|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Практичні завдання. Задача № 1. Українсько-бельгійське підприємство "Аґрус", зареєстроване у 2000 р., протягом року не подавало до органів державної податкової службиЗадача № 1. Українсько-бельгійське підприємство "Аґрус", зареєстроване у 2000 р., протягом року не подавало до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності згідно з законодавством.. Районна державна податкова інспекція подала позов до суду про скасування державної реєстрації підприємства. Питання: 1. За яких підстав, передбачених законодавством, може здійснюватися скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи? 2. Чи має право податкова інспекція подавати позови про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності? 3. Яке рішення має прийняти господарський суд? Задача № 2. У 1998 р. приватне підприємство було зареєстроване за місцем проживання засновника. Через рік воно придбало окреме приміщення під офіс, у якому впродовж 6-тимісячного терміну провадило свою діяльність. Довідавшись про це, представники державної адміністрації, у якій було зареєстроване підприємство, скасували рішення про його реєстрацію, посилаючись на те, що підприємство своєчасно не повідомило орган реєстрації про зміну свого місцезнаходження. Підприємство звернулося до господарського суду. Питання: 1. У якому порядку здійснюється скасування державної реєстрації у разі несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну свого місцезнаходження? 2. Чи потрібно було повідомляти орган реєстрації про зміну місцезнаходження підприємства, якщо засновник не змінював свого місця проживання? 3. Яке рішення має прийняти суд? Задача № 3. У 1997 р. між акціонерним комерційним банком "Альянс" і малим приватним підприємством "Радість" було укладено договір депозитного вкладу строком на 2 роки. У 1999 р. банк подав позов до ПП про визнання недійсними його установчих документів, посилаючись на те, шо в статуті ПП не міститься його повне найменування. Як наслідок — банк просив визнати недійсним і договір депозитного вкладу. Питання: 1. Назвіть обов'язкові реквізити статуту приватного підприємства. 2. Що розуміється під поняттям '"повне найменування підприємства"? Чи може бути відсутність у статуті підприємства його повного найменування підставою для визнання його установчих документів недійсними? Якщо це можливо, то за яких умов? 3. Яке рішення має прийняти господарський суд? Задача № 4. У 1998 р. було створене і зареєстроване дочірнє підприємство "Водограй". За його статутом підприємство було утворене шляхом виділення частки майна і фінансів з основних і оборотних фондів материнського підприємства. У статуті також містилося положення про те, що дочірнє підприємство не відповідає своїм майном за боргами засновника, а засновник не відповідає за боргами дочірнього підприємства. Пізніше материнське підприємство — засновник підприємства "Водограй" — було в установленому порядку визнане банкрутом і ліквідоване. У зв'язку із цим прокуратурою було ініційовано судовий розгляд питання про визнання недійсною вищезазначеної частини статуту дочірнього підприємства, що виключала взаємну відповідальність за боргами та зобов'язаннями засновника та дочірнього підприємства. Питання: І. Хто є власником майна, що передається засновником юридичній особі в статутний фонд останньої? Чи відповідає юридична особа за боргами засновника? 2. Які правові наслідки має виокремлення з підприємства одного або кількох нових підприємств? Чи несуть в такому разі підприємства відповідальність за боргами засновника? 3. Яке рішення має прийняти суд? Чи можуть кредитори материнського підприємства вимагати задоволення своїх вимог з майна дочірнього підприємства? Задача № 5. П'ять комунальних підприємств з прибирання сміття вирішили добровільно об'єднатися у асоціацію на основі поєднання своїх виробничих і комерційних інтересів. Але невдовзі місцева державна адміністрація прийняла рішення про ліквідацію асоціації. Об'єднання звернулося до господарського суду із позовом про визнання рішення недійсним. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що. оскільки об'єднання вже ліквідовано, спір непідвідомчий господарському суду? Питання: 1. Хто може прийняти рішення про ліквідацію об'єднання підприємств? 2. З якого моменту об'єднання підприємств втрачає статус юридичної особи (а отже, і право на звернення до господарського суду)? 3. Яке рішення має прийняти суд? Задача № 6. Товариство з обмеженою відповідальністю протягом року торгувало медикаментами, не придбавши при цьому ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Податкова інспекція подала позов про ліквідацію товариства. Товариство проти позову заперечувало, посилаючись на те. що торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації товариства. Питання: 1. Які підстави передбачено законодавством для ліквідації господарських товариств? Чи може бути торгівля без ліцензії підставою для ліквідації товариства? 2. Чи мав право податковий орган подавати подібний позов? 3. Яке рішення має прийняти суд? Задача № 7. Товариство з обмеженого відповідальністю в результаті невдалої операції з кредитом, отриманим в одному з комерційних банків, мало заборгованість перед кредиторами у розмірі 10 тис. гри., а податкових зобов'язань — на 23 тис. грн. Передбачаючи фінансовий крах, учасники ТОВ, в тому числі директор, вирішили ліквідувати товариство. Порадившись з юристом, на загальних зборах вони прийняли рішення про вихід з ТОВ усіх учасників одночасно і викуп їх часток власне товариством. Оформивши при цьому відповідний протокол і затвердивши зміни до установчих документів, вони подали останні до місцевої держадміністрації для реєстрації змін. Але у цьому їм було відмовлено на підставі того, що законодавством не передбачено можливість виходу одночасно всіх учасників із товариства. Питання: 1. Який порядок ліквідації господарського товариства? 2. Чи можна "позбавитися" підприємства без його ліквідації шляхом одночасного виходу всіх учасників? 3. Що станеться з товариством, з якого вийдуть усі учасники? Задача № 8. Комерційний банк звернувся до господарського суду із позовом про визнання неправомірними дій арбітражного керуючого. Неправомірні дії арбітражного керуючого, на думку позивача, полягали у невнесенні вимог банку, які, крім того, частково були забезпечені заставою, до реєстру вимог кредиторів. Арбітражний керуючий заперечував проти вимог позивача, посилаючись на те, що комерційний банк не подав у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство письмової заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують — тому його (керуючого) дії не суперечать чинному законодавству. Питання: \. Які повноваження у арбітражного керуючого згідно з чинним закої юдавством? 2. Висвітліть порядок виявлення грошових вимог кредиторів. 3. Який порядок задоволення грошових вимог кредиторів під час ліквідаційної процедури? Яке рішення має прийняти суд? Задача № 9. Приватне підприємство "Лего" звернулось із позовом до господарського суду з вимогою про припинення провадження у справі про банкрутство па підставі того, шо ПП підлягає ліквідації за рішенням власника, яке було прийнято 12 липня 1499 р. У заяві вказувалось, що під час ліквідації не вистачило майна ліквідованого підприємства, щоб задовольнити вимоги кредиторів, тому його боргові зобов'язання мають бути погашені відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні". Проте суд, враховуючи заперечення кредиторів ПП. відмовив у задоволенні позову та виніс постанову про початок провадження у справі про банкрутство. Питання: 1. Які підстави ліквідації підприємств передбачені чинним законодавством? Які органи можуть прийняти відповідне рішення? 2. Чи можливе порушення справи про банкрутство щодо юридичних осіб, які ліквідуються за рішенням власника? 3. Який порядок задоволення претензій кредиторів у цьому разі? Якими нормативно-правоиими актами це встановлено? Задача № 10. Під час провадження справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Геліос" був сформований комітет кредиторів з 11 осіб, до складу якого увійшли кредитори або їх представники, вимоги яких становили понад 300 мінімальних розмірів заробітних плат, а також представник профспілкового органу та арбітражний керуючий із правом прийняття відповідного рішення. Під час розгляду питання про укладення мирової угоди представники податкового органу та профспілки не погодились па списання частини заборгованості через значний розмір сум які підлягають прощенню (списанню), проте арбітражний керуючий подав до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. Питання: 1. Розкрийте порядок формування та повноваження комітету кредиторів під час провадження справ про банкрутство. 2. Що таке мирова угода? Яка роль комітету кредиторів у питанні підготовки і укладення мироігої угоди? 3. Чи правомірні дії арбітражного керуючого у ньому разі? Яке рішення має прийняти господарський суд? Задача № 11. Господарський суд м. Києва виніс постанову про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта" банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру. Ліквідатор відпонідно до законодавства оголосив через засоби масової інформації умови продажу майна банкрута, а саме: склад майна, порядок продажу, умови і строки. Проте частіша вимог кредиторів після пролажу майна банкрута залишилась не задоволеною, що було зафіксовано у звіті ліквідатора. Питання: 1. На яке майно банкрута може бути звернено стягнення з метою задоволення вимог кредиторів? 2. Які порядок оцінки і умови реалізації майна банкрута? Чи можлива передача майна банкрута кредитору в рахунок погашення боргових зобов'язань? 3. Яка черговість задоволення вимог кредиторів передбачена чинним законодавством? Які претензії вважаються погашеними? Задача № 12. Державна податкова адміністрація Волинської області 8 грудня 1999 р. провела перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Лінк" з питань дотримання валютного законодавства, яка встановила наявність порушень термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями. За порушення, передбачені п. 2 Указу Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", була нарахована пеня за ненадходження імпортованих товарів за бартерними контрактами на суму 439 тис. грн. На 10 січня 2000 р. пеня у сумі 30773,50 гри. сплачена не була. Банк, шо здійснював обслуговування ТОВ, падав довідку про відсутність необхідної суми на рахунку товариства. Податкові органи, об'єднавши вимоги зі сплати платежів з вимогами інших кредиторів, подали позов до господарського суду про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Лінк". Питання: 1.Висвітліть порядок порушення справи про банкрутство. 2. Хто може бути кредитором відповідно до чинного законодавства у справах про банкрутство? Чи можуть податкові органи у ситуації, шо розглядається, вважатися кредиторами в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"? 3. Які права та обов'язки мають податкові органи під час провадження справ про банкрутство на різних стадіях провадження? 4. Вирішіть ситуацію. Задача № 13. Акціонерне товариство "'Прогрес" звернулося до господарського сулу із заявою про визнання банкрутом акціонерного товариства "Трансгаз"', що є дочірнім підприємством НАК '"Нафто-газ України", неспроможного сплатити визнаний ним у відповіді на претензію борг. Ухвалою господарського суду було порушено провадження у справі про банкрутство зазначеного боржника та призначено підготовче засідання суду з викликом представників сторін. У відзиві на заяву про порушення справи про банкрутство боржник заперечував безспірність вимог кредитора, посилаючись на підписання відповіді на претензію не уповноваженою на це особою та звернення боржника до суду з позовом про визнання частково недійсним договору, з яким пов'язане виникнення боргового зобов'язання. Також боржник просив зупинити провадження у справі до розгляду господарським судом поданої ним позовної заяви про визнання договору частково недійсним та просив скасувати ухвалу про порушення справи про банкрутство з посиланням на те, що її винесено з порушенням норм процесуального права, оскільки боржник не був повідомлений про час і місце підготовчого засідання суду. Крім того, позивач зазначав, що дочірне підприємство створене шляхом внесення до статутного фоішу акцій та майна НАК "Нафтогаз України", єдиним акціонером якого є держава, тому порушення справи про банкрутство є порушенням вимог чинного законодавства. Питання: 1. Що слід розуміти під безспірними вимогами щодо боржника? Які особи визначають безспірність вимог? 2. Чи підлягають задоволенню вимоги боржника, викладені у відзиві? 3. Вирішіть ситуацію. Задача № 14. Прокурор Дніпровського району м. Києва в інтересах районної державної податкової інспекції подав позов до господарського суду про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ентузіаст". Господарський суд, порушуючи провадження у справі про банкрутство, зобов'язав ініціюю-чого кредитора дати оголошення у пресі про порушення справи про банкрутство за рахунок податкового органу, запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого та забезпечити його явку до суду. В передбачений строк вимоги суду не було виконано. Представник позивача пояснив у суді, що вимоги не були виконані через вілсугність коштів на рахунку ТОВ "Ентузіаст", а бюджетне фінансування зазначених витрат не передбачене. За цих обставин суд залишив справу без розгляду, про що виніс відповідну ухвалу із посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор м. Києва опротестував рішення господарського суду. Питання: 1. Чи можливе порушення справи про банкрутство за поданням прокурора в інтересах державних органів? 2. У якому порядку та за рахунок яких коштів має здійснюватися провадження у справі про банкрутство у разі відсутності необхідних сум у боржника? 3. У якому порядку та які особи можуть здійснювати необхідні дії в разі неможливості залучення арбітражного керуючого та відсутності посадових осіб підприемства-боржника? 4. Вирішіть ситуацію. Задача № 15. До господарського суду м. Києва звернувся керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпієць" із заявою про порушення справи про банкрутство щодо зазначеного підприємства, надавши необхідні документи, а також план санації боржника. Господарський суд, порушуючи справу про банкрутство, визначив, що підприємство не и змозі розрахуватися зі всіма кредиторами та зобов'язав керівника боржника вчиняти дії щодо розпорядження майном, а в подальшому — провести санацію боржника. Керівник боржника відповідно до покладених на нього обов'язків дав відповідне оголошення у пресі та сформував реєстр вимог кредиторів. Ряд кредиторів пропустили місячний строк, тому їх вимоги не були внесені до реєстру вимог, що було ними оскаржено в судовому порядку. Сул не задовольнив вимоги кредиторів через відсутність підстав для поновлення місячного строку. У подальшому було запропоновано укласти мирову угоду між сторонами, за умовами якої 50% заборгованості списувалося, а Інша частина підлягала виплаті протягом 3 років. Проти укладення угоди виступив представник податкових органів, який наполягав на прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом, аргументуючи не тим, що він є представником кредитора із найбільшими вимогами. Крім того, він зазначив, то кредитори, вимоги яких не внесені до реєстру вимог, подали відповідні позови до боржника в загальному порядку до господарського суду. Питання: 1. У яких випадках законодавство передбачає порушення справи про банкрутство боржника за заявою керівника? Чи вигідно не в економічному аспекті? 2. Визначіть особливості провадження справи про банкрутство керівником боржника. Які його права та обов'язки? 3. Чи заслуговують на увагу позиція представника податкових органів у разі укладання мирової угоди? Який порядок затвердження мирової угоди? 4. Чи можуть пред'являти вимоги до боржника особи в загальному порядку після припинення провадження справи про банкрутство, якшо під час провадження справи вони пропустили встановлений строк звернення до боржника? Вирішіть ситуацію. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |