Причини виникнення порушень постави

- Недостатній рівень добової рухливої активності знижує інтенсивність дифузії та живлення хребта, тому що виникають застійні явища у дисках. Крім того, важливим наслідком є втрата тренованості скелетних м’язів та еластичної властивості у сухожилків та зв’язок;

- переохолодження структур хребта з розвитком захворювань під загальною назвою «ревматизм м’яких тканин». Безпосередній ефект переохолодження полягає у звужуванні судин та порушенні кровообігу у капілярах. Це погіршує живлення клітин, викликає їх руйнування, а продукти їх розпаду зумовлюють активацію імунної системи, яка розглядає їх як антигени. Тому виникають автоімунні ушкодження м’язів та сполучної тканини;

- порушення гомеостазу внаслідок накопичення продуктів обміну речовин, токсинів, недоокиснених речовин при нераціональному харчуванні, надходженні з їжею і водою токсинів екзогенного походження, хронічних запорів, дисбактеріозу.

- хронічний психоемоційний стрес, який викликає тонічні судоми, спазми скелетних м’язів, а тому впливає на живлення м’язових і сполучнотканинних структур;

- тривалі перевантаження хребта при надлишковій масі тіла, перенесенні вантажів, довгому сидінні порушують дифузію у хребцях;

- значні одноразові або хронічні навантаження на хребет, пов’язані з неправильними біомеханічними рухами (під час підйому та перенесення вантажів), тривалим перебуванням у положеннях із нахилом тіла вперед або перекручуванням попереку й тулуба, нахилом уперед шиї й голови, провисанням шиї у період сну, які зумовлюють неоднакову напругу на окремі ділянки хребта та його структури;

- постійна мікротравматизація хребта і оточуючих тканин при місцевих надмірних рухах, вібрації, ударах, падіннях, зіскоках. Це викликає запалення, а внаслідок цього погіршується живлення клітин та з’являються вирости на хребцях, структурні та функціональні зміни у хребтово-рухливих сегментах;

- захоплення розтягненням та вправами на гнучкість із перевищенням фізіологічних меж еластичності й рухливості суглобів, часті процедури мануальної терапії з корекції хребта, що може зумовити надлишкову рухливість хребта (особливо при недостатньому розвитку м’язів навколо нього).

Усі ці фактори залежать від поведінки людини і мають відношення до способу життя. Але є і такі, які пов’язані з аномаліями розвитку опорно-рухливих структур.

Вади постави

Сутула спинка – збільшення фізіологічного кіфозу в грудному відділі хребта; поперековий лордоз і нахили таза є незначними.

Кругла спинка – збільшення грудного кіфозу поєднується із збільшенням поперекового лордозу.

Плоска спинка – повне згладжування поперекового лордозу, слабко виражені згини шийного і грудного відділів хребетного стовпа.

Кіфоз – значний задній прогин грудного відділу хребта, верхівкою якого є VІІ грудний хребець.

Названі порушення постави впливають на положення внутрішніх органів та загальний стан організму людини.

Сколіоз – це стійке бічне викривлення хребетного стовпа. Розвивається переважно у дітей віком від 1 до 15 років, частіше у дівчат.

Поиск по сайту: