АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практичні завдання

Читайте также:
  1. IV. Домашнє завдання
  2. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  3. V. Оголошення домашнього завдання.
  4. V. Оголошення домашнього завдання.
  5. VI. Домашнє завдання
  6. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  7. А.Тестові завдання (зберігаються на кафедрі)
  8. АНАЛІТИЧНО-СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ
  9. Будьте дуже уважні, на вас чекають пригоди та складні завдання. Мавпочка Чі- Чі- Чі».
  10. Варіанти тем рефератів для виконання завдання 1
  11. Види, рівні та основні завдання моніторингу
  12. Виконайте завдання

Задача № 1. Підприємство "Господар" уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Нове" договір купівлі-продажу будинку, що належав підприємству "Господар". Працівник бюро технічної інвентаризації відмовив в реєстрації договору, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу будинку не був нотаріально посвідчений, а отже, с недійсним. Товариство звернулося до господарського суду із позовом про спонукання БТІ здійснити реєстрацію договору.

Питання:

1. Які наслідки недодержання обов'язкової нотаріальної форми договору?

2. Які аргументи застосовуватиме товариство на підтримку своїх позовних вимог?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 2. Регіональне відділення Финду державною майна України уклало з малим підприємством договір купівлі-продажу пакету акцій відкритого акціонерного товариства. Умовами договору передбачалося зобов'язання покупця протягом року з дня набрання чинності договором унести інвестиції на розвиток ВАТ та на поповнення його обігових коштів. Протягом двох років МП придбало нове обладнання для ВАТ, зробило ремонт у приміщеннях, оновило автопарк.

Через 2,5 роки регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу пакету акній, мотивуючи це тим, що МП не виконало умов договору щодо внесення інвестицій у грошовій формі. МП заперечувало протії позову, вказуючи, що договір купівлі-продажу не містить санкцій за невиконання його умов стосовно внесення інвестицій. До того ж договір не передбачає зобов'язання покупця щодо внесення інвестицій винятково у грошовій формі.

Питання:

1. Яким актом законодавства передбачений обов'язок покупня приватизованого підприємства вносити інвестиції винятково в грошовій формі? Які санкції передбачаються за недотримання умов щодо інвестування приватизованих підприємств?

2. Чи мас значення відсутність у договорі купівлі-продажу застереження про можливість його розірвання у разі недотримання умов інвестування?

3. Яке рішення має прийнятії суд?

Задача № 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро нерухомості" звернулося до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним як такого, що був укладений внаслідок помилки. Помилка, на думку позивача, полягала в тому, що причиною купівлі земельної ділянки була попередня інформація про те, що потужне промислове підприємство, розширюючи виробництво, планує придбати зазначену ділянку. Покупець, у свою чергу, шляхом перепродажу планував отримати значний прибуток. Проте промислове підприємство розмістило структурний підрозділ на прилеглій земельній ділянці.



Питання:

1. Чи можна зазначену ситуацію віднести до категорії нормального підприємницького ризику? Чи матиме це значення при розгляді справи?

2. Чи можна визнати цю угоду купівлі-продажу недійсною? Які наслідки визнання угод недійсними?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 4. У 1998 р. між товариствами з обмеженою відповідальністю "Ікарус" та "День" (учасником якого виступало ТОВ "Ікарус") було укладено договір безоплатної передачі сировини, яка за залишковою вартістю коштувала 1,5 мли гри. Договір нотаріально посвідчений не був. У 1999 р. податкова інспекція подала позов до господарського сулу про визнання його недійсним внаслідок недотримання обов'язкової нотаріальної форми. Юрист ТОВ "День" у відзиві па позов зазначав, що обов'язковому нотаріальному посвідченню згідно зі ст. 244 Цивільного кодексу Української РСР підлягають договори дарування "на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей — на суму понад 50 карбованців". А оскільки на сьогодні Верховною Радою України не прийнято жодного документа щодо правомірності застосування терміна "карбованці" у Цивільному кодексі УРСР та інших нормативних актах колишнього СРСР, то. на його думку, норми вишс-наведеної та аналогічних статей Кодексу, де згадуються карбованці колишнього Союзу, не можуть прямо застосовуватися до української валюти — гривні.

Питання:

1. Чи можна визнати договір безоплатної передачі (дарування) недійсним у разі недодержання обов'язкової нотаріальної форми? Чи має право податковий орган подавати до сулу відповідний позов?

2. Яким нормативним актом визначено спосіб перерахунку (індексації) радянського карбованця, який застосовується у актах союзного законодавства, до сучасної української грошової одиниці?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 5. У результаті перевірки діяльності акціонерної енергопостачальної компанії "Астат'' начальником Державної інспекції контролю за цінами в м. Києві було прийнято рішення про накладення на АЕК фінансових санкцій. На думку перевіряючих, АЕК. використовуючи монопольне становище при укладанні угоди на постачання електроенергії, безпідставно передбачає надбавку до тарифу на електроенергію за надійність у розмірі від 2% до 5% вартості одержаної енергії, а отже, завишує при цьому граничний розмір регульованого тарифу на електроенергію. Акціонерна компанія, вважаючи, що вона не порушувала вимог законодавства, оскільки у ньому не міститься заборони збільшення тарифів на електричну енергію шляхом включення додаткової надбавки за надійність, звернулася до сулу.

Питання:

1. Який орган формує цінову політику із встановленням тарифів на електроенергію? Які його повноваження?

2. Яким чином оформляються відносини між снергопостачаль-ною організацією та споживачем? Чи можна вважати надбавку складовою тарифу на електричну енергію?

3. Яке рішення мас прийняти суд?

Задача № 6. Унаслідок приватизації державного підприємства останнє було перетворено на акціонерне товариство, а частина його акцій — реалізована шляхом проведення аукціону Фондом державного майна України. Через місяць один з учасників аукціону подав позов до відповідного господарського суду про визнання результатів аукціону недійсними, мотивуючи це порушенням процедурних норм проведення аукціону. Господарський суд за результатами розгляду позову його задовольнив, визнавши аукціон таким. що відбувся з порушенням чинного законодавства, визнав укладений договір про відчуження акти недійсним та видав наказ про вилучення акцій у покупця. Покупець акцій, оскаржуючи рішення суду в апеляційному порядку, крім інших заперечень, закцентував на неможливості виконання наказу господарського суду, оскільки акції були реалізовані в установленому порядку іншій юридичній особі, яка в подальшому передала їх як внесок до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Веста".

Питання:

1. Який порядок проведення аукціону з продажу акцій підприємств, що приватизуються?

2. Які вимоги висуваються до учасників аукціону, та який орган їх визначає?

3. За яких умов можливо оскаржити результати торгів?

4. Чи можливе іюиерпешія акцій Фонду державного майна України, якщо вони були відчужені переможцем торгів у встановленому порядку?

Задача № 7. 1 жовтня 1997 р. між дочірнім підприємством "Дорога" (постачальником) та державним підприємством ''Укренерго'' (замовником) було укладено договір поставки електроенергії з Російської Федерації. За ним договором ДП "Дорога" було поставлено електроенергії на суму 110 млн грн. 1 листопада 1998 р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки, якою вони зафіксували а доларовому еквіваленті заборгованість "Укренерго" перед підприємством "Дорога" в розмірі 35 мли грн., шо дорівнювало 9 млн 722 тис. доларів США. Районний прокурор в інтересах Міністерства енергетики України подав позов до "Укренерго" та підприємства '"Дорога" про визнання недійсною додаткової угоди, посилаючись на заборону встановлювати ціни в доларовому еквіваленті згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін".

Питання:

1. Яким чином формуються ціни па товари та послуги, що надаються суб'єктами підприємницької діяльності?

2. Чи може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" до вищезазначених відносин? Чи може Кабінет Міністрів України обмежувати права суб'єктів господарювання па встановлення вільних цін із урахуванням доларового еквіваленту?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 8. 5 січня товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до виробничого підприємства із проханням поставити йому до кіпця місяця 75 балок, вказавши свій поточний рахунок і гарантувавши негайну оплату. 15 січня підприємств відвантажило товариству замовлені балки. Але претензію підприємства про оплату балок товариство відхилило, посилаючись на тс, що договір поставки між ними укладено не було, а лист, з яким товариство звернулося до підприємства, воно розцінювало як пропозицію для укладення договору. Підприсмство звернулося до суду.

Питання:

1. Який порядок укладання господарських договорів передбачено чинним законодавством України?

2. Чи може договір поставки укладатися шляхом прийняття до виконання замовлення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 9. Між виробничим підприємством "Хвиля" і оптовою фірмою "Рондо" було укладено бартерний договір, шо передбачав поставку партії запчастин в обмін на зустрічну поставку хлібопродукції. Після падіння курсу національної валюти собівартість запчастин різко підвищилася, і постачальник — підприємство "Хвиля" — запропонував внести зміни до договору в частині, що стосувалася їх кількості. Оскільки фірма відмовилася вносити відповідні зміни до договору, підприємство-постачальник припинило відвантаження товарів. Фірма "Рондо" звернулася до суду із позовом про відшкодування збитків, завданих неналежним виконання бартерного договору.

Питання:

1. Яке юридичне значення має підвищення/зниження курсу іноземної валюти? Чи може ие бути підставою для зміни умов договору?

2. Чи можна у судовому порядку примусово внести зміни до договору? Якщо можна — то в якому порядку?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача10.Між акціонерним товариством "Ураган'" і товариством з обмеженою відповідальністю 'Темп" було укладено договір, за яким ТОВ "Темп" зобов'язувалося поставити ліфтове обладнання для АТ. Оплату передбачалося здійснити після поставки обладнання. ТОВ "Темп" затримало поставку обладнання на 10 днів, і АТ звернулося до нього з претензією про стягнення передбаченої договором пені за прострочку поставки у розмірі 10% від вартості обладнання за кожен день прострочки. ТОВ "Темп" просило зменшити розмір пені, посилаючись на те, що законодавством встановлено граничний розмір штрафних санкцій за подібними зобов'язаннями.

Питання:

1. Який розмір штрафних санкцій передбачений законодавством за прострочку поставки?

2. У яких випадках господарський суд може зменшувати розмір неустойки, що встановлена договором?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд у разі звернення до нього АТ?

Задача № 11. Державний будівельний трест "Будівельник" уклав із малим приватним підприємством "Дон" договір, за яким "Дон" зобов'язувався поставити тресту дизельне пальне на умовах передоплати. "Будівельник" вчасно перерахував МПП усю суму, обумовлену договором, проте "Дон" своїх зобов'язань не виконав і пальне не поставив. Районний прокурор подав позов До господарського суду в інтересах "Будівельника" про стягнення вартості пального та обумовленого договором штрафу за прострочку виконання зобов'язання в розмірі 20% від суми передоплати.

Питання:

І. Який розмір неустойки передбачено законодавством за прострочку поставки?

2. Чи мав право прокурор подавати позов на захист інтересів державного підприємства?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 12. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вал-да" уклало з ліспромгоспом договір поставки лісоматеріалів па умовах передоплати. ТОВ перерахувало повну вартість пиломатеріалів, проте у встановлений строк пиломатеріали поставлено не було. Тому ТОВ пред'явило позов до постачальника з вимогою про повернення раніше сплачених сум. сплату неустойки та відшкодування збитків, завданих у результаті відповідної сплати ТОВ неустойки його контрагенту за несвоєчасну поставку столярних виробів, що мали бути вироблені із отриманих матеріалів.

Питання:

1. Яким чином повинна оформлятися угода про неустойку? Який граничний розмір відповідальності постачальника за несвоєчасну поставку будівельних матеріалів?

2. Чи підлягають задоволенню вимоги ТОВ до ліспромгоспу?

3. Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що заготовлені для поставки товариству пиломатеріали були знищені повінню?

Задача № 13. Акціонерне товариство пред'явило позов до виробничого кооперативу про стягнення неустойки за недопоставку рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання договірних зобов'язань, проте просив звільнити його від відповідальності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла.

При розгляді спору господарський суд встановив, що контра-іенти виробничого кооперативу — виробники силікату натрію — визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому кооператив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, господарський суд вимовив АТ в задоволенні позову.

Питання:

1. Чи може суб'єкт підприємницької діяльності звільнятися від відповідальності за невиконання договірного зобов'язання, якщо таке невиконання було спричинене відповідним невиконанням зобов'язань його контрагентами?

2. Чи можна наведені в ситуації обставини вважати форс-мажорі шми? Чи матиме цс значення для правильного вирішення справи?

3. Чи обгрунтоване рішення суду?

Задача № 14. Між рибоконсервним заводом і торговельним підприємством було укладено договір поставки рибних консервів. Рибоконсервний завод свої зобов'язання не виконав протягом осіннього сезону, в зв'язку з чим торговельне підприємство подало позов про сплату неустойки. В господарському суді відповідач пояснював, що недопоставка продукції пов'язана з невиконанням зобов'язань постачальниками самого заводу — риболовецькими об'єднаннями, які через штормову погоду па тривалий час змушені припинити рибний лов. Торговельне підприємство відкинуло аргументи постачальника, вважаючи, що вони мають значення у відносинах між консервним заводом і риболовецькими об'єднаннями.

Питання:

1. Яка загальна характеристика договору поставки?

2. Чи може завод перекласти відповідальність па своїх контрагентів?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 15. У 1980 р. державне підприємство "Кристал" збудувало житловий будинок для своїх працівників, який згодом був зарахований на його баланс. У 1995 р. підприємство було приватизоване, наслідком чого стала його реорганізація у відкрите акціонерне товариство "Кристал", па баланс якого разом з іншими активами був переданий і будинок. Проте прокурор подав позов про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, посилаючись на те, що державне підприємство не мало права відчужувати будинок, оскільки не є його власником.

Питання:

1. Які документи підтверджують право власності юридичної особи на нерухоме майно? Чи є перебування майна на балансі підприємства безспірною ознакою права власності на нього?

2. До якого житлового фонду належав спірний будинок? Чи має значення зміна форми власності державного підприємства для визначення подальшої долі житлового фонду?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)