АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схема 2. Господарські товариства та об'єднання підприємств

Враховуючи своєрідність такого виду підприємств, як господарські товариства, доцільно розглядати його окремо від інших.

Під час класифікації господарських товариств за ознакою їх установчих документів слід зупинитися на тому, шо повне і командитне товариства діють на підставі установчого договору, без стату. У порядку обговорення можна простежити колізію цього положення Закону України "Про господарські товариства" і положення Закону України "Про підприємства в Україні" (підприємство — статутний суб'єкт; господарське тонарисгво — вид підприємства; повне і командитне товариство — види господарських товариств, а отже, і види підприємства, тобто повинні відповідати основному визначенню підприємства) і зробити висновок про пріоритет у разі колізії положення спеціального нормативного акта стосовно положення загального акта.

Слід чітко розрізняти господарські товариства і об'єднання підприємств. Цю різнишо в узагальненому вигляді можна проілюструвати схемою (схема 2):

Щодо певних видів господарських товариств — слід постійно конкретизувати вищенаведену загальну схему (говорячи, наприклад. про заборону учасникам повного товариства конкурувати, тобто займатися ідентичними видами діяльності із товариством тощо)

Розглядаючи акціонерні товариства, варто вдатися до схем, коли йдеться про створення цього виду товариства, розбиваючи іші процес па етапи (повідомлення про намір створити акціонерне товариство; здійснення підписки на акції: проведення установчих зборів; проведення державної реєстрації акціонерного товариства). Також бажано зазначити, які суб'єкти підприємницької діяльності можуть бути утворені винятково в цій організаційно-правовій формі (зокрема, корпоративний інвестиційний фонд — у формі відкритого акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)").

Особливу увагу радимо приділити товариству з обмеженою відповідальністю як найбільш поширеній формі здійснення підприємництва.

Насамперед, потрібно роз'яснити принцип обмеженості відповідальності його учасників. Після цього бажано з'ясувати процес створення товариства з обмеженою відповідальністю, також розбиваючи його на певні етапи (проведення установчих зборів; розробка і підписання установчого договору; розробка і прийняття статуту; формування статутного фонду товариства; проведення державної реєстрації товариства з обмеженою яідповілальністю).

Певну увагу потрібно звернути на розмір, склад та порядок використання статутною фонду товариства. Можна закиентувати практику незаконної відмови у державній реєстрації з причин відсутності грошових коштів у статутному фонді і наявності у ньому лише майна.

На обговорення можна винести питання про кількісний склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Тут доцільно повернутися до загального визначення господарського товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, вказуючи на відсутність у ньому вимог щодо кількості засновників (учасників) та подискутувати з приводу законності застосування органами реєстрації положень ст. 63 Закону України "Про господарські товариства" щодо складу та кількості членів ревізійної комісії товариства. Адже відповідно до цієі статті до складу ревізійної комісії, яка обирається з числа засновників, має входити не менше трьох осіб.

Розглядаючи товариство з додатковою відповідальністю, слід звернути увагу на те. иіо учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при нестачі цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі щодо внеску кожного учасника. Таким чином учасники мають можливість передбачити граничний розмір своєї відповідальності у необмежено малій кількості (кратності), крім випадків, установлених законодавством, зокрема Декретом Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства". Всі інші моменти створення, діяльності та ліквідації товариства з додатковою відповідальністю регулюються подібно до товариства з обмеженою відповідальністю. Варто також додачи, шо згідно з вищезазначеним Декретом Кабінету Міністрів України функціонування довірчих товариств можливе винятково у цій організаційно- правовій формі.

Щодо повних товариств — слід зупинитися на аналізі понятія ''солідарна відповідальність", яке застосовано в Законі України "Про господарські товариства", порівнюючи його із частковою та субсидіарною відповідальністю (див. тему 7). Заслуговує на увагу й те що законодавством не встановлено мінімального статутного фонду дляцього виду товариства з урахуванням обсягу відповідальності його учасників, а також проведення діяльності товариства на підставі установчою договору без статуту. Варю додати, що винятково у цій організаційно-правовій формі можливе створення і функціонування ломбардів (Закон України "Про підприємництво")

Стосовно прав учасників повного товариства потрібно зазначити, шо учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх інтересах здійснюиати угоди, однорідні з метою діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних), що мають однорідну з повним товариством мету діяльності. Знову ж па обговорення можна випести питання, чи можна відносити до участі в "товариствах" в розумінні вищенаве-деного положення ст. 70 Закону України "Про господарські товариства" участь у приватних підприємствах та інших суб'єктах господарської діяльності, які за своєю природою не с товариствами. За основу можна взяти проект Цивільного кодексу України, в якому йдеться вже не про «товариства", а про "третіх осіб" (ст. 99), в інтересах яких учасник повною товариства не має права діяти без згоди інших учасників.

Потрібно також звернути увагу па положення Закону України "Про господарські товариства'", згідно з якими учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю. Це означає, що всі або кілька учасників або один з них особисто повинні брати участь в управлінні справами товариства, виступаючи від його імені.

Переходячи до командитного товариства, слід зазначити, що цей вид господарських товариств є своєрідним поєднанням ознак повного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Іут особливу увагу можна приділити правам та обов'язкам повних товаришів та вкладників. Як приклад функціонування суб'єктів підприємницької діяльності у цій організаційно-правовій формі можна навести страхові організації (Закон України "Про страхування»).

Підсумовуючи вищенаведене, радимо стисло подати відмінності відповідальності засновників (учасників) різних видів господарських товариств (докладніше див.: Красовский К. Отличия в ответственности учредителей (участников) в различпых видах хозяйственных обществ//Юридическая практика. — 2000. - № 1).

До інших організаційно-правових форм суб'єктів підприємницької діяльності можна віднести, зокрема, кооперативи. Діяльність їх на сьогодні регулюється Законом СРСР "Про кооперацію в СРСР". законами України "Про споживчу кооперацію" та "Про сільськогосподарську кооперацію".

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)