974. — С. 137. Чудаков М. Ф. Правовьіе проблемьі участия личности в осуществлении непосредственной демократии в СССР: Дис.... канд. юрид. наук. — X., 1982. — С. 35. Комарова В. В., Дмитриев Ю. А. Референдум в системе народовластия. — М., 1995. — С. 28. Розділ 13 ної волі щодо власних інтересів, власної долі (у цілому чи щодо час-тини суспільства або окремих осіб) або щодо інших народів і держав за їх згодою при сприянні політичних партій, їхніх блоків, інших складових механізму безпосередньої демократії або без них»1. Характерними рисами безпосередньої демократії є: — пряме волевиявлення народу, тобто участь громадян у прийнятті — прийняття рішення обов'язкового, імперативного характеру. Найбільш адекватним сучасному розвиткові суспільних відносин могло б бути таке визначення безпосередньої демократії. Пряме народовладдя — це система форм безпосереднього вільного волевиявлення народу як носія суверенітету і единого джерела влади в Україні шляхом його прямої участі відповідно до Конституції та законів України у прийнятті політико-правових рішень — формуванні представницьких органів державної влади та органів місцевого самовря-дування і безпосередньому прийнятті (затвердженні) владних рішень (законів) з передбачених Конституцією та законами України питань. Важливим для розуміння сутності безпосереднього народовладдя є врахування того, що відповідно до змісту Конституції безпосереднє народовладдя як волевиявлення народу може здійснюватись як народом загалом, так і його певними частинами або спільнотами зокрема. Так, прямим волевиявленням народу вважається і волевиявлення територіальних громад. Місцеві вибори і референдуми є волевиявленням територіальних громад, які відповідно до ст. 141 Конституції України є основою, пріоритетним суб'єктом місцевого самовряду-вання, і нерідко називаються виявами локальної, місцевої демократії. Конституція визначає як загальні принципи безпосередньої демократії, так і інституціональні (спеціальні), зокрема принципи виборів, референдумів тощо. Пріоритетними є природно загальні принципи, притаманні всім або більшості форм безпосереднього народовладдя. 1 Виборче право України: Навч. посіб. / За ред. В. Ф. Погорілка, М. I. Ставнійчук. — 2 Офіційний вісник України. — 2005. — № 41. — Ст. 2605. Теоретичні основи безпосереднього народовладдя Відповідно до Основного Закону загальними принципами безпосе-редньої демократа є: принципи суверенності народу; єдиновладдя народу; повновладдя народу; безпосереднього волевиявлення народу; поєднання безпосередньої і представницької демократа; пріоритет-ності безпосереднього народовладдя в системі демократа; політично-го плюралізму; конституційності й законності; загальності у здійсненні безпосереднього народовладдя; рівності у здійсненні безпосереднього народовладдя; принцип реальности безпосереднього народовладдя; гарантованості безпосереднього народовладдя та його захисту. Принцип суверенності (суверенітету) народу означав верховенство влади народу, відсутність над ним іншої суспільної влади всередині країни або за її межами, в міжнародних відносинах. Він закріплений у ст. 5 Конституції України. Цей принцип утвердився з прииняттям Декларації про державний суверенітет України1, Акта проголошення не-залежності України2, а згодом — чинної Конституції України. Суверенітет народу (нації) означав верховенство влади народу як щодо політичних інститутів (партій, держави), так і щодо еко-номічних, ідеологічних, соціальних та інших структур і окремих спільностей, а також незалежність, рівноправність у відносинах з іншими народами і державами. Принцип єдиновладдя народу означав, що народ в, як зазначається у ст. 5 Конституції, единим джерелом влади в Україні. Політичні партії, їхні блоки, державні органи й організації, засоби масової інформації та інші інститути суспільства і держави сприяють здійсненню влади народом, тобто безпосередньому народовладдю, проте единим джерелом влади (повноважень), яку отримують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, є народ, його воля. Воля народу втілюється в нормах Конституції, законах та інших правових актах. При цьому для суспільства важливо, шоб ця воля відображала волю більшості громадян України і при цьому були враховані інтереси всіх соціальних груп, до того ж своєчасно, повно і на всій території країни. Значною мірою це залежить від політичних партій, які сприяють формуванню і виявленню політичної волі громадян. 1 Відомості Верховної Ради УРСР. — 1990. — № 31. — Ст. 429. 2 Відомості Верховної Ради Украши. — 1991. — № 38. — Ст. 502. Розділ 13 Принцип повновладдя народу означав, що народ є единим джерелом політичної влади в Україні в усіх сферах діяльності суспільства і дер-жави і що органи держави й місцевого самоврядування отримують насамперед владу безпосередньо від народу, що влада партій поши-рюється лише на їх членів, і від імені народу можуть виступати лише органи, обрані (сформовані) й уповноважені народом. А сутністю принципу повновладдя народу у сфері безпосередньої демократа є, звичайно, право народу вирішувати будь-які суспільні питання, за винятками, встановленими Конституцією і законами. Принцип безпосереднього волевиявлення народу означав можливість прийняття ним рішень безпосередньо шляхом голосування чи в інший передбачений законодавством спосіб при формуванні органів державної влади або органів місцевого самоврядування, прийнятті Конституції і законів або внесенні змін до них тощо. Нині спостерігається деяке відсторонення від організації процесу волевиявлення народу всіх державних структур. Однак їм належить здебільшого допоміжна роль, наприклад, сприяння в організації ви-борів. Принцип поєднання безпосередньої і представницької демократа надає можливість обговорення і вирішення одних і тих самих питань загальнонаціонального (загальнодержавного) або місцевого значення як безпосередньо народом шляхом референдуму чи в іншій формі, так і органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Принцип пріоритетності безпосереднього народовладдя означає пріоритет безпосередньої демократа щодо представницької через ії походження, зміст, юридичну вагу актів та інші обставини. Вищим виявом пріоритетності безпосередньої демократа є прийняття кон-ституцій шляхом загальнонаціонального референдуму та внесення до них змін, вирішення на референдумі питань суверенітету, незалеж-ності держав, територіальних змін тощо. Принцип політичного плюралізму у здійсненні безпосереднього народовладдя охоплює насамперед багатоманітність форм безпосереднього народовладдя (вибори, референдуми, народні обговорення тощо), а також можливість політичної діяльності існуючих політич-них партій, за винятком діяльності, забороненої Конституцією і законами, а також можливість утворення нових політичних партій і громадських організацій і вступу до них. Адже відповідно до части-ни другої ст. 36 Конституції України саме політичні партії сприяють Теоретичні основи безпосереднього народовладдя формуванню політичної волі громадян, беруть участь у виборах, на-самперед, висуваючи кандидатів на виборах та у інших передбачених законах формах. Принцип конституційності безпосереднього народовладдя — це мож-ливість визначення його найважливіших засад і зокрема самих прин-ципів та встановлення певних, зазвичай у виняткових випадках, об-межень насамперед і переважно Конституцією України. Наприклад, відповідно до ст. 37 Конституції України утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі та дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну консти-туційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і те-риторіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоп-лення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалю-вання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переко-нань та право на інформацію можуть бути також обмежені законом у інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання правопорушенням чи зло-чинам, охорони здоров'я населення, захисту репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, отриманої конфіденційно або для підтримання авторитету й неупередженості правосудия (ст. 34 Конституції України). Розвиток і конкретизація положень Конституції України щодо безпосереднього народовладдя, зокрема визначення порядку організації і проведення виборів, референдумів та інших форм безпосереднього народовладдя, статус інститутів, які забезпечують їх здійснення та гарантії, відповідно до положень самого Основного Закону врегульовуються законами. Принцип загальності у здійсненні безпосереднього народовладдя означав, що кожен громадянин України має право брати участь у здійсненні влади незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального похо-дження, майнового стану, місця проживання тощо. Принцип рівності у здійсненні безпосередньої демократа означає рівні умови для всіх суб'єктів безпосереднього народовладдя, зокрема з-поміж кандидатів, виборців та інших суб'єктів та учасників вибор-чого та інших процесів, рівність їх прав, повноважень, рівність голосів виборців під час голосувань тошо. Засадами цього принципу Розділ 13 є конституційні положення про те, що усі люди рівні й вільні у своїй гідності та правах і що громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (ст. 24). Принцип реальності безпосереднього народовладдя означає відповідність Конституції і законам та міжнародним стандартам існу-ючих суспільних відносин у сфері безпосереднього народовладдя, їхній справжній демократизм. Відтак це насамперед дотримання періодичності проведення виборів та застосування інших форм безпосереднього народовладдя, зокрема референдумів, справжній демократизм виборчого і референдного процесів, тобто порядку проведення виборів і референдумів, та інших форм безпосереднього народовладдя. Реальність безпосереднього народовладця — дотримання як загальних, так і спеціальних (інституційних) принципів безпосереднього народовладдя, передбачених Конституцією і законами. Принцип гарантованості безпосереднього народовладдя полягає у його захищеності, непорушності, недоторканності. Цей принцип безпосередньо встановлюється Конституцією і законами. Так, уст. 71 Конституції України зазначається, що виборцям гарантується вільне волевиявлення. Чинне законодавство про вибори, референдуми та інші форми безпосереднього народовладдя передбачає систему нор-мативно-правових і організаційно-правових гарантій здійснення без-посередньої демократа. Поряд із загальними принципами безпосереднього народовладдя Конституцією і законами України передбачаються спеціальні (інсти-туційні), зокрема принципи виборів, референдумів тощо. Детально про це йтиметься у наступному розділі. Розділ 14 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |