Практичні завдання

Задача № 1. 24 березня 1999 р. на Броварському проспекті, що ум, Києві, відбулося зіткнення автомобіля "Вольво-850", який належав Посольству Російської Федерації, із автомобілем "Мазда-626", який належав громадянинові України, — приватному підприємцеві Іванову. ДТП трапилася в результаті порушення водієм автомобіля Посольства Правил дорожнього руху. Як наслідок — було пошкоджено автомобіль Іванова, а його власник отримав численні тілесні ушкодження. У жовтні 1999 р. Іванов подав до суду позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Відповідач у судовому засіданні пояснив, що він користується імунітетом від юрисдикції судів України у цивільних справах.

Питання;

1. До якого суду і до кого подав позов Іванов? Обгрунтуйте свою відповідь.

2. Хто згідно з законодавством України та міжнародними нормативними актами користується імунітетом від юрисдикції судів України у цивільних справах?

3. Чи мав право Іванов вимагати відшкодування моральної шкоди, спричиненої ДТП? Якщо мав, то якими документами повинно підтверджуватися заподіяння такої шкоди?

4. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 2. За результатами перевірки податковою інспекцією діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" на нього було накладено значні фінансові санкції. Причиною стали численні помилки у бухгалтерському обліку, яких, в свою чергу, припустилася головний бухгалтер товариства. Директор ТОВ видав наказ про стягнення з бухгалтера повної суми штрафних санкцій. Не погоджуючись із цим, бухгалтер зазначила, що вона несе відповідальність лише в межах свого місячного заробітку. ТОВ в особі директора звернулося до суду.

Питання:

1. Які категорії осіб несуть повну матеріальну відповідальність? Яку відповідальність несуть бухгалтери підприємств?

2. Чим відрізняється матеріальна відповідальність від цивільної? Чи можна притягти головного бухгалтера до цивільної відповідальності? Якщо можна, то за яких умов?

3. До якого суду звернулося ТОВ? Яке рішення він має прийняти?

Задача № 3. На початку 1998 р. директор малого підприємства "Надія" звернувся до акціонерного комерційного банку "Ростов" із проханням про видачу кредиту строком на 4 місяці. На забезпечення виконання кредитного договору між МП та АКБ було укладено договір застави належних МП 2000 відеомагнітофонів. Кредит був наданий, а відеомагнітофони, зважаючи на відсутність у банку відповідного приміщення, залишені на зберігання заставодавця. Після спливу встановленого строку кредитного договору директор МП звернувся до банку із проханням про його подовження, яке було задоволено, а між сторонами укладена додаткова угода про зміну строків повернення кредиту та сплату підвищених відсотків за користування ним. Наступного дня директор без відома банку реалізував відеомагнітофони, отримані кредитні кошти і підвищенні відсотки не повернув. Протягом кількох місяців АКБ пред'являв претензії із проханням повернути кредит, на які боржник не реагував. Подати позов до суду банк не зміг, оскільки з огляду на скрутне фінансове становище не мав коштів для сплати державного мита.

Питання:

1. Яким нормативним актом передбачено процедуру оформлення підвищених відсотків за кредитним договором?

2. Які органи уповноважені розслідувати господарські злочини? Чи є в діяннях директора МП ознаки злочину? Якшо є — то якого?

3. Що можна порадити працівникам банку?

Задача № 4. Працюючи директором приватного підприємства, Петрина підготував пакет документів про фінансово-господарську діяльність очолюваної ним фірми, що були необхідні для отримання банківського кредиту. Складені бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати містили ззвідомо неправдиві відомості, шо приховували збитковість підприємства. На підставі сфальсифікованих документів підприємство отримало кредит у сумі 85 тис, грн. для придбання бензину. Насправді кредитні кошти було використано для погашення дебіторської заборгованості, що не передбачалося кредитним договором.

Питання:

1. Чи є в діях Петрини ознаки злочину? Якщо є — то якого?

2. Чи змінилася б ситуація, якби виконання кредитного договору було забезпечено заставою приміщення вартістю 100 тис. грн?

Задача № 5. Розпорядженням районної податкової інспекції було блоковано рахунки колективного підприємства "Чернігівтрест". Підприємство звернулося до господарського суду, який своїм рішенням скасував розпорядження як таке, що не відповідає вимогам закону. Згодом підприємство звернулося до господарського суду із позовом до тієї ж податкової інспекції про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним блокуванням рахунків. Податкова інспекція заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позивачем не було дотримано обов'язкового порядку досудового врегулювання.

Питання:

І. На які спори поширюються вимоги щодо досудового врегулювання? Чи потрібно було дотримуватись порядку досудового врегулювання у випадку, що розглядається?

2. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 6. Між повним товариством "Вега" (замовником) та приватним підприємством "Акорд" (перевізником) було укладено договір перевезення вантажів. Оскільки приватне підприємство прострочило виконання договору на два тижні, ПТ "Вега" звернулося до нього із письмовою претензією щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди. Зважаючи на те, що через місяць ПТ не отримало відзиву на неї, останнє і вирішило звернутися до господарського суду. У позові воно просило стягти з боржника суму збитків, що розраховувалася за весь термін прострочки виконання, в тому числі — і за місяць, що надавався для розгляду претензії. Але суддя повернув позивачеві заяву, вказавши, що стороною не вжито заходів досудового врегулювання.

Питання:

1. Шо розуміється під досудовим врегулюванням господарського спору? Які обов'язкові реквізити претензії?

2. Протягом якого часу замовник має право подавати претензії перевізнику? Скільки часу надається перевізникові для розгляду пред'явлених претензій?

3. Чи вірно вчинив суд? Чи має право замовник вимагати у позові відшкодування шкоди за період. що надається законодавством для розгляду претензії?

Задача № 7. Між приватним підприємством та товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір на виконання маркетингових досліджень. Незважаючи на перерахований ПП аванс, що було передбачено договором, ТОВ так і не розпочало виконання робіт, а гроші зі штрафними санкціями повертати відмовилось. Юрист приватного підприємства в установленому законом порядку подав позов до суду. Але у канцелярії суду, до якої він приніс пакет документів, відмовилися їх приймати, посилаючись на те, шо всупереч ч. 4 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України копії документів, якими заявник обґрунтовував свої вимоги, не були нотаріально засвідчені.

Питання:

1. Якими нормативними актами регламентується порядок оформлення і подання па розгляд копій ділових (процесуальних та інших) документів?

2. Яким актом законодавства визначено поняття "належним чином засвідченої копії"?

3. Чи є законною відмова працівників канцелярії прийняти документи із посиланням на ч. 4 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України? Що можна порадити в цій ситуації?

Задача № 8. Державне підприємство звернулося із позовом до виробничого кооперативу про відшкодування школи, заподіяної неналежним виконанням договору перевезення вантажів. У заяві позивач просив відшкодувати основну суму шкоди, суми сплаченого державного мита, а також витрати на оплату послуг юридичної консультації.

Питання:

1. Чи мало право державне підприємство звертатися до виробничого кооперативу а позовом у порядку господарського судочинства?

2. 3 чого складаються судові витрати? Чи підлягають відшкодуванню витрати на оплату послуг юридичної консультації?

3. Чи можна зарахувати кошти, витрачені на оплату послуг юридичної консультації, до складу валових витрат позивача?

Задача № 9. Приватний підприємець Хоменко, якому товариство з обмеженою відповідальністю "Ровен" заборгувало 10 тис. грн за вироблені і відвантажені ним ще півроку тому вироби з лози, вирішив звернутися до господарського суду. Державне мито він не сплачував, оскільки був віднесений до четвертої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, постійно працював і проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Але господарський суд повернув позовну заяву підприємцеві без розгляду, посилаючись па те, що громадянин не подав квитанцію про сплату державного мита.

Питання:

1. Чи мав право громадянин-підприємець звертатися до господарського суду?

2. Чи звільняються від сплати державного мита громадяни-підприємці, які беруть участь в судовому процесі, якщо вони є "чорнобильцями"?

3 Що слід робити, коли, на думку позивача, йому неправомірно повернули позовну заяву без розгляду?

Задача № 10. Фірма "Крокус" розмістила в місцевій газеті оголошення, в якому крупним шрифтом було зазначено' "РОЗПРОДАЖ ІМПОРТНОГО ВЗУТТЯ- ВЕЛИЧЕЗНІ ЗНИЖКИ", і вказувалася адреса складу-магазину. Обласне управління у справах захисту прав споживачів подало позов до господарського суду про накладення на компанію штрафу в розмірі 1200 грн. за порушення вимог щодо змісту рекламного оголошення про розпродаж товарів. У судовому засіданні представник фірми зауважив, що вона є представництвом компанії «Krokus Enterprises» (Великобританія) і надав відповідне свідоцтво про реєстрацію Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України,

Питання:

1. Які вимоги пред'являє законодавство до змісту рекламного оголошення про зниження цін на продукцію?

2. Які повноваження має представництво суб'єкта підприємницької діяльності? Чи може представництво бути відповідачем по справі?

3. Чи підлягають зараз державній реєстрації представництва іноземних суб'єктів підприємницької діяльності? Якщопідлягають — то у якому органі?

4. Якими можуть бути дії господарського суду?

Задача № 11. За договором купівлі-продажу для приватного підприємства "Літо" з Єгипту завезли пляжні велюрові рушники, які були розміщені на митному ліцензійному складі "Лани" згідно з договором на зберігання вантажів, укладеним між підприємством та відкритим акціонерним товариством "Лани". На підставі розпорядження Київської регіонаіьної митниці частина вантажу (120 місць) була передекларована на спільне підприємство "Опттранс". Постановою господарського суду м. Києва вищезазначене розпорядження Київської регіональної митниці та передекларування вантажу на СП були визнані незаконними. Але за період, коли ПП було фактично позбавлено можливості користуватися вантажем (з квітня по грудень), ціни на предмет договору па внутрішньому ринку України значно знизились, що було підтверджено експертним висновком Київської торгово-промислової палати. Приватне підприємство звернулося до суду з позовом до Київської регіональної митниці про стягнення збитків, шо становили різницю від реалізації товару за ціною, нижчою собівартості, і власне його собівартістю. Відповідач вимоги відхилив, посилаючись на їх безпідставність.

Питання:

1. Чи несуть відповідальність митні органи за шкоду, заподіяну суб'єкту підприємницької діяльності?

2. Чи мають право торгово-промислові палати проводити експертизи, аналогічні вищезазначеній?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 12. Податкова інспекція м. Сміли винесла рішення про накладення штрафних санкцій на мале підприємство "Мрія" за порушення порядку розрахунків з бюджетом. Рішення ДПІ було оскаржено МП в судовому порядку із посиланням на те, що був пропущений строк позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 72 Цивільного кодексу УРСР.

Питання:

1. Який строк позовної давності застосовується для примусового стягнення штрафних санкцій? Чи поширюється дія Цивільного кодексу УРСР на відносини між податковим органом і платниками податків?

2. Чи застосовується позовна давність у відносинах платників податків і податкової служби, зокрема, при стягненні фінансових санкцій?

3. Вирішіть ситуацію.

Задача № 13. Приватний підприємець, працюючи у м. Запоріжжі, з метою здійснення торгівлі за безготівковим розрахунком відкрив у 1998 р. поточний рахунок у комерційному акціонерному банку "Слов'янський". У 2000 р. за рішенням органу державної податкової служби рахунки банку "Слов'янський/' були заблоковані, що унеможливлювало проведення розрахунків із поточних рахунків клієнтів. Зважаючи па це, підприємець вирішив закрити рахунок і перевести грошові кошти в іншу банківську установу. Проте тимчасова адміністрація банку відмовила йому, посилаючись на те, що усі кошти банку знаходяться в податковій заставі.

У червні 2000 р. підприємець звернувся до суду із вимогою про повернення грошових коштів і відшкодування суми упущеної вигоди. Державне мито він не сплачував, посилаючись на п. 37 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито". Проте суддя повернув йому позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що позивач не надав доказів сплати державного мита.

Питання:

1. Який розмір державного мита передбачений законодавством для подібних позовів?

2. Чи мають вкладники (клієнти) банків пільги зі сплати державного мита у разі подання позовів із приводу неповернення їм грошових коштів, залучених банками? Чи має у цьому разі значення правовий статус клієнта (фізична чи юридична особа)?

3. Чи поширюються положення п. 37 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" на громадян — суб'єктів підприємницької діяльності? Чи правомірно суддя повернув підприємцю позов за підставою, вказаною в умовах задачі?

Задача № 14. Під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю посадовими особами податкової міліції було з'ясовано, що товариство порушує порядок проведення розрахунків із споживачами, зокрема не проводить розрахункові операції через реєстратори, не видає касовий чек. На цій підставі відповідною державною податковою інспекцією до товариства були застосовані фінансові санкції. Товариство звернулося до суду з позовом про визнання рішення недійсним, мотивуючи це тим, що був порушений порядок проведення перевірки, оскільки її проведено посадовими особами податкової міліції.

Питання:

1. Яким нормативним актом встановлена необхідність проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій?

2. Який правовий статус працівників податкової міліції? Чи мають право такі працівники проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 15. За наслідками перевірки діяльності комерційного банку Національний банк України виніс постанову про накладення на нього штрафних санкцій за порушення валютного законодавства відповідно до норм ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Банк оскаржив постанову до господарського суду, мотивуючи це тим, що двомісячний строк, передбачений ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення для накладення адміністративного стягнення, закінчився.

Питання:

1. Яка природа штрафних санкцій, що накладаються за порушення норм Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"? Заходами якого виду відповідальності є подібні штрафні санкції?

2. Який строк передбачений законодавством для накладення таких санкцій? Чи можна застосовувати норми Кодексу України про адміністративні правопорушення у цьому разі?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Поиск по сайту: