Територіальний устрій України. громадських) на основі формування раціональної системи уп-равління соціально-економічними процесами для збалансованого розвитку усієї території держави»1

громадських) на основі формування раціональної системи уп-равління соціально-економічними процесами для збалансованого розвитку усієї території держави»¹.

Отже, з позицій як теорії, так і законодавчої філософії та законо-давчої техніки слід виходити з концептуально! ідеї про те, шо «територіальний устрій» — категорія ширша ніж категорія «адмі-ністративно-територіальний устрій», яка є його невід'ємною складо-вою частиною. Якщо територіальний устрій — це передбачена законом територіальна організація держави для забезпечення найбільш опти­мального вирішення завдань та здійснення функцій держави та суспільства, то адміністративно-територіальний устрій — це тери­торіальна організація держави з її внутрішнім поділом на складові частини — адміністративно-територіальні одиниці, які є просторовою основою для утворення і діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Адміністративно-територіальний поділ — це своєрідний каркас про-сторової організації держави та її устрою. Залежно від особливостей політичної системи та характеру правлячого режиму держави кон-кретно-правовий зміст адміністративно-територіального устрою мо-же передбачати різний ступінь централізації.

Щодо категорії «державний устрій», то під ним варто розуміти те-риторіальну удержавних кордонах організацію держави, яка визначає просторові межі дії державної влади, відносини між адміністративно-територіальними одиницями, центральною та місцевими державни-ми адміністраціями (у значенні державних організаційних структур), державними структурами та місцевим самоврядуванням з конститую-вання та управління територіями, між публічною владою (державною та муніципальною) та населенням. Це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади та державного само-визначення населення, що на ній проживає.

По суті, державний устрій — це сукупність державно-правових прин-ципів, які визначають інституціонально-територіальну основу держа­ви, а також їх практична реалізація. Це система політичних взаємодій, у якій стикаються та зумовлюють одна одну різні сфери

¹ Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України: Закон України. Проект // Місцеве самоврядування: пошуки та здобутки: 36. ма-теріалів та документів / За ред. М. Пухтинського, О. Власенка. — К., 2007. — С. 870.

Розділ 24

державно-правової діяльності. Так, загальними принципами держав­ного устрою є: неподільність та невідчужуваність суверенітету Української держави у сфері державного устрою та можливість транс-формації її суверенних прав у самоврядні права територіальних гро­мад; єдність, неподільність, недоторканність та цілісність державної територп; конституційність та законність утворення, реорганізації та ліквідації складових державного устрою; єдність державної регіональ-ної політики; конституційно визнана та визначена граничність де-централізації публічної влади, зумовленої загальнонаціональними і державними інтересами та потребами, керованістю країною як еди­ним політичним, соціально-економічним, екологічним, правовим простором; забезпеченість націй, етносів, корінних народів, національних меншин та історично сформованих територіальних громад з перевагою поліетнічного населення та полілінгвістичного складу, сталими загальними (інтернаціональними, позанаціональни-ми) традиціями та менталитетом, правом на територіально-культурну автономію тощо.

Розрізняють два основних види територіального устрою: політико-територіальний і адміністративно-територіальний. Політико-тери-торіальний устрій передбачає поділ території держави на окремі самостійні складові. Він є характерним для федеративних держав (Бразилія, Індія, Мексика, США, ФРН та ін.). Адміністративно-тери­торіальний устрій — це внутрішній поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці. Він притаманний унітарним державам (Великобританія, Китай, Польша, Франція, Японія та ін.). Такий погляд зумовлюється тим, що в державах із федеративним уст-роєм територіальний устрій характеризується наявністю політичних зв'язків між державою і суб'єктами федерації, а в унітарних державах зв'язок між державою і адміністративно-територіальними одиниця-ми має адміністративний характер.

Також територіальний устрій може бути симетричним або асимет-ричним. За симетричного територіального устрою держави адміністративно-територіальні або політико-територіальні одиниці, які його складають, мають рівний статус. Наприклад, Німеччина складається з 16 земель з однаковим конституційно-правовим стату­сом, тобто має симетричний федеративний територіальний устрій. До складу США поряд із 50 штатами входять федеральний округ Колумбія, вільно приєднана держава Пуерто-Ріко, деякі інші острівні території, які не мають статусу штату, з чого можна зробити висновок

Поиск по сайту: