Методичні рекомендації. 6.1. У теоретичному аспекті майнові права можна розподілити на речові і зобов'язальні

6.1. У теоретичному аспекті майнові права можна розподілити на речові і зобов'язальні. Розглядати цю класифікацію доцільно у вигляді схеми (схема 4):

Схема 4. Речові і зобов'язальні права

Зважаючи на назву основної теми, доцільно докладніше розглянути речові права суб'єктів підприємницької діяльності. До них. зокрема, належать право власності, право повного господарського відання, право оперативного управління. Розглядаючи ці повноваження, слід сказати, що у теорії підприємницького права іноді до речових прав відносять заставу (в тому числі — іпотеку) та оренду (в тому числі — оренду земельної ділянки та передачу майна у лізинг), що розглядаються окремо від внщенаведених.

Переходячи до об'єктів речових прав, потрібно зазначити, що ло них може бути віднесено речі, гроші, цінні папери та об'єктиправа інтелектуальної власності. Даючи загальну характеристику цим об'єктам, слід звернути увагу на те, що ними можуть бути тільки такі види майна, які знаходяться у вільному або обмеженому обігу. Причому обмеження можуть бути як за суб'єктним складом (сторонами лізингових правовідносин можуть бути тільки суб'єкти підприємницької діяльності), так і за ознакою об'єкта (реалізація лікарських засобів потребує ліцензії).

6.2. Розглядаючи правовий режим речей як об'єктів майнових прав, доцільно першочергово вказати, що речі можуть бути об'єктами як цивільного (купівля будинку), так і комерційного обігу (здача цього будинку в оренду); за цією ознакою можна відповідним чином класифікувати речі. Речі також можна класифікувати за ознаками, які розроблені наукою цивільного права: речі рухомі і нерухомі; подільні і неподільні; вилучені або не вилучені з цивільного обігу, обмежені у цивільному обігу; головні речі таприналежності: плоди та доходи; споживні та неспоживні тощо (докладніше див.: Цивільне право України/За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К., 1999). Окремо можна класифікувати майно підприємства на основні фонди та оборотні засоби. Враховуючи специфіку таких речей, як гроші та цінні папери, вони виносяться у наступні питання.

Обов'язково потрібно зупинитися на зміні правового статусу майна в разі внесення його засновником до статутного фонду. Слід підкреслити, що власник при цьому втрачає право власності на таке майно, набуваючи взамін цього корпоративні права. Визначення корпоративних прав міститься у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств". Із цього випливає необхідність реєстрації певного майна (нерухомість, транспортні засоби) за новим власником. На прикладі приватного підприємства доцільно провести розмежування майна (відповідальності) засновника приватного підприємства і власне підприємства (докладніше див.: Ніколаєва Л., Старцев О. Приватне підприємство в контексті шлюбно-сімейних правовідносин//Предпринимательство, хозяйство и право. — 1999. — № 11). На цьому ж прикладі можна обговорити проблеми участі підприємства як об'єкта у комерційному обігу. Можна подискутувати з приводу можливості (правомірності) продажу (безкоштовної передачі, міни) приватного підприємства і правильного оформлення такої угоди, а також з приводу правомірності віднесення підприємства до цілісного майнового комплексу та відповідно — нерухомого майна (докладніше див. Старцев О. Чи можна продати власне підприємство //Юридичнии вісник України, — 1999. — № 2; Теньков С. Приватне підприємство: хто власник? //Юридичний вісник України. — 1998 — № 46; Фрідмо І. Про правову природу приватного підприємства//Юридичиий вісник України. — 1998. — № 46).

6.3. Говорячи про гроші як про об'єкт майнових прав, треба у порядку дискусії визначитися, чи можна відносити гроші ло речей. Враховуючи їх специфічність, а також існування поряд із готівковими безготівкових коштів, віднесення грошей до категорії речей є вельми умовним. Водночас гроші можуть бути самостійним об'єктом майнових прав (кредитні договори, договори позики тощо).

Окремо слід розглянути співвідношення понять "грошові кошти", "гроші", "валюта" та визначити природу безготівкових грошей як майнових прав суб'єкта підприємницької діяльності.

6.4. Говорячи про цінні папери, слід із законодавчого визначення, що міститься в Законі України ''Про цінні папери і фондову біржу", чітко виокремити ознаки цінних паперів. При цьому особливу увагу слід звернути на ознаку їх документальності. Адже згідно із Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронною обігу цінних паперів в Україні" цінні папери можуть випускатися як в документарній, так і в бездокументарній формах.

При характеристиці акцій як виду цінних паперів у порядку обговорення можна поставити питання, чи є сертифікат акцій, який часто видається товариством на суму придбаних акцій, цінним папером з огляду на те. що його немає у вичерпному переліку, встановленому Законом України "Про цінні папери і фондову біржу". Із цим безпосередньо пов'язане питання невизнання чека та коносамента цінними паперами (на відміну від чинного законодавства проект Цивільного кодексу України (ст. 178) відносить до цінних паперів "...чек, коносамент... та інші документи"). За бажання при розгляді іменних цінних паперів можна зупинитися на процедурі реєстрації прав власності па них.

Розглядаючи інвестиційні сертифікати як вид цінних паперів, слід керуватися Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інрестиційні фонди)"; векселі — Законом України "Про обіг векселів в Україні"; приватизаційні папери — Законом України "Про приватизаційні папери".

6.5. Оскільки інтелектуальна власність розглядається у окремій темі, рекомендуємо обмежитися переліком і визначенням основних об'єктів інтелектуальної власності (товарні знаки — Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; фірмові найменування — Положення про фірму; винаходи і корисні моделі — Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі''; промислові зразки — Закон України "Про охорону права на промислові зразки").

Поиск по сайту: