|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Британське володарювання в ІндіїМета: сформувати в учнів уявлення про Індію в другій половині ХІХ ст.; проаналізувати нас-лідки британського володарювання в Індії; розглянути причини, перебіг та наслідки повстання сипаїв; охарактеризувати політику кастового й релігійного розбрату; порівняти колоніальну по-літику Великої Британії і Франції; розвивати в учнів уміння оцінювати діяльність Індійського на-ціонального конгресу; висловлювати власну думку про «тягар білої людини». Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: Ост-Індська компанія, сипаї, Індійський національний конгрес (ІНК). Основні дати та події: 1857—1859 рр. — повстання сипаїв, 1858 р. — розпуск Ост-Індської компанії, 1876 р. — прийняття королевою Вікторією титулу імператриці Індії, грудень 1885 р. — створення Індійського національного конгресу. І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь Перевірка творчого домашнього завдання . ІII. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. Британське володарювання в Індії 2. Політика кастового і релігійного розбрату 3. Повстання сипаїв 4. Міф про «тягар білої людини» Проблемне запитання Чому в колоніальній політиці Великої Британії найбільша увага приділялася Індії? 1. Британське володарювання в Індії Розповідь учителя Португальці, які відкрили морський шлях до Індії, почали будувати порти на півострові Індо-стан і в XVI—XVIІ ст. практично монополізували всю торгівлю з Індією. Проте невдовзі в Індії з’явилися голландці, які поступово витіснили португальців і почали контролювати всю торгівлю прянощами. Але після того як у 1599 р. голландські купці удвічі підвищили ціну на перець, у Великій Британії королева Єлизавета І дала дозвіл на створення Британської Ост-Індської компанії. Уже у 1639 р. був заснований форт Св. Георгія поблизу м. Мадрас, який став опорним пунктом для поширення експансії англійців. Хоча голландці і пробували не допустити поширення англійського впливу, проте після поразки в 1758 р. поблизу Чинсурахе практично припинили свою торгівлю і були витіснені. Наступним етапом підкорення Індії стала боротьба Великої Британії та Франції. Французька Ост-Індська компанія почала загарбання земель на півдні Індостану, що призвело до збройного протистояння. Після кількох поразок французи також були витіснені з Індії, залишивши за собою кілька торговельних баз, але без фортець. Поступово, за допомогою воєнної сили або дипломатії, британці захоплювали дедалі більше територій. Британська Ост-Індська компанія перетворилася на колоніальну владу. У середині XVIІІ ст. Ост-Індська компанія закріпилася в Бенгалії та розпочалося підкорення Індії. Були вста-новлені внутрішні мита, посилилося вивезення коштовностей, відбулася монополізація внутріш-ньої та зовнішньої торгівлі, суттєво підвищилися податки, відбулося прикріплення ремісників до факторій компанії. Такі дії компанії спричинили голод у Бенгалії в 1769—1770 рр., під час якого загинуло близько 10 млн бенгальців. Проте колонізація півострова тривала і вже в 30-х рр. ХІХ ст. практично вся Індія опинилася під владою Великої Британії. Усі володіння в Індії поділялися на дві частини — Британську Індію, яка перебувала під безпосереднім правлінням британської влади на чолі з генерал-губернатором (від 1772 р.), та підконтрольних територій, які перебували під владою місцевих князів, але повністю контролювалися Великою Британією. Індія стала джерелом дешевої сировини та ринком збуту для англійських товарів. Таким чином Велика Британія отримувала величезні прибутки. 2. Політика кастового і релігійного розбрату Випереджальне завдання Складіть тезовий опис кроків колонізації Індії у хронологічному порядку. Зразок відповіді • XVI ст. — поява перших європейців — португальців в Індії. • XVI—XVIІ ст. — монопольна торгівля португальців з Індією. • XVIІ — середина XVIІІ ст. — голландці витиснули португальців та почали поширювати свої володіння, монополізація торгівлі прянощами. • 1600 р. — створення Ост-Індської компанії у Великій Британії для торгівлі з Індією. • 1758 р. — голландці розбиті англійцями поблизу Чинсурахе. • 1793—1815 рр. — франко-англійська війна за індійські колонії — Велика Британія остаточно стала домінувати в Індії. • Середина XVIІІ ст. — закріплення Ост-Індської компанії в Бенгалії та початок підкорення Ін-дії — встановлення внутрішнього мита, вивезення коштовностей, монополізація внутрішньої й зовнішньої торгівлі, підвищення податків, прикріплення ремісників до факторій компанії. • 1769—1770 рр. — голод у Бенгалії, загинуло близько 10 млн бенгальців. • 1772 р. — запровадження посади генерал-губернатора Індії. • Кінець XVIІІ — перша половина ХІХ ст. — підкорення англійцями Індії, встановлення систе-ми управління Ост-Індської компанії. Розповідь учителя Релігійні вірування відігравали дуже важливу роль у житті індійського суспільства — вони бу-ли підґрунтям для формування національного характеру, створювали певні соціальні та суспільні норми поведінки, впливали на відносини з колонізаторами. В Індії було поширено кілька релігій. Більшість народів країни сповідували індуїзм, вони віри-ли, що всі події вже визначені долею. Поширення ісламу почалося з початком арабського підко-рення Індії. Його послідовниками ставали під тиском завойовників та через сповідування знаттю. Найбільшого поширення іслам набув у північно-східній Індії. Також в Індії виникає буддизм та інші релігії. Європейці принесли із собою християнство, яке, втім, не стало провідною релігією. Індуїзм визначав поділ суспільства на певні групи — варни (соціальні прошарки в традиційно-му індійському суспільстві — брахмани (жерці), кшатрії (воїни), вайш’ї (землероби) та шудри (слуги). Людина потрапляла до варни від народження і не могла її змінити. Крім того, існувало безліч каст (спадкові замкнені групи людей, пов’язані традиційними професіями). Поділ населен-ня Індії на варни був жорстоко регламентований, що суттєво впливало на суспільні відносини і стримувало розвиток суспільства. Для управління колоніями британські колонізатори використовували принцип «розділяй та во-лодарюй». Так, в Індії англійці активно підтримували суперечності між індуїстами та мусульманами, що ще більше загострювало соціальні відносини — більшість феодалів були мусульманами, а пересі-чні жителі — індуїстами. Британці підтримували й консервативну систему поділу суспільства на варни і касти, яка по-ширювалася на всі сфери життя індійського суспільства. Для підтримки свого панування в Індії були створені так звані «тубільні» війська — сипаї, які набиралися з жителів Індії. Вони отримували платню від Великої Британії, носили спеціальну фо-рму та використовувалися британцями для наведення порядків не тільки в Індії, а й в інших коло-ніях та під час воєнних конфліктів. Також колонізатори використовували і релігійні традиції, правила та норми, особливо індуїзму, спрямовуючи їх на збереження існуючого порядку. Розповідь учителя У середині ХІХ ст. ситуація в Індії загострилася. Економічні процеси призвели до того, що ви-везення сировини та товарів з Індії зросло майже вдвічі, а бавовни — утричі. Цього було досягну-то за рахунок збільшення плантацій, землю під які почали відбирати вже не тільки у землеробів, а й у феодалів та аристократії. У 1856 р. було відібрано князівство Ауд, серед жителів якого було дуже багато серед сипаїв, особливо серед командного складу. Після підкорення Індії статус сипаїв змінився — їх стали посилати воювати до інших країн, було зменшено платню, почали скорочува-тися привілеї. Серед сипаїв поширилися чутки про насильницьке навернення до християнства. Приводом до повстання стали нові набої до рушниць, які були роздані сипаям. Кожний із них був обгорнутий у папір, просочений свинячим або яловичим жиром. Перед зарядженням рушниці солдат мав зірвати зубами цей папір. Переважна більшість сипаїв сповідували індуїзм та іслам, і вживання свинини для мусульман, а яловичини для індуїстів — було заборонено. 9 травня 1857 р. відбувся військовий суд над 85 сипаями, які відмовилися використовувати на-бої. Їх засудили до каторжних робіт, і наступного дня вибухнуло повстання. Воно розпочалося неподалік міста Делі й охопило велику територію — від Бенгала до Пенджа-бу, поширилося Центральною Індією. Повсталі сипаї захопили Делі та проголосили султаном на-щадка Великих Моголів. Повстання набуло яскраво вираженого проанглійського спрямування — повстанці закликали до визволення від британських колонізаторів. Разом із тим сутичка супроводжувалася надзвичай-ною жорстокістю — на повсталих територіях були вбиті всі англійці — військові, чиновники та їх сім’ї. Дуже часто місцеві жителі знищували й місцевих феодалів, лихварів, спалювали всю доку-ментацію. Повсталі не мали єдиного керівництва, вони були роз’єднані. А Британська імперія збирала сили для придушення повстання — війська прибували звідусіль: до Індії були спрямовані армії з Афганістану, Китаю та Великої Британії, перекинуті війська після Кримської війни. Не всі індій-ські князівства підтримали повстання, і деякі сипайські полки виступили проти повсталих. Крім того, британці вміло використали протиріччя між сикхами та мусульманами, у результаті чого за-гони сикхів почали боротьбу з повсталими. Незабаром британці почали наступ. Незважаючи на відчайдушний опір, англійські війська просувалися до Делі, знищуючи всіх на своєму шляху. Після облоги у вересні 1858 р. місто було взяте і віддано на пограбування. Проте боротьба тривала, але погано озброєні загони повсталих не могли протистояти британській армії. Після низки поразок і захоплення великих міст розпочалася партизанська боротьба. Але сили були нерівні й у квітні 1859 р. останні осередки повстання були придушені. Після повстання сипаїв політика Великої Британії в Індії суттєво змінилася. Була розпущена Ост-Індська компанія, Індією почала керувати безпосередньо держава, королева Великої Британії була проголошена імператрицею Індії. Також відбулися зміни в економічному й суспільному жит-ті Індії — була зменшена орендна плата, почалося активне залучення індійців до системи управ-ління, відбулися зміни в судовій системі та адміністративному управлінні. Проте Індія залишилася колонією, яку продовжували нещадно експлуатувати. Робота в групах Критерії характеристики Характеристика Передумови повстання Діяльність християнських місіонерів Підкорення князівства Ауд (більшість сипаїв була з Ауда) Скорочення привілеїв для сипаїв Підвищення податків Відсутність пенсій Зневага англійських офіцерів Неможливість просунутися по службі Менша платня, ніж в інших військах Конфіскація земель в індійських феодалів Привід до повстання Запровадження нових рушниць, обгортка патронів до яких просочувалася свинячим та яловичим жиром (вживання м’яса корів і свиней заборонено індуїзмом та ісламом) Перебіг подій 1857—1859 рр. Повстання поширилося на півночі від Бенгала до Пенджабу й у Центральній Індії Повстанці захопили Делі та інші міста До Індії були перекинуті англійські війська після Кримської війни та з Афганістану Після облоги захоплено Делі, криваве придушення повстання Перехід до партизанських форм боротьби (Ахмад-шах, княжна Лакшмі Бай із Джхансі) Причини поразки Роз’єднаність повстанців Різні цілі повстанців Військова перевага англійців Наслідки Ліквідація Ост-Індської компанії Управління Індією урядом Великої Британії Королева отримала титул імператриці Індії Створення міністерства — Індійський офіс Проголошення релігійної віротерпимості Залучення індійців до управління Обмеження орендної плати Відкриття університетів Використання індійських традицій в управлінні Створення судової системи Створення законодавчих рад при губернаторах Навчання індійців у Великій Британії Велика кількість загиблих Виникнення індійської буржуазії Продовження експлуатації Індії 4. Міф про «тягар білої людини» Розповідь учителя Питання великої місії білої людини у європейській цивілізації порушувалося дуже часто. У 1899 р. відомий англійський поет Р. Кіплінг у своєму вірші висловив думки тогочасного європей-ського суспільства, що біла людина взяла на себе місію принести цивілізацію до інших народів. У кожній події або процесі існує дві сторони, так, нарівні зі знищенням самобутності індійської цивілізації, до Індії проникала європейська цивілізація, заснована в першу чергу на технічних ви-находах — на півострові будується залізниця, розвивається телеграфний зв’язок, з’являються ав-томобілі. Економічні зміни в колоніальній політиці приводять до будівництва заводів і фабрик (в основному переробної галузі) і до формування національної буржуазії. Розвиток колоніальної сис-теми потребує дедалі більшої кількості освічених людей, що приводить до розвитку системи осві-ти — виникають середні школи із європейською програмою навчання, відкриваються університе-ти, індійці починають виїжджати для навчання до Великої Британії. Формується національна інте-лігенція — індійці стають лікарями та адвокатами, вчителями та чиновниками. Колоніальна влада розуміла необхідність залучення місцевого населення до управління, але намагалася відтермінувати цю подію. При губернаторах були створені законодавчі ради, і в грудні 1885 р. в Бомбеї відбувся установчий з’їзд першої індійської політичної партії — Індійського на-ціонального конгресу (ІНК). ІНК представляв інтереси національної буржуазії, інтелігенції та заможних селян і створював лояльну опозицію до влади. Проте вони вимагали національного рівноправ’я англійців та індійців, вжиття протекціоністських заходів для індійської промисловості, а основною метою було надання самоврядування Індії. Серед представників ІНК були поширені ідеї ненасильства. Робота в парах Методика проведення. Об’єднати учнів у пари і запропонувати їм за допомогою підручника визначити два напрямки в індійському національно-визвольному русі та підготувати інформацію про кожен із них (один учень — один напрямок). Після підготовки матеріалу учні розповідають один одному підготовлену інформацію (можна записати до зошита). Зразок відповіді Індійський національно-визвольний рух Радикальний Лояльний Повна самостійність Індії Самоуправління Індією в межах Британської імперії Робота з підручником Опрацюйте відповідний матеріал підручника і розкрийте процес становлення Індійського національного конгресу. Зразок відповіді Індійський національний конгрес Грудень 1885 р. — Бомбей — установчий з’їзд Лояльна опозиція уряду Представляв інтереси національної буржуазії, інтелігенції та заможних селян Національне рівноправ’я англійців та індійців Надання Індії самоуправління Вжиття протекціоністських заходів для індійської промисловості Поширення ідей ненасильства V. Підсумки уроку Вибіркова перевірка виконання завдання, аналіз типових помилок. Основні висновки: • у результаті боротьби між європейськими державами на початку ХІХ ст. Індія стала колонією Великої Британії; • владу Великої Британії на півострові Індостан представляла Британська Ост-Індська компанія, яка, використовуючи принцип «Розділяй та володарюй», нещадно експлуатувала Індію; • грабіжницька політика британців призвела до повстання сипаїв, яке було жорстоко придуше-но; наслідками повстання стали зміни в житті Індії. • у другій половині ХІХ ст. в Індії формується національна інтелігенція, яка починає боротьбу за країну; першими кроками стало створення політичної партії — Індійського національного кон-гресу. Робота над проблемним запитанням Організувати роботу над проблемним запитанням. Узагальнивши відповіді учнів, ще раз нага-дати їм про економічний та геополітичний потенціал Індії. VІ. Домашнє завдання Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.) |