Проблеми взаємодії людини і природи

План

1.Вступ

2. Проблеми взаємодії людини і природи.

3. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі.

4. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем.

Вступ

З давніх часів людин і природа тісно взаємозалежні. У стародавності первісні люди повністю залежали від навколишнього середовища. Не розуміючи суті природних явищ, що відбуваються, люди зводили їх у ранг богів. Так, і вогонь, і вода, і земля, і дерева, і повітря, і грім із блискавкою вважалися божествами. Щоб умилостивити їх, люди робили ритуальні жертвоприносини. Але йшов час, людина еволюціонував, удосконалювався його мозок. Люди навчилися добувати вогонь, будувати житла, створювати знаряддя праці. Людина не тільки завойовувала своє місце серед інших племен, але й намірився підкорити саму природу

Питання взаємодії з навколишнім середовищем актуальний і сьогодні. Проголосивши себе царем серед всіх живих істот, людина забув, що сам є частиною природи, вінцем її утвору. І замість подяки продовжує поводитися дуже агресивно. Ні для кого не секрет, як згубно сьогодні позначається на навколишньому світі діяльність людини. Блюзнірське, споживче відношення до скарбів планети може мати дійсно катастрофічні наслідки. Щорічно вирубуються величезні площі лісів, але ж лісу – це легкі планети, до того ж їхнє знищення веде до Зменшення, а іноді й до зникнення різних видів тварин і рослин. Куди поділися чисті джерела? У воду скидаються тонни відходів, і її небезпечно не тільки пити, але навіть просто купатися вней.

Повітря отруюють вихлопи мільйонів автомобілів, отрутні викиди заводів. Над містами коштує такий смог, що по ночах іноді важко розрізнити на небі зірки. Утішає, що ще залишаються екологічно чисті райони, не торкнуті «цивілізацією». Наприклад, приїжджаючи в заповідник Аскания-Нова, ми насолоджуємося чистим повітрям, пронизаним п’янким заходом степових трав. Людина забуває, що запаси в надрах планети коли-небудь висохнуть, і продовжує по-хижацькому добувати корисні копалини. І це при тім, що вчені вже давно говорять про можливість використання енергії сонця, вітру, припливів і відливів

Створюється враження, що всі забули про те, що людина не може існувати поза природою. Адже він живе на землі, їсть її плоди, дихає повітрям, п’є воду. І при цьому так мало піклується про збереження середовища свого перебування!

Хочеться згадати про те, що в стародавності люди дуже дбайливо ставилися до природи. Ми можемо судити про це по казках, що дійшли до нас, міфам, переказам, пісням, прислів’ям і приказкам. Дуже важливо, щоб сучасні діти мали можливість прилучитися до цієї скарбниці. І я вважаю, що провідну роль у цьому грає сім’я й школа. У дитинстві батьки знайомлять дитину з навколишнім середовищем, привчають дбайливо ставитися до неї, піклуватися про тварин і рослини. У школі любити й поважати природу діти вчаться на уроках природознавства й валеологии.

Потрібно пам’ятати про те, скільки радості дарує нам навколишній світ: бутон, що розпускається, шелест дощу, сяйво сонця, зелень листя – як це можна не любити? Ми й природа – одна більша сім’я й повинні жити дружно. Якось мені на очі попалися рядки Н. В. Гоголя: «Вся поверхня землі представлялася зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів…». Не чи правда, дивно чарівну картину намалював письменник. Так і хочеться своїми очами побачити подібну красу

Але давайте зараз оглянемося навколо. Як мало на землі залишилося таких недоторканих куточків природи, які зберегли свій первозданний вид і не підпали під згубний вплив цивілізації. Сторінки Червоної книги відкривають перед нами сумну картину: невблаганно зменшується чисельність мешканців зеленої планети – рослин і тварин. Скільки видів безповоротно пропало з особи землі. Але ж зникнення кожного з них значна втрата для всього людства. Тому що всі вони займали своє місце в життєвому ланцюжку планети. І із втратою однієї ланки може порватися весь ланцюг. Однак негативний вплив людини на природу зросло в наші дні настільки, що навіть при житті одного покоління відчутно міняється вигляд Землі

Це дуже сумно, але мені відомі місця, де колись простирався прекрасний могутній ліс із деревами-велетнями й густими заростями трави. Скільки рідких рослин можна було побачити там! Це й конвалія, і звіробій, і чубарка, які занесені в Червону книгу. Ще там водилися забавні їжаки й боязкуваті зайці. Поруч із лісом протікала широка річка, у якій місцеві жителі ловили рибу. По берегах будували гнізда численні птахи. Тепер же те місце нагадує величезну галявину з безліччю потворних пеньків, з випаленою травою й зростаючими подекуди деревами й чагарниками. А в ріці миють машини, кидають у неї всіляке сміття. У результаті ріка обміліла, у ній перестала водитися риба, птахи більше не прилітають на її береги. І цей приклад, на жаль, не єдиний. Страшно навіть представити, що відбудеться з нашою природою, якщо люди не перестануть так жорстоко й бездушно звертатися з нею, так безжалісно губити її.

Ви тільки задумайтеся: почути спів жайворонка, побачити, як переливається місячним сріблом ковила в степу, вдихнути аромати лісу або квітучого лугу, прильнуть губами до свіжого прохолодного джерела – це чи не сама більша радість у житті людини, найбільший подарунок, що дарує нам природа. А як приємно відпочити ввечері під відкритим зоряним небом, на свіжій, прохолодній траві. І навколо – лише безліч блискаючих з темряви іскорок – світлячків. Але з кожним днем така можливість представляється усе рідше й рідше. І не через нашої всі зростаючої зайнятості, а через те, що усе менше на землі стає місць, де збереглася ця краса

Але якщо вам все-таки пощастило потрапити в такий рідкий куточок первозданної природи, помнете: не варто зривати прекрасна квітка – нехай він цвіте для всіх. Віднесіть його у своїй душі. Не заглядайте в гнізда птахів – це їхнього будинку. Злякавшись, птах може покинути гніздо, залишивши без материнської турботи безпомічних пташенят. Не варто робити зайвого шуму, не беріть із собою на природу магнітофони, їх з успіхом можна послухати Будинку. І не обов’язково на весь ліс розмовляти між собою: насолодитеся тим коротким спілкуванням із природою, що подарувала вам доля. І ліс, і звірі, і птаха, і навіть сама малюсінька квітка будуть вдячні вам за турботу й увагу.

Проблеми взаємодії людини і природи.

Взаємодія людини й природи - комплексна взаємодія антропогенних чинників на природу і природних чинників на здоров'я і господарство людини. В історичному процесі спочатку спостерігалось послаблення вплив природи на людство і підсилення впливу людства на середовище. Та згодом сили взаємодії ніби зрівноважились і будь-які зміни природи справляють сильний локальний, регіональний і глобальний вплив на людей і їх господарство. Найбільше загострення конфлікту між людством і природою спостерігається у XX ст. Причинами цього є інтенсивний розвиток науково-технічного прогресу та демографічний вибух у більшості країн, що розвиваються.

Вплив людського суспільства на природу сприяв появі географічного середовища - тієї частини географічної оболонки, яка втягнута у суспільне виробництво і тією чи іншою мірою змінена людиною. Географічне середовище - складне утворення у структурному і просторовому відношеннях. Воно поєднує природні і антропогенні комплекси, впливає на розвиток суспільства через природні ресурси, природні умови та стан довкілля.

Природні ресурси - це такі природні компоненти, які на даному етапі розвитку суспільства беруть або можуть брати безпосередню участь у матеріальному виробництві. За генезисом розрізняють мінеральні, кліматичні, водні, земельні та ін. За можливістю в процесі використання вони поділяються на вичерпні (відновлювані і не повно відновлювані) і невичерпні ресурси.

Природні умови - це такі компоненти природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил мають істотне значення для життя і Діяльності людського суспільства, але не беруть безпосередньої участі У матеріальному виробництві. Розрізняють геологічні, кліматичні, гідрологічні та ін. природні умови.

Довкілля (навколишнє середовище) - середовище життя та діяльності людства. Яке складається з природного середовища і сукупності соціально-економічних факторів, що характерні для даного етапу розвитку суспільства у його взаємодії з природою. Довкілля «знає забруднення різними антропогенними відходами.

Природокористування - це сфера суспільно-виробничої діяльності, що направлена на задоволення потреб людства за допомогою родних ресурсів. Воно буває раціональне і нераціональне.

Основними аспектами взаємодії суспільства і природи на сучасному етапі є: соціально-економічний; організаційний; правовий; педагогічний; гігієнічний; охорона екосистем і ландшафтів; захист атмосферного повітря від забруднення теплового, радіаційного, вібрації та шкідливих речовин); охорона води від забруднення; утилізація різних відходів і стічних вод; забезпечення радіаційної безпеки; охорона надр; глобальний моніторинг.

Нині створюються спеціальні території, що охороняються. їх завдання: збереження усієї різноманітності живих організмів, гено-. фонду, природних екосистем; збереження і відтворення відновних ресурсів та їх якості; охорони навколишнього середовища; попередження розвитку руйнівних природних процесів. Найбільш поширеними територіями, що охороняються, є заповідники, заказники, наці-оначьні парки, пай 'ятки природи.

Моніторинг - система спостереження й контролю за станом навколишнього середовища з метою попередження прояву природних і антропогенних факторів, шкідливих для здоров'я людини, для існування рослин і тварин. Розрізняють три головні ступені моніторингу: глобальний біосферний, регіональний та локальний.

Географічний прогноз - науково обгрунтоване передбачення розвитку географічного середовища та окремих його компонентів, зумовлених природними і антропогенними факторами. Тобто, це виявлення тенденцій розвитку природних систем і їх антропогенних модифікацій, функціонування ландшафтів, динаміки і напрямів їх розвитку в майбутньому. Його мета - передбачити т,ой стан природного середовища, в якому буде проживати людина. Розрізняють географічні прогнози: галузеві (напр., погоди, гідрологічні) і комплексні; глобальні, регіональні та локальні; довгострокові, єередньостро-кові, короткострокові і сезонні.

Поиск по сайту: