Територіальний устрій України. підприємництво має стати опорою соціально-економічного прогресу, а поряд з ним почне формуватися конкурентне середовище — еко-номічне

підприємництво має стати опорою соціально-економічного прогресу, а поряд з ним почне формуватися конкурентне середовище — еко-номічне, політичне, культурне тощо¹.

Останнє знаходить підтримку не лише на рівні експертних оцінок, а й у сучасній державній муніципальній політиці. Бона підносить громади до рівня національного інтересу та надає їй офіційного значення. У зв'язку з цим, наприклад, визнання ролі місцевого самоврядування як «особливо важливого фактору станов­лення громадянського суспільства», його розвитку як «одного з найпріоритетніших напрямів державної політики України»², одним з яких є формування «нації самоврядних громад»³, є не лише офіційним підкресленням значення громад як суб'єктів місцевого самоврядування та одиниць адміністративно-територіального уст­рою, їх системоутворюючої ролі у демократичних процесах, а і їх ле-галізація та зведення у ранг національного інтересу. Так, за словами Президента України В. Ющенка, громади — це «первинна фунда­ментальна основа громадської структури»⁴. На його думку, саме че­рез самоврядні громади можна змінити філософію усієї влади: «Нам треба наблизити владу до людини.... Для цього треба зміцнити гро­маду, дати якнайбільше прав туди, де людина зустрічається з держа­вою у повсякденному житті. Це головна філософія реформи управління. Нам потрібна вісь всієї влади: людина — громада — держава»⁵.

У контексті розглядуваних проблем не можна обійти того факту, що питання низового рівня адміністративно-територіального устрою в

¹ Кампо В. Реформа адміністративно-територіального устрою України — 2005: час
діяти // Проблеми трансформації територіальної організації влади: 36. матеріалів та
документів / Наук. ред. М. Пухтинський. — К., 2005. — С. 239.

² Про державку підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні: Указ Пре­
зидента України від 30 серпня 2001 року № 749/2001 // Управління сучасним
містом. — 2001. — № 7-9(3). — С. 148-153.

³ 3 виступу В. А. Ющенка на Майдані Незалежності в Киеві 23 січня 2005 року в день
інавгурації Президента України // Воля-регіон. — 2005. — січень. — № 1.

⁴ 3 виступу Президента України В. А. Ющенка на Першому з'їзді партії «Народний
Союз Наша Україна» (м. Київ, 9 липня 2005 року) // у/у/у/.
рге2Ійеп1.еоу.иа/пешз/<іаі,а/11_1696.Ьіт

⁵ Не розподіл влади, а гармонізація управління: 3 виступу Президента України
В. А. Ющенка на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування
26 квітня 2005 року // Урядовий кур'єр. — 2005. — 29 квітня.

Розділ 24

демократичній двржаві прямо залежить від проблем місцевого самовря-дування. Територіальна основа місцевого самоврядування може спри-яти, а може й гальмувати розвиток муніципального законодавства та ефективність місцевого самоврядування.

Територіальну основу місцевого самоврядування в Україні скла-дають село, селище, місто, тобто право самостійно вирішувати пи­тання місцевого значення визнається лише за територіальними ко-лективами жителів «природних» адміністративно-територіальних одиниць, тобто поселень. Такий підхід до визначення кола суб'єктів права на місцеве самоврядування має глибокі історичні корені. Саме в поселеннях люди природним шляхом групувалися для спільного життя, проблеми якого вони обговорювали на сходах, загальних збо-рах, а для здійснення поточного управління обирали відповідних осіб (органи). Саме захисту природних прав кожної територіальної громади та кожної людини окремо, збереженню неповторного та індивідуального вигляду кожного села, селища, міста покликаний слугувати такий важливий конституційний інститут, як місцеве самоврядуван ня.

Отже, місцеве самоврядування має чітко виражений локально-те-риторіальний характер. Воно здійснюється лише там, де реально про-живають люди: село, селище, місто. Будь-які «штучні» територіальні укрупнення, спущені з «центру», зокрема, запропоновані рядом авторів волості¹, округи² або навіть територіальні метагромади, які являли б собою об'єднання кількох областей, районів, міст, сіл та на-зивалися б «землями» чи «регіонами»³, мають на меті адміністративні, економічні та інші цілі, але суто теоретично не утворюють нового просторового ареалу місцевого самоврядування. Тому проблеми те-риторіального поділу на низових ланках є проблемами не адміністра-тивними, а місцевого самоврядування, проблемами формування дієздатних територіальних громад. У адміністративному, політичному підході до їх розв'язання криється велика небезпека для місцевого са-

¹ Напр.: Головченко В. Волость: чи можливий її ренесанс? // Місцеве та регіональне
самоврядування України. — Вип. 4(9). — К., 1994. — С. 22-27.

² Карпенко В. В. Протиріччя між виконавчою владою і місцевим самоврядуванням на
регіональному рівні та механізми їх розв'язання: досвід України і Франції: Автореф.
дис.... канд. наук з держ. упр. — Одеса, 2000. — С. 13.

³ Нагорний О. Від територіальної громади — до регіону // Самоврядування та самоор-
ганізація територіальних громад: Матеріали наук.-практ. конф. (Львів, 24-24 черв-
ня 1999 р.). — Львів,1999. — С.176,178.

Поиск по сайту: