АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практичні завдання. Задача № 1 Між приватним підприємством та командитним товариством було укладено договір поставки

Читайте также:
  1. IV. Домашнє завдання
  2. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  3. V. Оголошення домашнього завдання.
  4. V. Оголошення домашнього завдання.
  5. VI. Домашнє завдання
  6. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  7. А.Тестові завдання (зберігаються на кафедрі)
  8. АНАЛІТИЧНО-СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ
  9. Будьте дуже уважні, на вас чекають пригоди та складні завдання. Мавпочка Чі- Чі- Чі».
  10. Варіанти тем рефератів для виконання завдання 1
  11. Види, рівні та основні завдання моніторингу
  12. Виконайте завдання

Задача № 1 Між приватним підприємством та командитним товариством було укладено договір поставки. Приватне підприємство в особі його директора підписало договір та скріпило його печаткою підприємства. Керівник командитного товариства, посилаючись на те, що він забув печатку, тільки підписав договір. На виконання договору приватне підприємство в строк поставило товар товариству. Незважаючи на це, товариство затримувало його оплату. На пред'явлену підприємством претензію товариство відповіло, шо її вимоги воно не визнає, оскільки вважає договір поставки нсукла-деним за відсутності відбитку печатки однієї зі сторін. Підприємство звернулося до господарського суду.

Питання:

1 З якого моменту цивільно-правовий договір вважається укладеним?

2. В якому нормативному акті вказано на необхідність відбитку печатки для дійсності договору?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Час" уклало із приватним підприємцем договір комісії. За цим договором ТОВ передавало приватному підприємцеві шкіряні куртки на реалізацію, а підприємець зобов'язувався сплатити ТОВ обумовлену суму коштів, отриманих від реалізації. Підприємець реалізував товар, але гроші на рахунок ТОВ не перерахував. ТОВ "Час" звернулося до господарського суду із позовом про примусове стягнення суми від продажу курток, Підприємець, в свою чергу, подав позов до товариства про визнаний договору комісії недійсним, мотивуючи цс тим, що договір не було завізовано головним бухгалтером ТОВ "Час".

Питання:

1. В яких судових органах вирішуються спори між юридичними особами та суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи?

2. Яким нормативним актом обумовлено необхідність візування господарських договорів головними бухгалтерами? Яка відповідальність настає за недодержання такого порядку?

3. Чий позов задовольнить суд?

Задача № 3. У 1998 р. між закритим акціонерним товариством "А-стас" і акціонерним банком "Облбудбанк" був укладений кредитний договір, за яким ЗАТ отримало кредит у сумі 100 тис. гри. під 45% річних. Із боку позичальника цей договір був підписаний віце-президентом.

У 1999 р. ЗАТ пред'явило позов про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, шо договір укладений товариством на вкрай невигідних для нього умовах. Крім того, у позові зазначалося, шо за статутом ЗАТ право здійснювати дії від імені товариства та представляти товариство у відносинах з юридичними та фізичними особами без довіреності надано лише президенту товариства. Віце-президент діє від імені товариства за довіреністю і не має права без рішення загальних зборів акціонерів укладати угоди на суму понад 50 тис. гри. Банк позов не визнав, посилаючись на накази президента ЗАТ від 8 квітня 1994 р. № 1 про призначення на посаду віце-президента та № 14-К від 2 лютого 1997 р. про визначення повноважень віце-президента ЗАТ, за якими віце-президент мав право без довіреності здійснювати дії під імені товариства.

Питання:

1. Чи мають вищезазначені накази директора юридичне значення, якщо не внесені відповідні зміни до статуту товариства?

2. Чи є підставою для визнання договору недійсним його незатвердження (непогодження) із вищим органом акціонерного товариства?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 4. Акціонерний комерційний банк "Держава" і директор приватного підприємства домовилися про те, що приватне підприємство виступить поручителем за кредитним договором, що був укладений між банком та товариством з обмеженою відповідальністю. Банк розробив проект договору, сформувавши на комп"ютсрі не тільки власне тексі, а й печатку банку та підпис керівника. Отримавши договір електронною поштою, директор П П роздрукував і підписав його.

Позичальник у строк кредит і відсотки за ним не повернув, і банк звернувся до поручителя із проханням відшкодувати йому втрачені кошти. Але директор приватного підприємства у листі вказав, шо оформлення договору поруки не відповідає вимогам закону, оскільки він укладений не у письмовій формі, а отже, с недійсним. Банк звернувся до господарського суду.

Питання:

1. Що вважається письмовою формою договору поруки у розумінні Цивільного кодексу УРСР?

2. Хто може визначити дійсність/недійсність договору?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд? Чи передбачено законодавством санкції за відтворення і використання комп'ютерних відбитків печатки?

Задача № 5. Товариство з обмеженого відповідальністю вирішило укласти із державним підприємством, що знаходилося в іншому місті, договір оренди виробничих приміщень. За обставин, шо склалися, у визначений час директор товариства не зміг виїхати на підписання договору. Оскільки за статутом товариства ніхто, крім директора, не міг підписувати господарські договори, товариство довіреністю уповноважило комерційного директора на підписання договору. В довіреності повноваження комерційного директора були сформульовані як "право на оформлення договору оренди". Але представники державного підприємства відмовилися мати справу із комерційним директором підприємства, посилаючись на те, що поняття "оформлення договору" не включає право на його підписання.

Питання:

1. Хто має підписувати угоди від імені суб'єктів господарювання?

2. Які вимоги пред'являються згідно із законодавством до довіреностей, що видаються від імені суб'єктів господарювання?

3. Чи правомірна позиція представників державного підприємства?

Задача № 6. Між двома акціонерними товариствами було укладено договір перевезення. Від імені замовника договір було підписано генеральним директором, а від імені перевізника — заступником директора, оскільки останній перебував у відпустці. Оскільки перевізник своїх зобов'язань за договором не виконав, замовник звернувся до суду із позовом про відшкодування збитків. Але перевізник, в особі директора, який повернувся з відпустки, подав позов про визнання договору недійсним як такого, що суперечить вимогам закону, оскільки заступник директора не мав повноважень на підписання договору.

Питання:

1, Хто мас право від імені юридичної особи підписувати договори? Де повинні міститися такі відомості?

2, Чи має цивільно-правові наслідки угода, що підписана представником сторони, який не мав належним чином оформлених повноважень на її підписання?

3, Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 7. Податкова інспекція подала позов про визнання договору перевезення, укладеного між двома резидентами України, недійсним, посилаючись на те, що одна сторона за договором використала печатку без ідентифікаційного коду підприємства. Юрист цього підприємства проти позову заперечував, посилаючись на те, що законодавством взагалі не передбачена обов'язковість скріплення договорів печатками.

Питання:

1. Який порядок отримання дозволу на виготовлення печаток та штампів?

2. Якими нормативними актами визначено, що па печатці має бути вказаний ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 8. Згідно з кредитним договором, що був укладений 31 жовтня 1997 р. між акціонерним комерційним банком "Правекс" та інвестиційною компанією "Аріон-космет", остання пообіцяла повернути наданий їй кредит до 1 квітня 1998 р. У договорі поруки, укладеному між КБ "Правекс" і товариством з обмеженою відповідальністю "Світ-М", зазначалося, що позичальник і поручитель відповідають як солідарні боржники. Боржник кредит та проценти по ньому в строк не повернув, і кредитор пред'явив до нього і поручителя позов як до солідарних боржників.

Поручитель відмовився виконувати вимоги банку, мотивуючи це тим, що строк договору поруки не був встановлений, а згідно зі ст. 194 Цивільного кодексу УРСР поручительство припиняється, якщо кредитор протягом 3 місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить позов до поручителя. Позов пред'явлено 17 травня 1999 р., тому поручитель вважає себе вільним від будь-яких зобов'язані..

Питання:

1. Які способи забезпечення виконання зобов'язань передбачені законодавством?

2. У чому полягає особливість поручительства як способу забезпечення виконання зобов'язань?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 9. Між акціонерним комерційним банком "Сонячний" та малим підприємством було укладено договір про надання кредиту строком на 3 місяці. На забезпечення його виконання між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Центр" було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язувався погасити заборгованість, якщо майна і боржника не вистачить для її покриття. Боржник заборгованість у встановлені строки не погасив, і банк звернувся до поручителя із проханням відшкодувати основну суму і відсотки за кредитом. Але ТОВ відмовилося повертати гроші, посилаючись на те, шо воно несе не солідарну, а суб-епдіарну відповідальність.

Питання:

1. Чим відрізняється солідарна відповідальність від субсидіарної? Яку відповідальність несе поручитель?

2. У які строки можна пред'являти позов до поручителя про відшкодувати суми боргу?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 10. Ощадний банк України в особі директора Дніпропетровської філії надав відкритому акціонерному товариству "Сімош" кредит, перерахувавши в липні 1998 р. визначену суму на поточний рахунок позичальника. Гарантом за цим договором виступив "Південний машинобудівний завод". У гарантійному листі, який завод надіслав банку, містилося застереження про те. шо гарант і позичальник несуть солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання кредитного договору.

Оскільки зобов'язання вчасно виконано не було, кредитор звернувся до гаранта із вимогою про повернення кредиту, а до позичальника — про виплату штрафу за несвоєчасне виконання кредитного зобов'язання. Гарант відмовився добровільно виконувати свої зобов'язання, і банк звернувся до суду.

Питання:

1. Яку відповідальність несуть позичальник і гарант?

2. Які правила оформлення відносин гарантії? Чи може гарантом виступати небанківська установа?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 11. У 1998 р. між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та ДАБК "Київенерго" був укладений договір на постачання теплової енергії. Згідно з умовами цього договору ДАЕК "Київенерго" відпускала теплову енергію, а об'єднання зобов'язане було своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки згідно з встановленими тарифами. Проте у 2002 р. у об'єднання виникли фінансові ускладнення через заборгованість перед ним іншого підприємства, і воно не змогло своєчасно і у повному обсязі розрахуватися за поставлену енергію. ДАБК «Київенерго" звернулася до суду із позовом про примусове стишення заборгованості. Об'єднання проти позову заперечувало, посилаючись на відсутність його вини у виникненні дебіторської заборгованості і, як наслідок — заборгованості перед компанією "Київенерго".

Питання:

1. Який на сьогодні правовий статус об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? Чи може об'єднання укладати господарські угоди? Яким нормативним актом це передбачено?

2. Чи заслуговують на увагу доводи об'єднання щодо невиконання зобов'язаним за договором про наявність заборгованості іншого підприємства перед ним?

3. Яке рішення може прийняти суд?

Задача № 12. Між акціонерним комерційним банком "Мрія" і приватним підприємством "Щербаков і К"" було укладено договір про падання останньому кредиту на строк 6 місяців. На забезпечення виконання кредитного договору сторони уклали договір застави приміщення магазину, що належало приватному підприємству. За цим договором у разі неповернення кредиту та належних за ним процентів приміщення переходило у власність банку. Але нотаріус, до якого звернулися сторони для посвідчення договору застави, відмовився його посвідчувати, посилаючись на невідповідність окремих положень договору чинному законодавству.

Питання:

і. Чи передбачено законодавством обов'язкове нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна?

2. Чи може заставлене майно у разі невиконання забезпечуваного зобов'язання одразу переходити до заставодержателя?

3. Чи правомірна відмова нотаріуса?

Задача № 13. Акціонерне товариство "Дніпромаш" надало своєму співробітнику та акціонеру Григоруку позику для придбання квартири, висунувши вимогу забезпечити повернення позики заставою автомобіля або акцій номінальної вартості, рівній сумі позики. Не маючи акцій на суму, достатню для забезпечення позики. Григорук погодився передати в заставу і належні йому акції за номінальною вартістю, і автомобіль.

Григорук не повернув у встановлений строк позику і навіть не почав її виплачувати. АТ звернулось до суду, вимагаючи задоволення своїх претензій з вартості заставленого майна. Паралельно на зборах акціонерів, що відбувалися в цей час, заставодержатель (АТ) до голосів, які належали йому, додав голоси акцій, які належали заставодавцю (Григоруку).

Григорук пред'явив до заставодержателя зустрічний позов, посилаючись на те, шо договір застави автомобіля є недійсним, оскільки не був нотаріально посвідченим. Крім того, фактом голосування по заставлених акціях заставодержатель порушив його (Григорука) право власності, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати завдані йому збитки в розмірі вартості заставлених акцій.

Питання:

1. Який порядок укладення договору застави транспортних засобів та цінних паперів?

2. Які права передбачені законодавством для акціонерів?

3. Чий позов буде задоволено судом?

Задача № 14. У 1997 р. між науково-дослідним інститутом "Укрпроект" та акціонерним комерційним банком "Вернісаж" було укладено кредитний договір із строком погашення заборгованості до кінця 1998 р. На забезпечення виконання кредитних зобов'язань банку було передано майнові права за договором, укладеним між інститутом та Міністерством промислової політики України. Оскільки у встановлені строки боржник (заставодавець) кредит і відсотки за ним не повернуи, між ним і банком було укладено договір уступки вимоги (цесії) за договором між інститутом і Міністерством промислової політики України. Коли банк звернувся до останнього із вимогами про виконання цього договору, представник Міністерства повідомив, що законодавством уступка вимоги і перевід боргу заборонені. Банк звернувся до суду.

Питання:

1. Який порядок передачі в заставу майнових прав? У якому порядку здійснюється реалізація заставлених прав?

2. Чи заслуговують на увагу доводи Міністерства промислової політики України?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 15. Приватний підприємець Петренко, перебуваючи у відрядженні в невеликому південному місті, домовився із господарем будинку, що знаходився неподалік від моря, про те, що протягом трьох літніх місяців у будинку буде проживати дружина Петренка із сином. Також він вніс частину суми в рахунок майбутніх платежів, що було належним чином посвідчено нотаріусом.

Через кілька днів сім'я Петренків приїхала, але власник будинку відмовився надати житло, мотивуючи тим, що чекає на приїзд сипа. Петренку сплачену суму було повернуто, проте він вимагав повернення суми в подвійному розмірі, оскільки вважав її завдатком. Також він вимагав відшкодування збитків, пов'язаних із марним приїздом сім'ї. Не отримавши потрібної суми, він звернувся до суду.

Питання:

1. Які особи можуть надавати/отримувати завдаток? Чи можна вважати надану Петренком суму завдатком?

2. До якого суду звернувся Петренко?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 16. Акціонерний банк в особі директора його філії, який діяв на підставі положення про філію та доручення банку, і товариство в особі заступника директора уклали кредитний договір, який передбачав обов'язок товариства спочатку розрахуватися за відсотками, а потім виплатити основну суму боргу.

Товариство сплатило лише відсотки за користування кредитом і частину позичених коштів, у зв'язку із чим банк звернувся до суду із вимогою про примусове стягнення решти суми боргу, зокрема, відсотків за користування заборгованістю, які банк продовжував нараховувати товариству, незважаючи на закінчення строку кредитного договору. Товариство подало зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи цс тим, що заступник директора не мав повноважень на укладення кредитних договорів.

Питання:

1. Які наслідки тягне укладення угоди особою, яка не має достатніх повноважень? Чи має значення у цьому разі сплата товариством частини суми боргу?

2. Чи підлягають нарахуванню і сплаті відсотки за користування кредитом після закінчення строку, па який було надано кредит?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 17. Між акціонерним товариством і банком був укладений кредитний договір. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором товариство передало банку у заставу сільськогосподарську техніку, отриману за договором фінансового лізингу. Умовами договору лізингу було передбачено, що товариство набуває права власності на техніку після оплати її вартості та внесення лізингових платежів з моменту підписання акта передачі права власності.

Товариство не змогло розрахуватися за наданим кредитом, і банк подав позов про звернення стягнення на заставлене майно. Товариство, у свою чергу, подало позов із вимогою про визнання договору застави недійсним з тих мотивів, що товариство не є власником техніки, яка виступає предметом застави — її вартість нео-плачена, відповідного акта передачі прана власності не складено. Банк проти позову заперечував, посилаючись на тс, що техніка перебуває на балансі заставодавця.

Питання:

1. Хто може бути заставодавцем майна? Чи може лізингоодержувач за договором фінансового лізингу заставляти одержане майно?

2. З якого моменту л із ингоо держу вач за договором фінансового лізингу набуває права власності на одержане майно? Чи може бути перебування майна на балансі достатнім доказом права власності па нього?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 18. Відповідно до укладеного кредитного договору банком "Форум" було надано виробничо-комерційпій фірмі "Аквіл" кредит. На забезпечення повернення кредиту банк уклав з позичальником договір застави товарів в обігу. Додатково банк уклав з підприємством "Бриг" договір майнової поруки, за яким майновий поручитель зобов'язувався перед банком відповідати за виконання "Аквілом" своїх зобов'язань за кредитним договором, передавши банку певне майно.

Оскільки фірма своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, банк подав позов про стягнення заборгованості за рахунок майна підприємства "Бриг". Проте майновий поручитель позов не визнав, мотивуючи це пропушенням банком тримісячного строку, передбаченого законодавством для подання позову до по-ручителя.

Питання:

І. Які відносини склалися між банком та підприємством "Бриг"? Яким законодавством вони регулюються?

2. Чи поширюються па відносини майнового поручительства вимоги законодавства щодо тримісячного строку для подання позову до поручителя?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 19. Приватний підприємець Ващук своєчасно заповнив і опустив в спеціальну скриньку білет "Спортлото", на який у подальшому випав виграш. Організація "Молодьспортлото" відмовила у видачі виграшу, посилаючись на те, що виграшний білет не було вчасно здано па пошту, внаслідок чого його не було враховано при підрахунку. Ващук подав позов до суду про примусове стягнення суми виграшу. Під час розгляду справи було встановлено, що затримка передачі білетів організатору («Молодьспортлото") сталась через недбалість працівників поштового відділення. За рішенням сулу суму було стягнуто на користь Ващука.

У свою чергу організація "Молодьспортлото" подала позов до підприємства зв'язку про відшкодування збитків. При розгляді справи в суді постало питання, чи було завдано збитків взагалі.

Питання:

1. Що розуміється під збитками (поняття, структура, умови ві д ш коду ва н ня) ?

2. Чи було завдано збитків у випадку, що розглядається? Якщо так — то кому?

3. До якого суду звертався Ващук? Яке рішення має прийняти суд у спорі між організацією "Молодьспортлото" та підприємством зв'язку?

Задача № 20. Легковий автомобіль, що належав малому підприємству "Мрія" зіткнувся із вантажним автомобілем, що належав товариству з обмеженою відповідальністю "Шарм". Експертизою було встановлено, що ДТП трапилася з вини водія вантажівки. МП "Мрія" пред'явило претензію до ТОВ "Шарм" із проханням відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок зіткнення автомобілів. ТОВ "Шарм" задовольнити претензію відмовилося, посилаючись на те, що аварія трапилася із вини водія, отже, до нього і слід висувати усі вимоги з цього приводу. МП звернулося із позовом до господарського суду.

Питання:

1. Якими нормами законодавства регулюється цивільна відповідальність у разі ДТП?

2. Чи несе відповідальність водій ТОВ "Шарм"? Якщо несе — то яку?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 21. Райспоживспілка звернулась до суду з позовом про стягнення з районної податкової інспекції 20 тис. грн. збитків в вигляді упущеної вигоди.

У судовому засіданні було встановлено, що через неправомірні дії співробітника ДПІ району райспоживспілці були завдані збитки. Але добровільно відшкодувати ці збитки ДПІ відмовилася, посилаючись на неможливість їх відшкодування за рахунок бюджетної організації, якого є ДПІ.

Питання:

1. Чи підлягають відшкодуванню збитки у вигляді упущеної вигоди?

2. Чи передбачена законодавством можливість відшкодування збитків податковим органом за незаконні дії його працівників? Чи несуть якусь відповідальність працівники податкового органу?

3. Чи підлягає позов задоволенню?

Задача № 22. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроно", маючи заборгованість перед епергопостачальною компанією "Олгаз", отримало пропозицію від кредитора частково зменшити суму заборгованості шляхом збереження (схову) майна спергопос-тачальної компанії "Олгаз", а саме обладнання АЗС строком на шість місяців, про що було укладено відповідний договір. В останній місяць строку до керівництва боржника з'явився представник малого спільного підприємства "ІМС" та надав лисг підписаний керівником епергопостачальної компанії "Олгаз", у якому зазначалось, що у зв'язку із закінченням терміну договору зберігання всі питання за договором, у тому числі за розрахунками, погоджувати з керівником малого спільного підприємства "ІМС". ТОВ "Гроно" передало обладнання АЗС МСП. Через рік енергетична компанія пред'явила вимогу про повернення майна, вартість якого оцінювала в 1.5 млн гри., зазначаючи, шо договір купівлі-про-дажу щодо цього майна не укладався. Господарський суд, розглядаючи позов кредитора, визнав його вимоги обгрунтованими та зобов'язав ТОВ відшкодувати завдані збитки, оскільки копію листа він не визнав за доказ у справі, а оригінал було вилучено слідчими органами.

Питання:

1. Чи можливо зменшити суму заборгованості перед снергопо-стачальною компанією шляхом надання послуг (виконання робіт)?

2. Які правовідносини виникли між ТОВ та малим спільним підприємством "ІМС"? Якими нормами права слід керуватись у цьому разі?

3. Вирішіть ситуацію.

Задача № 23. Товариство з обмеженою відповідальністю "Парма" уклало із підприємством "Діалог" договір, за яким ТОВ зобов'язувалось протягом двох днів з дня підписання договору перевезти та встановити обладнання, що належало підприємству "Діалог". Зазначене обладнання протягом обумовленого терміну перевезене та встановлене не було, внаслідок чого підприємству було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди від несвоєчасного початку роботи обладнання. ТОВ "Парма" збитки відшкодовувати відмовилось. Підприємство "Діалог" подало позов до господарського суду про стягнення з товариства суми збитків у вигляді упущеної вигоди, а також суми моральної шкоди, заподіяної неналежним виконанням ТОВ договірного зобов'язання.

Питання:

1. Що розуміє законодавство під терміном "збитки"? Чи підпадає упущена вигода під цс визначення?

2. Чи підлягає відшкодуванню моральна шкода, спричинена неналежним виконанням стороною договірного зобов'язання?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 24. У 1999 р. в газеті "Діафрагма" було опубліковано статтю "Скільки коштує полетіти повоювати?", в якій ішлося про те, що тільки за допомогою компанії "Політаємо", яка здійснює винятково продаж квитків югославських авіаліній по ціні 500 доларів США, можна полетіти "повоювати" в Югославію. Акціонерне товариство "Агентство повітряних сполучень "Політаємо" розцінило цю публікацію як таку, що звинувачує АТ в бажанні заробити "брудні" гроші. Незважаючи на те, що в одному з наступних чисел газети було часткове спростування цієї інформації, товариство вирішило звернутися до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної шляхом поширення відомостей, що не відповідають дійсності і ганьблять ділову репутацію АТ АПС "Політаємо'", у сумі 500 тис. грн.

Питання:

1. Що розуміється під поняттям "поширення відомостей, що не відповідають дійсності" у розумінні положень Цивільного кодексу УРСР? Хто має доводити відповідність (невідповідність) дійсності відомостей, а хто — факт їх поширення?

2. За яких обставин юридична особа може вважати, що їй завдано моральної шкоди?

3. Яким чином можна довести, що поширення суб'єктом неправдивих відомостей негативно вплинуло на ділову репутацію юридичної особи?

Задача № 25.У 1997 р. газета "Независимость" під рубрикою "Штрихи к портрету" опублікувала матеріал "Евгений Марчук: хождение во вдасть". Один із фрагментів цього матеріалу безпосередньо стосувався газети "Зеркало недели": "Буквально на дрожжах, только подогретьіх долларами, за весьма непродолжи-тельное время стали "раскручиваться" "Зеркало недели", "День", "Бизнес", — целая газетная империя, которую за цинизм и про-дажность в журналистском мире сразу же окрестили империей лжи и зла". Редакція газети "Зеркало недели" звернулася до господарського суду з позовом про відшкодування редакцією газети '"Независимость" моральної шкоди, що її було завдано поширенням відомостей, які ганьблять ділову репутацію газети "Зеркало недели", у сумі 100 тис. грн. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на тс, що спір не підвідомчий господарському суду, оскільки позивач не висував вимог щодо спростування інформації.

Питання:

1.За яких умов організація має право вимагати відшкодування моральної шкоди? У яких судових органах вирішуються спори з цього приводу?

2. Чим є вимога спростування інформації — правом чи обов'язком потерпілої сторони?

3. Яке рішення має прийняти суд?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.045 сек.)