Метод « визначення суми при заповненні квадрату з 25 чарунками»

Для проведення експерименту потрібно заготовити сім таблиць, які представляють собі 25 - клітинні квадрати (5 * 5). Верхня (стовбці) і ліва (строчки) сторони кожного квадрату визначаються індексами від 1 до 5, які розташовані безладно.

У кожній з 25 клітиночок квадрату треба поставити число, що дорівнює добутку індексів стовпця і строчки. Студент повинен, як можна швидше підібрати 5 клітинок у кожному квадраті, щоб сума їх добутків дорівнювала б заданому числу. Потрібно, щоб в кожному стовпці і в кожній строчці використовувалась лише одна клітинка.

Наприклад для квадрату А (мал.1), сума добутків по усім строчкам і стовбцям дорівнює (10 + 2 + 20 + 12 + 3 = 47), а по другому квадрату Б

(рис. 1) - дорівнює (3+12 25+ 4 + 4 = 48). При вирішенні іспиту припустимі будь-які виправлення. Суми чисел можуть бути в межах від 39 до 51.

Для засвоєння методики експерименту надається 10 хв., на протязі яких студенти відпрацьовують рішення іспиту у двох перших квадратах (А. Б, рис. 1). Потім вони вирішують 5 задач по варіантах, які видаються викладачем (індекси стовбців і строчок у квадратах, як і сума визначаються заздалегідь). Час заповнення кожного квадрату, число похибок і виправлень занотовуються до таблиця 2.

А) 2 1 5 4 3 Б) 3 4 5 2 1

В) 5 4 2 3 1 Г) 5 3 1 4 2

Е)4 2 5 3 1

Д) 3 1 2 5 4

Рис 1 Квадрати для засвоєння вимог вирішення задач

Таблиця 1.2

Помилкою є невірний підбір чисел, невірне визначення здобутку в клітинках, а також використання двох клітинок більше, ніж в одній строчці чи стовпці.

Метод Шульте-Платонова. Метод дозволяє аналізувати зосередженість, сталість і переключення уваги, тип і рівномірність роботи, систему і планування пошуку, швидкість орієнтування.

Для проведення експерименту студентам роздають таблиці Платонова (таблиця 3), на яких по принципу шахової дошки нанесені координатні позначки 49 клітин (з яких 1-25 визначені червоним кольором, а 2-24 -чорним). До початку роботи ознайомлення з таблицями забороняється.

Таблиця Платонова

a b c d e f g

По сигналу викладача студенти починають опрацювання таблиці. Якнайшвидше потрібно визначити координати клітинок, послідовно чередуючи червоні і чорні цифри. При цьому червоні цифри записуються у порядку збільшення від 1 до 25, а чорні - у порядку зменшення від 2 до 24. Наприклад, е 2(1); с 6(2); в 2(3); f 3(4) і т.д. (цифри в дужках у протокол не

заносяться, а тільки запам'ятовуються студентом). Час роботи з таблицею враховується за секундоміром.

Після іспиту проводиться перевірка правильного визначення координат відповідним цифрам.

Опрацювання даних виконується в такому порядку:

1) визначається час роботи t і число припустимих помилок для
кожного студента;

2) виконується підрахунок середнього часу для групи t _сер (у якості t _ар
може бути прийнятий умовний час, відповідний системі);

3) визначається коефіцієнт ефективності роботи для кожного студента
за формулою:

(1)

gi - число правильних відповідей;

qi, - число помилок;

ti - час роботи з таблицею;

tсер- середній груповий час (чи задане системою).

Порівнюючи одержані дані у різних студентів з відповідними до норми системи можливо визначити індивідуальні можливості оператора і ступінь його придатності для роботи в системах різного типу (таблиця 4).

ЛІТЕРАТУРА

1. Эргономика и безопасность труда / ЛІТ Боброва - Роликова, О.М.

Мальцева, НА. Коханова, А.Н. Строкина - М.: Машиностроение, 1985, - 112с.

2. Эргономика. Лабораторные работы под ред. Г.В. Дуганова. „Вища

школа", 1976,- 176с.

3. Эргономика. Под ред. Венда В.Ф. Перевод с польск. М. - „Мф", 1971.

4. Практикум по безопасности жизнедеятельности. Под ред. В.В.

Романова.- Тверь: ТвеПИ, 1991,- 88с.

Практична робота № 2 Оцінка наслідків вибуху газоповітряної суміші

2.1. Загальні відомості

При вибуху газоповітряної суміші виникає осередок вибуху з ударною хвилею, яка може приводити до руйнування будівель, споруд та обладнання.

Найбільш вибухово- та пожежонебезпечні суміші з повітрям вуглеводних газів є: метан, пропан, бутилен, етилен, пропілен та ін. Вибух чи займистість цих газів настає при певному вмісту газу 1 м^3 повітря; вибух -при 21 л газу, а займистість - при 95 л.

В осередку вибуху газоповітряної суміші відокремлюють три кругові зони (рис. 2): І - зона детонаційної хвилі; II - зона дії продуктів вибуху; III -зона повітряної ударної хвилі.

Зона детонаційної хвилі (зона 1) знаходиться у межах хмари вибуху. Радіус цієї зони R1 (м), наближено може бути визначено по формулі:

R=17,5*∛Q (2)

Q- кількість скрапленого вуглекислого газу, т.

Рис. 2 Зони осередків вибуху газоповітряної суміші

І - зони детонаційної хвилі; II - зона дії продуктів вибуху; III - зона повітряної ударної хвилі; IV - споруда; R1,RII, R ш — радіуси зовнішніх

меж відповідних зон.

В межах зони І діє надлишковий тиск, який приймається і дорівнює, ΔР1 = 170кІІа.

Зона дії продуктів вибуху (зона II) охоплює усю площу розкиду продуктів газоповітряної суміші внаслідок дії детонації. Радіус цієї зони

RII=1.7*R1 (2.1)

Надлишковий тиск в межах зони II ΔРII змінюється по формулі: ΔРII =1300* (RI / R)^3 + 50, (2.2)

де R - відстань під центру вибуху до розрахункової точки, м.

В зоні дії повітряної ударної хвилі (зона III) формується фронт ударної хвилі, який розповсюджується по поверхні землі. Надлишковий тиск II зоні

III ΔРIII обчислюється по формулам. Для цього попередньо визначається відносна величина:

Ψ= 0,24*(RIII/RI),де (2.3)

_RIII - радіус зони III чи відстань від центру вибуху до точки, в якій потрібно визначити надлишковий тиск повітряної ударної хвилі (RIII > RII);

при Ψ ≥ 2

Для визначення надлишкового тиску на певній відстані від центру вибуху потрібно знайти кількість вибухонебезпечної суміші, яка може міститися в сховищі.

Наслідки руйнування будівель, споруд та обладнання, а також ступінь ураження людей внаслідок дії надлишкового тиску при вибуху газоповітряних сумішей приблизно можуть бути такими, як і при вибуху тротилових зарядів. Для оцінки стійкості об'єкту до дії хвилі надлишкового тиску можуть бути використані такі дані.

Приклад розрахунку. Визначити надлишковий тиск, який може очікуватися в районі виробничого цеху при вибуху ємності, у якій знаходиться Q - 100т скрапленого пропану. Відстань від ємності до цеху складає L = 300 м.

Рішення: 1.Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зони І)

2. Знаходимо радіус зони дії продуктів вибуху (зона II)

RII = 1,7*RI =1,7*80 = 136 м

3. Порівняння відстані від центру вибуху до цеху (300м) з визначеними
радіусами зони І (80м) та зони II (136м) свідчить, що цех знаходиться за
межами цих зон, тобто в зоні повітряноударної хвилі (зона III). Далі
знаходимо значення надлишкового тиску на відстані 300 м, від епіцентру
вибуху, при цьому приймаємо RIII = 300 м

4.
Визначаємо відносну величину Ψ:

Ψ = 0,24 * (RIII / RI) = 0,24 * (300/80) = 0,9 Так як значення Ψ ≤2, то

5. Після цих обчислень визначається ступінь руйнування будівель, споруд,
обладнання на відстані L=300 м від центру вибуху по таблиці 2.3.Також по
таблицям знайти категорію та ймовірність даної небезпеки,що розглядається
на практикумі.

Вихідні дані по варіантам

Таблиця2.2

Ступінь руйнування елементів об'єкту при різних рівнях навколишнього

тиску ударної хвилі кг/см^2

Таблиця 2.3

Категорії серйозності небезпеки

Таблиця 2.4

Рівні ймовірності небезпеки

Таблиця 2.5 -

Поиск по сайту: