Практичні завдання. Задача № 1. За договором, укладеним між українським і російським контрагентами, останній протягом певного терміну зобов'язувався поставити хімікати

Задача № 1. За договором, укладеним між українським і російським контрагентами, останній протягом певного терміну зобов'язувався поставити хімікати. Зобов'язання вчасно викопано не і українська сторона звернулася до суду із вимогами про стягнення передбаченої договором неустойки і відшкодування збитків, що виникли внаслідок зупинки виробництва. Заперечуючи проти назвних вимог, відповідач надав докази, що у зазначений період він неодноразово намагався відправити товар контрагенту, але рішенням уряду Російської Федерації було введено тимчасову заборону на експорт цього виду продукції. Також він підкреслив, що продукція у значеній договором кількості перебуває на складі виробника та її буде поставлено одразу після зняття заборони на експорт.

Питання:

1. Дайте загальну характеристику зовнішньоекономічного догору та його істотних умов.

2. Чи можна притягти до відповідальності російського контрагента, який не виконав договірного зобов'язання?

3. Вирішіть ситуацію.

Задача № 2. Спільне підприємство "Лісова пісня" звернулося з проханням до свого банку про придбання іноземної валюти для розрахунку з нерезидентом за поставлену сировину. Незважаючи те, що у відповідному договорі були всі істотні умови, працівник відмовився оформити продаж валюти під нього, посилаючись на те, що в договорі міститься не два, а один підпис уповноваженої особи СП. Питання:

1. Які істотні умови зовнішньоекономічного договору (контракту)? Які нормативні акти регулюють це питання?

2 Скільки підписів необхідно для оформлення зовнішньоекомічного договору (контракті) з боку юридичних осіб?

3. Яке рішення має прийняти суд у разі звернення до нього СП?

Задача № 3. 20 лютого 1999 р. між акціонерним товариством "Релторг" та компанією "Роспродукт" (нерезидент) було укладено договір поставки обладнання для виробництва пельменів на умовах оплати продукції в 90-дснний термін або повернення її в той же термін при неможливості реалізації. 2 березня 1999 р. обладнання було відвантажено па адресу замовника, а 17 травня останній повідомив постачальника (АТ) про неможливість реалізації обладнання. 3 червня постачальник направив замовникові письмову претензію із нагадуванням про можливість судового розгляду спору, якщо замовник не перерахує кошти постачальникові або не поверне обладнання у зв'язку із неможливістю його реалізації. 18 червня замовник направив постачальникові відповідь на претензію. у якій зазначав, що поверне товар 22 червня. Реально товар надійшов постачальнику 23 червня того ж року.

Податкова інспекція стягнула 15 тис. грн. фінансових санкцій з АТ за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснений розрахунків в іноземній валюті". АТ "Релторг" звернулося до суду із позовом про скасування рішення податкового органу.

Питання:

1. З якого моменту починається перебіг процесуального 90-денного строку, передбаченого Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?

2. За яких умов можливе зупинення термінів, передбачених вищезазначеним Законом?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 4. Між підприємством "Екрос" та нерезидентом були укладено договір поставки партії товару. В обумовлений законодавством 90-денний термін нерезидент не зміг розрахуватися з підприємством "Екрос", у зв'язку із чим податкова інспекція нарахувала останньому пеню. Підприємство звернулося до господарського суду із позовом про визнання недійсним рішення податкової інспекції, посилаючись на те, що його не може бути визнано винним у порушенні 90-денного терміну, оскільки нерезидент не зміг вчасно розрахуватися внаслідок кризи на валютному ринку Російської Федерації.

Питання:

1. Які умови притягнення до відповідальності резидента за порушення строку розрахунку за експортним контрактом?

2. Які правовідносини склалися між резидентом і нерезидентом та між резидентом та податковою інспекцією? Яке значення має вина у цих правовідносинах?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Логос" (Україна) та компанія "Cincinnati Corp." (США) здійснювалі: взаємні торговельні операції. 22 травня 1998 р. між ними було укладено договір, за яким українська сторона поставила до США 100 тис. тонн олії соняшникової на умовах відстрочки платежу. Зважаючи на скрутне фінансове становище американського партнера, який не міг упродовж 90 днів розрахуватися за поставлений товар, сторонами було вирішено при розрахунку суми контракту на поставку в Україну автомобілів "Сhrysler", торгівлею якими займалася компанія " Cincinnati Corp.", врахувати заборгованість за контрактом на поставку олії, тим самим проводячи залік взаємної заборгованості. Питання:

1. Який порядок проведення заліку взаємних вимог? Чи допускається взаіємозалік у зовнішньоекономічній діяльності?

2. Яка природа взаємовідносин, що склалисн між сторонами у ситуації, котра розглядається?

3. Чи є взаємозалік заборгованості підставою для ненарахування санкцій за прострочку 90-дснного терміну, що встановлений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?

Задача № 6. На початку 1998 р. підприємство "Ринг" уклало із зарубіжним контрагентом договір, за яким здійснило йому поставку товарів. Нерезидент розрахувався за товар, але із порушенням 90-денного строку, що встановлений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Остаточний розрахунок було здійснено лише у квітні 1999 р. У листопаді 1999 р. податкова інспекція провела перевірку дотримання підприємством "Ринг" валютного законодавства. За результатами перевірки було складено акт і прийнято рішення про накладення на підприємство штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне надходження валютної виручки. Підприємство "Ринг" оскаржило вішення господарського суду, посилаючись на те, шо податковою інспекцією було порушено скорочений строк позовної давності для стягнення пені — шість місяців (ст. 72 Цивільного кодексу УРСР).

Питання:

1. Які відносини не регулюються положеннями Цивільного кодексу УРСР?

2. Яка природа правовідносин, шо склалися між підприємством "Ринг" та податковою інспекцією з приводу стягнення пені? Чи є вони податковими, бюджетними або заснованими на адміністративному підпорядкуванні?

3. Який порядок повідомлення податкового органу про затримку розрахунків за зовнішньоекономічними договорами?

4. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 7. У травні 1998 р. науково-дослідний інститут (продавець) уклав із фірмою-нерезидентом (покупцем) контракт на поставку зубофрезерного станка. Обумовлена ціна товару становила 20 тис. доларів США, і за цією ціною товар було відправлено за кордон. Коли покупець отримав товар, виявилося, що якість станка не відповідає умовам договору. Зважаючи на це. сторони домовилися про зменшення його вартості з 20 до 10 тис. доларів США. Про що ними було складено 2 акта, підписано додаткову угоду до Контракту. Нерезидент вчасно перерахував продавцеві кошти відповідно до нової ціни станка.

У квітні 1999 р. податкова інспекцій, здійснюючи переиірк; інституту, виявила факт ненадходженіїя в Україну валютної вируч ки у розмірі 10 тис. доларів США (різниця між первісною і остаточною вартістю зубофрезерного станка) і застосувала до продавця фінансові санкції, обумовлені ст. 4 Закону України '"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Інститут не погодився із цим і подав позов до господарського суду про визнання недійсним рішення податкової інспекції.

Питання

1. У якому разі податкова інспекцій має право притягти експортера до відповідальності за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті? У якому разі пеня не сплачується?

2. Який документ, що оформлявся сторонами, закріплював ціну товару і мав характер правовстановлюючого?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 8. Спільне підприємство—резидент України уклало з нерезидентом бартерний договір. Свої зобов'язання перед нерезидентом воно виконало вчасно та в повному обсязі, проте нерезидент зі своєї вини не виконав зобов'язання в частині своєчасної поставки товарів в Україну, порушивши тим самим передбачені законодавством України строки проведення таких операцій. Керуючись арбітражним застереженням, що містилося у договорі, СП звернулося для вирішення спору до третейського суду. Незважаючи на це, податкова інспекція нарахувала СП пеню за порушення ним передбачених законодавством строків увезення товарів, що імпортуються за бартерним договором. СЛ подало позов щодо визнання недійсним рішення податкової інспекції про стягнення санкцій.

Питання:

1. Які строки передбачаються законодавством для проведення товарообмінних (бартерних) операцій? Які санкції застосовуються за їх порушення?

2. Звернення до яких органів зупиняє перебіг строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій, що встановлені законодавством? Чи належать третейські суди до їх числа?

3. Чи задовольнить суд позов СП до податкової інспекції?

Задача № 9. Відкритим акціонерним товариством та фірмою — резидентами України був укладений договір купівлі-продажу товарів. Договір, а також специфікація, що була невід'ємною його частиною, зазначали ціну товару та передбачали його оплату в доларах США. Проте оплата фірмою була здійснена у національній валюті України за курсом Національного банку України на момент платежу. Згодом товариство подало позов про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що товар підлягав оплаті в іноземній валюті, на що сторони договору, всупереч законодавству України, не мали ліцензії. Фірма проти позову заперечувала, посилаючись на те, що умови оспорюваного договору сторонами виконано, а наявність специфікації, у якііі вартість товару визначена у доларах США, не вплинула на їх визнання. Крім того, зазначення ціни товару в іноземній валюті дід розцінювати як недосягнення сторонами згоди щодо однієї істотних умов договору, шо тягне визнання договору неукладеним.

Питання:

1, Чи є порушенням законодавства вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валюті? Який нормативний акт встановлює необхідність отримання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу?

2, Чи може вважатися зазначення ціни товару в іноземній валюті недосягненням сторонами згоди щодо ціни договору? Чи має значення виконання грошового зобов'язання всупереч умовам договору в національній валюті України?

3, Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 10. Спільне підприємство "Аккон" уклало з акиіопернимтовариством "Дорога" договір поставки обладнання з умовою а оплати у національній валюті України за ціною, встановленою в доларах США і обчисленою за офіційним курсом Національного банку України на день зарахування коштів на рахунок постачальника. Зважаючи па зміну курсу валюти, ціна обладнання на день платежу значно підвищилася, і покупець запропонував розірвати договір. Постачальник вимовився, і покупець звернувся до суду із позовом про визнання договору недійсним як такого, що суперечить вимогам закону.

Питання:

1. Чи має правове значення різниця між правовими категоріями засіб вираження ціни продукції" і "засіб платежу"? На якій підставі використовувалася іноземна валюта у ситуації, шо розгляється?

2. Чи правомірне встановлення ціни договору в іноземній валюті?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Поиск по сайту: