Мистецтво епохи просвітництва

18 століття - важливий етап в еволюції західноєвропейської культури. Воно зробило істотний внесок у розвиток літератури, музики, театру, живопису, давши світові багато славетних імен у всіх видах художньої творчості. 18 ст. відрізняється від попереднього і наступного ідейним і громадським рухом, що виникли тоді в Європі і відомим як Просвітництво. Ідеологія Просвітництва виникла в 17 столітті - її родоначальником вважається англійський філософ Джон Локк.. Представники Просвітництва в своїх політичних, філософських, культурологічних поглядах відстоювали могутність розуму і світло знань, які повинні перемогти темряву невігластва, оман і забобонів. Такі погляди були спрямовані проти пережитків феодалізму в державному ладі і панівної ідеології, що гальмували розвиток капіталізму. Тому Просвітництва розглядають як третій після Відродження і Реформації духовний переворот, завдяки якому були повалені середньовічні підвалини суспільного життя і забезпечений перехід до більш високого ступеня світосприйняття. Висновок. 18 століття стало століттям просвітницького руху. Воно піднесло авторитет і роль розуму і науки, зробило винятково актуальними ідеї гуманізму. Видатний представник Французького Просвітництва Вольтер (1694-1778) відрізнявся гострим розумом, різнобічними здібностями і енциклопедичними знаннями. Вольтер - поет, драматург, історик, філософ, фізик, публіцист, політичний діяч. В цілому мистецтво 18 століття - в порівнянні з попереднім - видається менш глибоким і піднесеним, воно постає більш легким, повітряним і поверхневим. Воно демонструє іронічне і скептичне ставлення до того, що раніше вважалося шляхетним, обраним і піднесеним. У ньому помітно посилюється тяга до гедонізму, дух задоволення і насолоди. Разом з тим мистецтво стає більш природним, ближчим до реальної дійсності. Більше того, воно все більше втручається в соціальне життя, боротьбу і політику, стає заангажованим.

Види мистецтв

Вид мистецтва - це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться, перш за все, способом втілення художнього змісту, специфікою творення художнього образу. Значення художньої культури у сучасному світі неухильно зростає, оскільки протистояти явищам бездуховності, зневаги до мистецьких надбань людства можна лише шляхом вдосконалення творчих потенцій суспільства, усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей і розуміння перспективи гуманітарного розвою культури. Архітектура, зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Скульптура є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Живопис є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Графіка - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Декоративне мистецтво - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Театр є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Художня література, мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Музика - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Хореографія, танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Фотомистецтво, художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Кіномистецтво - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих "технічних мистецтв". Телебачення - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Естрадно-циркове мистецтво носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін.

Театр 17 ст.

На більшій частині Європи в XVII в. панує форма суспільних відносин, яка характеризується торжеством абсолютизму у Франції, Іспанії, в країнах Центральної Європи і в Скандинавії. XVII сторіччя стали називати століттям абсолютизму. Завдяки раннім буржуазним революціям в Нідерландах і Англії складаються капіталістичні відносини, що визначили ідеологію і культурне життя континенту. Серед відкриттів і винаходів прикладної науки слід відзначити винахід маятникового годинника Гюйгенсом, телескопа і мікроскопа Галілеєм, праці з зоології Левенгука і Сваммердама, створення основ клінічної медицини. Поряд з цим алхіміки у своїх лабораторіях намагалися отримати еліксир довголіття, магічний еліксир, який перемагає будь-яке зло, а також перетворювати свинець у золото. Створюються численні географічні карти і атласи, направляються в різні країни світу наукові і військові експедиції, розширюються торгово-економічні зв'язки, будуються будинки для наукових досліджень, обсерваторії. Освічений людина XVII в. все частіше відчуває себе «громадянином світу». У XVII в. європейці відкрили Австралію. Згідно традиційній естетиці класицизму комедія була жанром більш низького порядку, ніж трагедія. Розрахована на зображення повсякденного життя і пересічних людей, вона не мала права торкатися питань високою ідеології і зображати піднесені пристрасті. Трагедія ж не повинна була спускатися до повсякденного у тематиці і допускати у свої межі людей низького походження. Таким чином, станова ієрархія відбилася на ієрархії жанрів. Сценічна практика класицистського театру з часом виробила цілу серію умовних жестів, що передають різні людські пристрасті. У канонізованому жесті фіксувався безпосередній порив, який одержує незмінну класичну форму: здивування - руки, зігнуті в ліктях, підняті до рівня плечей, долоні звернені до глядачів; огиду - голова повернута направо, руки протягнуті наліво і долонями ніби відштовхують предмет презирства; благання - руки зімкнуті долонями і тягнуться до партнера, виконуючому роль володаря; горе - пальці зчеплені, руки заломивши над головою або опущені до поясу; осуд - рука з витягнутим вказівним пальцем спрямована в бік партнера і т. д. При спокійному стані актор, звертаючись до партнера, простягає руку в його бік, а говорячи про себе, прикладає долоню до грудей.

Мисте́цтво.

Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.Мистецтвом називають майстерність, продукт якої приносить естетичне задоволення. Функції мистецтваПроблема функцій належить до фундаментальних теоретичних питань естетики, її основу зумовлює історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв'язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини.Питанням функцій мистецтва приділено значну увагу ще у теоретичних розробках Аристотеля, який виділяв наступні три функції — пізнавальну, виховну та емоційного впливу, остання трактувалася філософом у гедоністичному розумінні. Сучасна естетична наука виділяє значно більшу кількість функцій: Гносеологічна)- одна з основних функцій мистецтва. Без сумніву, відноситься до мистецтва первісної людини, що створювала наскельні малюнки або статуї для того, щоб пізнати зовнішній світ або для тренування власних умінь. Аксіологічна функціяАксіологічна (ціннісна) функція - кожна культура створює свої ідеали, що базуються на цінностях суспільства. Цінність - явище, матеріальний чи духовний предмет, що усвідомлюється окремою людиною, суспільством або людством як надзвичайно важливий. В основі культури лежить традиція, у першу чергу іншим поколінням передається найважливіша інформація, що й фіксується в ідеалах. Сугестивна функціяСугестія - навіювання. Сугестивна функція - навіювання людини певного роду думок, почуттів, що впливають на психіку людини, функція пов'язана з певною гіпнотичною дією, впливом на людську психіку. Виховна функція мистецтваЗдатність мистецтва до виховання пов'язують з активізацією емоційно-чуттєвого початку, емоційним впливом мистецтва на людину. В свою чергу емоційні процеси знаходяться у тісному зв'язку з мисленням та інтелектом, а на думку радянського психолога Сергія Рубінштейн мислення, як психічний процес, вже само по собі являє єдність емоційного й інтелектуального. Компенсаторна функція.Розвиток людини обмежено багатьма факторами - суспільством, місцем проживання і т.д. Комунікативна функція.Аналізуючи феномен мистецтва, науковці різних історичних періодів підкреслювали його комунікативну перевагу над іншими формами суспільної свідомості. Гедоністична функціяГедонізм (грецьк. hidone – насолода).Мистецтво доставляє людині насолоду, вчить насолоджуватися його красою. Разом із естетичною відноситься до сутнісних функцій мистецтва, пронизує решту. Гедоністична функція спирається на самоцінність особистості. Вид мистецтва - це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться, перш за все, способом втілення художнього змісту, специфікою творення художнього образу.Значення художньої культури у сучасному світі неухильно зростає, оскільки протистояти явищам бездуховності, зневаги до мистецьких надбань людства можна лише шляхом вдосконалення творчих потенцій суспільства, усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей і розуміння перспективи гуманітарного розвою культури.

Поиск по сайту: