АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні рекомендації. 8.1. Розглядаючи договір купівлі-продажу, слід зазначати, що цей вид договорів може укладатися як міх громадянами

Читайте также:
  1. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  3. IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.
  4. VI. Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань.
  5. Висновки та рекомендації
  6. Висновки, пропозиції, рекомендації
  7. Довідкові та навчально-методичні матеріали
  8. Загальні методичні вказівки
  9. Загальні методичні вказівки
  10. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  11. Загальні методичні рекомендації до семінарських та практичних занять
  12. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

8.1. Розглядаючи договір купівлі-продажу, слід зазначати, що цей вид договорів може укладатися як міх громадянами, організаціями, що не мають статусу суб'єктів підприємницької діяльності, так і між суб'єктами підприємницької діяльності або за їх участю.

У порядку обговорення можна поставити питання: що може бути предметом договору купівлі-продажу (що розуміється під поняттям "майно")? Адже законодавство не визначає його, натомість визначаючи суміжне поняття "товар". Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Слід звернути увагу на форму нього договору (при визначенні нотаріальної форми необхідно з'ясувати випадки, коли законом така форма вимагається).

Обговорюючи істотні умови цього виду договорів, доцільно зупинитися на ціні та з'ясувати, чи можуть суб'єкти підприємницької діяльності самостійно визначати ціни на продукцію, що є предметом договору. Також варто подискутувати з природу одиниць виміру ціни договору з огляду на вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін".

Види договорів куп і влі-продажу радимо розглядати за підручником "Цивільне право України'" за редакцією О.В. Дзери та Н.С. Кузнєцової (частина 2). Під час розгляду договорів, що укладаються на біржах, доцільно зупинитися на положенні Закону України "Про товарну біржу", згідно із яким угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, і зробити прив'язку до випадків обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу (зокрема, нерухомого майна, коли однією із сторін є громадянин). Окремо бажано розглянути договори купівлі-продажу майна у розстрочку.

8.2. Під час розгляду договорів міни, зважаючи на відсилання ст. 242 Цивільного кодексу УРСР до правил про договір купівлі-продажу, слід чітко розрізнити ці види договорів, зокрема за способом проведення розрахунків (при купівлі-продажу — грошові кошти, при міні — майно).

Обов'язково слід зупинитися на визначенні бартеру (Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств") і порівнянні його з інститутом міни (предметом міни може бути тільки майно; предметом бартеру — товари, роботи, послуги). Крім того бартер на відміну від договору міни є господарською операцією, яка здійснюється в межах господарської (в тому числі підприємницької) діяльності.

Розглядаючи бартер, слід зупинитися па формуванні ціни на товари, шо є предметом договору, роблячи посилання на відповідні положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також Указу Президента України '"Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" стосовно визначення звичайних цін. Адже обмін товарів (робіт, послуг — піл час бартеру) відбувається на основі еквівалентності їх вартості (див.: Лунь В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К., 1999. — С. 115), шо, в свою чергу, нерозривно пов'язане із визначенням ціни товарів (робіт, послуг), що обмінюються. Сторони договорів міни і бартеру мають право самостійно визначати їх вартість без обмежень. Проте за договорами бартеру податок на додану вартість і податок на прибуток визначаються, виходячи зі звичайних цін (докладніше див.: Теньков С. Договоры не только для того, чтобы их нарушать (договор бартера)//Все о бухгалтереком учете. — 1999. — .№ 79. — С. 28).

Особливості бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності радимо розглядати в окремій темі.

8.3. При розгляді норм Цивільного кодексу УРСР, шо є базою для визначення договору безоплатної передачі (дарування), особливу увагу слід звернути на форму відповідних договорів. У порядку обговорення можна поставити питання про правомірність залишення терміна "карбованці" у Цивільному кодексі УРСР. а отже, і вимог щоло обов'язкового нотаріального посвідчений угод, укладених на визначену суму. При цьому є сенс торкнутися положень Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" і визначити можливість застосування їх за аналогією.

Також слід зазначити, що договір дарування (безоплатної передачі) вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. Отже, на відміну від консенсуального договору купівлі-продажу. договір дарування (безоплатної передачі) є реальним договором.

У цій темі доцільно розглядати інститут благодійництва. Правові засади його визначено Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" (див. також: лист Вищого арбітражного суду України "Про Закон України "Про благодійництво та благодійні організації").

8.4. Інститут поставки слід чітко відокремлювати від суміжного правового інституту купівлі-продажу. На відміну від договору купівлі-продажу предметом поставки є товар, призначений для ведення підприємницької діяльності чи іншої діяльності, яка не пов'язана з особистим споживанням. Крім того, за визначенням, що дається у Цивільному кодексі УРСР, сторонами договору поставки можуть бути тільки юридичні особи. У зв'язку із цим доцільно поставити питання проте, чи включаються в поняття "юридичні особи" (або "організації" за Цивільним кодексом УРСР) громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, а звідси — чи можуть останні укладати договори поставки. У порядку ознайомлення варто а цього приводу звернутися до проекту Цивільного кодексу України (ст. 743), згідно з яким договори поставки можуть укладатися між підприємцями.

Схема 10. Приймання товарів

Етап підготовки яо приймання (призначення осіб, відповідальних за приймання, та іп.)

Ознайомлення із супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення

Перевірка кількості упакованих місць

та кількості товарів за маркуванням;

співставлений фактичних даних із документами

І

Розкриття транспортної тари і перевірка кількості одиниць товарів

І

Сі] і вставлення фактичних даних із даними маркування і супровідних документів

І

Одночасна перевірка якості товарів і звірка фактичних

даних із даними, шо вказані в супровідних документах, а

також нормативних актах

Документальне оформлення результатів приймання (складання акта приймання)

 

Говорячи про нормативну базу інституту поставок, слід особливу увагу приділити Положенню про поставки продукції виробничо-технічного призначення та Положенню про поставки товарів народного споживання. Адже саме вони містять істотні умови відповідних договорів, а також ретельно розроблені штрафні санкції за порушення сторонами умов договорів поставки. Тут можна розглянути випадки односторонньої відмови від виконання договору, що їх передбачає, зокрема, Положення про поставки продукції виробничо-техпічного призначення, і порівняти це положення із нормою Цивільного кодексу УРСР про те, що випадки односторонньої відмови від виконання зобов'язання можуть бути встановлені тільки законом.

Особливу увагу слід приділити чіткому з'ясуванню строків позовної давності у відносинах поставки. Так, відповідно до ст. ст. 72, 249 Цивільного кодексу УРСР скорочений строк позовної давності у шість місяців застосовується, зокрема, до позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості.

Окрему категорію становлять поставки продукції для державних потреб, що регулюються законами України "Про поставки продукції для державних потреб", "Про державний матеріальний резерв", а також "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Під час підготовки цього питання радимо звернути увагу на лист Вищого арбітражного суду України віл 12 березня 1996 р. № 01-8/110 "Про Закон України "Про поставки продукції для державних потреб".

У цій же темі доцільно розглянути порядок приймання продукції за кількістю (Інструкція про порядок приймання продукції виробпи-чо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю) та якістю (Інструкція про порядок приймання продукції виробпичо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю), зокрема, порядок складання акта приймання. У найбільш загальному вигляді процес приймання товарів можна зобразити у схемі (див. схему 10). Докладніше про приймання товарів можна дізнатися з вищезазначених нормативних актів, а також зі збірника "Предприпимательство в торговле или как вести торговое дело".

Договір контрактації поєднує в собі ознаки договорів купівлі-продажу та поставки і відрізняється від останніх предметом (сільськогосподарська продукція) та особливостями, що йому притаманні (умови дозрівання продукції. її зберігання тощо). Істотні умови договорів контрактації передбачаються ст. 255 Цивільного кодексу УРСР.

 

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.105 сек.)