 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України
Керівник правоохоронного органу при вирішенні питання щодо необхідності проведення органом ДКРС ревізії, за умови, якщо обставини дозволяють уникнути проведення позапланової ревізії, звертається до органу ДКРС з проханням уключити до програми планової виїзної ревізії визначені ним питання.
Службова особа органу ДКРС, керівник правоохоронного органу визначають структурні підрозділи або працівників, відповідальних за вирішення оперативних питань взаємодії, які не потребують вирішення на їх рівні.
5.2. При проведенні ревізії за зверненням правоохоронного органу матеріали ревізії не пізніше десяти робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у випадках надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше трьох робочих днів після направлення висновків на такі заперечення (зауваження), передаються до правоохоронного органу.
5.3. У разі виявлення порушень законодавства ревізією, проведеною не за зверненнями правоохоронних органів, ревізійні матеріали, у яких зафіксовано порушення, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, передаються до правоохоронного органу в повному обсязі у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки.
Якщо такою ревізією виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних діянь, орган ДКРС у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи.
В випадках не визначених міжвідомчими документами прокуратура використовує свої повноваження визначені КУ, ЗУ Про прокуратуру та іншими законами зокрема і одне з самих важливих повноважень при здійсненні нагляду: Стаття 20. Повноваження прокурора 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.
Залежно від цілей взаємодія прокуратури з органами державної влади може бути періодичною, разовою та постійною.
До організаційних форм і напрямів такої діяльності належать наступні: проведення міжвідомчих нарад, обмін інформацією; узгодження планів проведення спільних перевірок; аналіз та узагальнення результатів таких перевірок; розробка спільних вказівок, видання інформаційних листів, методичних посібників та інших документів.
Високим рівнем організаційної форми взаємодії прокуратури з органами державної влади є обмін інформацією, об'єктивною, повною і своєчасною її передачею. До того ж органи прокуратури за результатами розгляду звернень деяких державних органів (контролюючих, митних) вирішують питання про наявність підстав для представництва інтересів держави в судах у справах, рішення у яких можуть впливати на дохідну або видаткову частини бюджету, шляхом пред' явлення позову, вступу у справу, оскарження рішення (постанови, ухвали) суду. Оскаржують судові рішення, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, незалежно від участі органів прокуратури у розгляді вказаних справ, у разі необхідності ініціюють оскарження судового рішення прокурором вищого рівня в установленому порядку. При внесенні касаційної скарги (скарги про перегляд рішення за винятковими обставинами) вживають заходів щодо зупинення виконання судових рішень.
У межах своєї компетенції прокурори відповідного рівня, їх заступники, керівники самостійних підрозділів повинні інформувати протягом семи робочих днів контролюючі та митні органи про апеляційне, касаційне оскарження (ініціювання перегляду судових рішень за нововиявленими або винятковими обставинами).
Важливою організаційною формою може бути і розробка на певний строк програми взаємодії між правоохоронними та державними органами у різних сферах діяльності.
8. Координаційні повноваження прокуратури щодо контролюючих органів. Закон визначає координаційні повноваження прокуратури тільки, щодо правоохоронних органів у ст. 10 ЗУ Про прокуратуру, але можна провести аналогію за винятком деяких і щодо контролюючих органів на не координаційній, а міжвідомчій нараді.Основною формою координації є проведення координаційної наради керівників правоохоронних органів під головуванням відповідного прокурора. Також можуть використовуватися такі форми координації: - проведення спільних засідань колегій правоохоронних органів; - проведення міжвідомчих нарад за участю керівників правоохоронних органів, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та державного нагляду (контролю); - утворення міжвідомчих робочих груп; - видання спільних наказів, вказівок, інформаційних листів та інших документів організаційного та методичного характеру; - обмін інформацією з питань стану злочинності та корупції; - розробка і здійснення узгоджених заходів з метою виявлення, припинення та попередження кримінальних правопорушень, у тому числі з ознаками корупції, а також усунення причин та умов, що сприяли їх вчиненню;- організація комплексного вивчення ефективності протидії злочинності та корупції у регіонах, де спостерігаються негативні тенденції цієї діяльності;
- вивчення позитивного досвіду з питань запобігання і протидії злочинності та корупції, впровадження його в практичну діяльність правоохоронних органів; - взаємне використання можливостей правоохоронних органів для підготовки і навчання кадрів, підвищення їх кваліфікації; проведення спільних семінарів, конференцій та інших навчально-практичних заходів; - розробка пропозицій з питань удосконалення правового регулювання запобігання і протидії злочинності та корупції; - спільне ініціювання та проведення аналітичних, наукових досліджень у сфері боротьби із злочинністю та корупцією. Вибір форм координації визначається відповідним прокурором з урахуванням пропозицій керівників правоохоронних органів, стану законності, структури і динаміки злочинності та корупції, інших чинників, що впливають на ці явища.До складу учасників координаційної наради входять прокурор – голова наради і керівники відповідних правоохоронних органів або виконувачі їх обов’язків – члени наради.
На координаційні наради запрошуються керівники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для заслуховування інформації щодо їхньої діяльності з питань попередження і протидії злочинності та корупції.Голова координаційної наради (прокурор):
- витребовує інформацію, необхідну для проведення координаційної наради;
- організовує роботу постійно діючої робочої групи з представників правоохоронних органів для підготовки наради;
- спільно з керівниками інших правоохоронних органів визначає коло питань для обговорення на нараді;
- скликає координаційну нараду та керує її роботою, в тому числі визначає місце, дату і час її проведення, затверджує порядок денний;
- здійснює контроль за виконанням запланованих заходів.
Наради скликаються у разі потреби, але не рідше одного разу на півріччя, а також за ініціативою одного з членів координаційної наради.
На координаційні наради можуть бути запрошені інші посадові особи правоохоронних органів, органів державного нагляду (контролю) та військового управління для заслуховування інформації щодо проведеної роботи у сфері протидії злочинності та корупції.
Поиск по сайту: