VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти порівняльну таблицю «Становище різних верств населення Київської Русі».

Джерела:

1. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / Упоряд. Н. І. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 272 с.

2. Історія України. 7 клас. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н. М. Морозова, Н. Н. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144с.— (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип.3 (34))

Додаток 1

Князівський суд

Поки йшли по місту бирючі і, вдаряючи ціпком у мідну тарілку, повішену на груди, скликали городян на суд, у садибі спішно закінчувалися останні приготування.

Перед палатами швидкі теслі звели поміст, на якому повинні були сидіти князь і бояри. Затягли його дорогими килимами, зверху, по килимах, розставили переметні лави з м’якими сукняними постілками. Князівське крісло, обшите золотими пластинами із вправленими в них дорогими каменями, пряме, з масивними підлокітниками, установили в середині. Унизу, перед помостом, шикувалися дружинники і пішці - у бойовому вбранні, у бронях і при щитах.

Ярополк з’явився перед людьми в червоному корзні, застібнутому на плечі золотою запоною, у червоних же сап’янових чоботах зі срібними завитушками по халявах, у пухнастій соболевій шапці з червоним ­верхом.

Побачивши князя, мужики поклонилися йому, баби поспіхом пере­хрестили лоба...

Ярополк опустився в крісло, бояри розсілися на лавах. Князівський тіун, стоячи на приступці, трохи нижче від помосту, утробним басом ого­лосив:

- Яко князь повелить, тако і здійсниться...

Князь кивнув. Негайно ж дружинники вихопили з групи... тих, хто стояв трохи подалі, щуплого старця... Біля помосту його кинули на коліна. Ярополк запитав, і в голосі не чулося погрози:

- Скажи, у чому твоя провина, старче?

Старий, мерзлякувато поводячи плечима, мовчав. Тоді за нього сказав свідок, що з’явився з-за помосту, шустрий, довголиций, з набряклими кошелями під маленькими вічками:

- Бронник Кропило, князь. Украв боярського сокола, сховав у хаті під крамницею. А як прийшли люди, почав лаяти їх негожими словами, паплюжив боярина і служок його...

Ярополк нахилився до Захарія, що сидів поруч з ним:

- Що сказано про це в «Руській Правді», боярине?

Захарія неспішно розправив бороду і, піднявшись з лави, протяжно виголосив на всю площу:

- Сказано в «Руській Правді»: «А отже украдуть чуж пес, або яструб, або сокіл, то за образу три гривні».

- Тож буде так,- сказав Ярополк.

По юрбі прокотився гул: зарухалися мужики, заохали, запричитали баби.

- А поки,- продовжував Ярополк,- узяти Кропилу під варту і кинути в поруб...

- Дякуй князя,– штовхнув Кропилу під бік дружинник, що його притримував.

Старик присів, ні слова не вимовив, тільки губами зворухнув, прошелестів щось невиразне. За знаком тіуна його відволокли убік і кинули на землю.

До помосту підвели міцного хлопця в посконній, з темними мокрими плямами на спині, сорочці. У хлопця синій шрам поперек обличчя, обличчя смішливе, лукаве. Прищулене око підморгувало юрбі.

- Паді! - багровіючи, наказав тіун.

Хлопець неохоче опустився на коліна. Почухуючи п’ятірнею потилицю, з-під лоба уп’явся на Ярополка. Очі його усе ще продовжували посміхатися, хоча обличчя вже було серйозне. Ярополк нетерпляче підстьобнув тіуна поглядом.

- У чому твоя провина, рабе? - запитав тіун.

- Не раб я, людина вільна,– відповів хлопець, торкаючи пальцем шрам.- Гончар я, а звуся Лука.

- Усі ми князівські люди,- поправив його Захарія.

- Князівські, але не раби,- спокійно відповів Лука.

Ярополк весь напружився: ось воно! Схилившись вперед, неприязно запитав:

- А скажи, Лука, у чому обвинувачує тебе мій тіун?

- Куру украв,– буркнув хлопець. Брехав. Юрба співчутливо мовчала. Тіун сказав:

- Грабував боярські скотарки.

- Куру украв,– прикидаючись дурнем, тупо повторив хлопець. Боярин Захарія, не стерпівши, ударив ціпком об поміст.

- Пив мед з боярських медуш, - безпристрасно продовжував тіун.- Бешкетував з іншими холопами на боярському дворі - зламував одрини і робив розбій.

- Куру украв,- знову проговорив гончар і повів на тіуна лютим по­глядом.

- Свідок є? - запитав князь.

У юрбі мовчали. Тоді Ярополк звернувся до Захарія:

- А що сказано про це в «Руській правді»?

Багряний від стримуваного гніву, боярин сказав:

- Коли немає свідка, то випробувати залізом.

Князь кивнув. Гончар став майже білим, замітався в руках дружинників, що міцно тримали його. У світлиці, неподалік від помосту, малиновим кольором світився на вугіллях розпечений брус залізний.

- Куру украв, княже!.. Куру я украв! - підбадьорював себе запеклим лементом хлопець. Отроки зірвали з його каптан, оголили по лікоть праву руку. Притихла юрба подалася вперед, і раптом забився в перегрітому повітрі нестримний жіночий лемент:

- Люди добрі! Так який же він гончар без руки-то? Відпустіть Луку!..

- Цить ви,– пригрозив тіун,– чи самі погрітися захотіли?..

Стихло на площі. З горнця вихопили кліщами брус і сунули хлопцю в руку.

Стиснувши долоню, Лука, зробивши кілька кроків, упав. Дружинники натягнули йому на обпалену руку мішок, наклали воскову печатку.

Тіун протяжно вимовив:

- Рука загоїться, виходить, ти не винний - відпустимо з миром. Коли не загоїться, то провина твоя доведена. А щоби не втік, узяти того гончаря Луку під варту і кинути в поруб...

Поки суд та розправа, час збігав швидко. Сонце піднялося високо, стало припікати. Парко зробилося на помості. Князь витирав хусткою зіпріле обличчя, розсіяно прислухаючись до вироків, що викрикував тіун. У полудень, коли в соборі вдарили в било, Ярополк устав, широко перехрестився на золотий купол Успення Божої Матері і піднявся в терем. Бояри пішли за ним.

У сінях були накриті столи, швидкі чашники обносили умлілих гостей полуничним солодким квасом і медом.

Додаток 2

Пам’ятка «Характеристика держави»

1. Форма правління (монархія або республіка).

2. Яка соціальна група, стан перебуває при владі?

3. Політичний устрій держави;

а) голова держави, його повноваження;

б) законодавчі органи (структура, спосіб формування, повноваження);

в) виконавчі органи (способи формування, функція, підпорядкованість);

г) судові та правоохоронні органи;

д) права підданих.

4. Форма державного устрою (розподіл на територіальні одиниці, їхній взаємозв’язок).

5. Якими методами і прийомами здійснюється влада в даній державі?

Додаток 4

«Руська правда»

«Аще уб’ють огнищанина..., то убивця платить за нього 80 гривень..., а за князівського під’їзного... платить 80 гривень... А за убитого князівського тіуна – 80 гривень... А за убитого смерда або холопа – 5 гривень... А за рядовича 5 гривень...

А челядин сховається...платить 3 гривні продажу.

Про закупа ж... Аже пан скривдить закупа..., за образу платити йому 60 кун».

Додаток 5

Поиск по сайту: