Поняття та сутність туризму

Термін “туризм” зустрічається в англійській літературі вже на початку ХІХ століття і трактується як прогулянка або подорож, що закінчується поверненням до місця, звідки починалася. Приблизно в той же час у Франції публікується словник французької мови, який включає поняття туриста, як мандруючого з цікавістю або з ціллю “загубити час” Пізніше, в 1838 р. виходять в світ “Спогади туриста” Стендаля, що дає підставу вважати його винахідником поняття “турист”.

Існує більше 200 визначень туризму, проте, вони характеризують туризм неповно, роблячи акцент на його певних рисах, окремих ознаках. Оптимальним, на нашу думку є таке:

Туризм – це один з видів активного відпочинку, що здійснюється в процесі подорожі у вільний від трудової діяльності час, протягом якої відбувається духовний, культурний, соціальний розвиток особистості та задоволення її рекреаційних потреб (оскільки він поєднує різні види рекреаційної діяльності: оздоровлення, пізнання, відновлення сил та енергії), і є складовою частиною охорони здоров’я та фізичної культури.

До туристів відносять усіх осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання на термін більше 24 годин з будь-якою метою, крім діяльності, що оплачується в місці тимчасового проживання.

Тобто туризм – це діяльність, що поєднує подорож та пізнання довкілля. З цим тісно пов’язана туристично-краєзнавча діяльність, яку визначають, як комплексний засіб гармонійного розвитку людини, що полягає в активному пізнанні і доступному покращенні самих себе в процесі туристичних подорожей.

В ст. 1 Закону України «Про туризм» дане таке визначення:

Туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання
в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без
здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

Виходячи з цих визначень, можемо назвати основні ознаки, які розкривають сутність туризму.

Характерними ознаками туризму є:

1. Оздоровча цінність. Туристична діяльність пов’язана з переміною місць, організовується при будь-якій погоді і висуває перед людиною різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливі фактори:

× чергування оточуючого середовища (обстановка);

× чергування кліматичних умов;

× чергування видів діяльності.

Світ природи, взаємодіючи з людиною, виконує по відношенню до неї ряд важливих функцій: психотерапевтичну, реабілітаційну, естетичну, пізнавальну. Оздоровча функція туризму спрямована на використання природних об’єктів з метою позитивного впливу на організм особистості. Сучасні досягнення науково-технічного прогресу все більше позбавляють людину від фізичних навантажень, в результаті чого різко зменшується рухома активність людей. Найбільш доступними засобами поповнення рухової активності для всіх людей є гігієнічна гімнастика, прогулянка, екскурсія, походи. На відміну від усіх видів спорту, в туризмі фізичні навантаження, хоча і можуть бути в загальному високими, цілком посильні за рахунок того, що розподілені на багато годині днів.

Регулярна туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях є ефективною компенсацією праці, викликають у людини радість життя, служать загартуванням, збільшують фізичну життєдіяльність організму.

2. Виховна цінність туризму як ознака полягає у тому, що ознайомлення з історичним минулим і сьогоденням рідного краю, сприяє патріотичному вихованню. Туризм дозволяє залучити до дослідження культурних цінностей, традицій народу. Особливо важливе значення туризму полягає в організації дозвілля для молоді, формуванні здорового способу життя. Основними формами туризму є подорожі, екскурсії, походи, змагання. Найбільший виховний вплив здійснюється в процесі походів, оскільки вони проводяться здебільшого колективом, коли кожний залежить від решти учасників. Виховується тактовність, толерантність, уважне ставлення один до одного, коли особисті інтереси не можна ставити вище інтересів колективу. Все це сприяє формуванню таких рис характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість і готовність прийти на допомогу. Успіх виховання залежить від того, наскільки глибокими були переживання і наскільки велика ступінь складності в даному туристському поході.

3. Освітня та пізнавальна цінність туризму. Під час подорожей і походів, як по рідній землі, так і в інших країнах, туристи знайомляться з країною, її людьми, їх життям і національною культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки, зоології, географії, геології, метереології і астрономії, сільського і лісного господарства, історії та культури. Правильно організована подорож або похід робить важливий внесок в розвиток загальноосвітньої підготовки. Завдяки постійному переміщенню по місцевості, вмінню користуватися картою і компасом, активній участі в різного роду іграх на місцевості і туристичних змаганнях розширюється кругозір кожного туриста. Туризм сприяє вивченню історії, формуванні світогляду, світосприйняття, веде до поваги і активного захисту, збереження природних багатств.

Підсумовуючи питання, зазначимо, що туризм як форма активного відпочинку і фізичного розвитку є корисним для всіх. Більше того, він не тільки є корисним, а і необхідним всім людям, кожній особистості. Як сказав Гёте: «без мандрів не формується жодна індивідуальність». Особливо це можна сказати про дітей, тому за період навчання кожний учень, незалежно від схильностей, повинен отримати свою «порцію» туризму.

Таким чином, для розвитку людини повинно бути два різних туризму: один в якості оздоровчого для більшої маси населення – мінімальний за об’ємом, інший – для шанувальників мандрувати у вигляді занять по інтересам – спортивний. Ці поняття різняться за такими критеріями: 1) за об’ємом переміщень; 2) за регулярністю; 3) за складністю; 4) за формами заходів; 5) за контингентом учасників. Це необхідно знати педагогам та організаторам туристичної діяльності.

Беручи до уваги все різноманіття поняття туризму, форм його діяльності та організації, можна сформулювати наступне визначення:

«Спортивно-оздоровчий туризм – це така організаційна форма туризму, яка передбачає при проведенні туристських заходів різної складності використання спеціальних тактичних і технічних прийомів, вироблених протягом багатьма поколіннями мандрівників, що забезпечують їх безпеку».

Поиск по сайту: