АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Онтогенез м’язової системи

Читайте также:
  1. IV. Настільні видавничі системи.
  2. Афінська та спартанська системи виховання: порівняльний аналіз.
  3. АФО імунної системи
  4. АФО органів сечової системи
  5. Біохімічні фактори, які визначають прояв м’язової сили швидкості та витривалості.
  6. В) до моменту народження дитини або на ранніх етапах онтогенезу.
  7. Взаємодія користувача та файлової системи ПК
  8. Виборчі системи: їх ознаки та різновиди
  9. Виборчі системи: сутність І типологія
  10. Визначення неповних імунних антитіл системи AB0 непрямою пробою Кумбса
  11. Винагорода за працю. Заробітна плата: суть, форми і системи
  12. Випробування складальних одиниць гідросистеми

У ембріона скелетні м’язи розвиваються раніше, ніж скелет. На 3 тижні ембріогенезу з дорсального відділу мезодерми утворюються соміти, верхня частина яких є міотом для утворення м’язів. На 4 тижні вже утворюються клітини – міобласти, вони швидко розмножуються і мігрують у різні ділянки тіла і майбутні кінцівки. На 5 тижні міобласти втрачають здатність утворювати нитки міофіламенти з актину і міозину. Протягом 5 – 10 тижня відбувається злиття міобластів і утворення міотрубочок. Після 20 тижня вони стають м’язовими волокнами. З’являються синоптичні контакти з нервовими волокнами. Скорочення м’язів на ранніх стадіях розвитку плода необхідні для правильного розвитку суглобів і регуляції росту кінцівок. М’язові волокна у плода утворюються насамперед в язиці, губах, діафрагмі, міжреберних м’язах і м’язах спини. М’язи кінцівок розвиваються пізніше.

Найбільш інтенсивно ріст м’язів відбувається у 1 – 2 роки. Збільшення довжини м’язів здійснюється завдяки точкам росту на кінцях волокон, які примикають до сухожилків. Ріст м’язів у товщину відбувається завдяки збільшення кількості міофібрил у м’язових волокнах. Кількість м’язових клітин збільшується у перші 4 місяці після народження, а потім не змінюється.

У процесі розвитку дитини окремі м'язові групи ростуть нерівномірно. У грудних дітей, перш за все, розвиваються м'язи живота, пізніше — жувальні. До кінця першого року життя у зв'язку з повзанням і початком ходьби помітно ростуть м'язи спини і кінцівок. У період статевого дозрівання (12 — 16 років) поряд з подовженням трубчастих кісток, подовжуються і сухожилки м'язів. М'язи в цей час стають довгими і тонкими, і підлітки виглядають довгоногими і довгорукий. Розвиток м'язів триває до 25 – 30 років.

М'язовий тонус

У період новонародженості і в перші місяці життя дітей тонус скелетних м'язів підвищений. Це пов'язано з підвищеною збудливістю червоного ядра середнього мозку. Зниження тонусу відзначається в другому півріччі життя дитини, що є необхідною передумовою для розвитку ходьби. Тонус м'язів відіграє важливу роль у здійсненні координації рухів.

М’язова маса

Протягом життя людини м’язи змінюються як кількісно, так і якісно. Дитина народжується з м’язовою масою, яка не перевищує 24% маси тіла. Волокна м’язів розвинуті ще недостатньо, ядра в саркоплазмі займають центральне положення й велику площу порівняно з м’язами дорослої людини. Такі м’язи швидко стомлюються. М’язи у дітей ростуть повільно й за перші 6 — 7 років життя їхня маса збільшується лише на 4 – 5%. Швидкий приріст м’язової маси відбувається у дітей у 7 – 12 років. У цьому віці збільшується м’язова маса за рахунок потовщення волокон. У них змінюється хімічний склад саркоплазми, ядра локалізуються ближче до оболонки, функціонально вони стають більш витривалими, менше стомлюються. З 13-річного віку й до 15 – 16 років спостерігається активний ріст довгих трубчастих кісток. Значно видовжуються кінцівки, підлітки в цей період стають високими й незграбними, з довгими й тонкими м’язами, які відстають у своєму розвитку від кісток. У 16 – 18 років активно збільшується м’язова маса, а починаючи з 18-річного віку вона становить 35 – 40% маси тіла.

Сила м’язів

Збільшення м’язової маси і структурні перетворення м’язових волокон з віком призводять до збільшення м’язової сили. У дошкільному віці сила м’язів незначна. Після 4 — 5 років збільшується сила окремих м’язових груп. Школярі 7 — 11 років мають ще порівняно низькі показники м’язової сили. Силові і статичні вправи викликають у них швидке стомлення. Діти цього віку більш пристосовані до короткочасних швидкісно-силових динамічних вправ. Найбільш інтенсивно м’язова сила збільшується в підлітковому віці. У хлопчиків приріст сили починається у 13 — 14 років, у дівчаток раніше — з 10 — 12 років, що, можливо, пов’язано з більш раннім настанням у дівчаток статевого дозрівання. У 13 — 14 років чітко проявляються статеві відмінності у м’язовій силі, показники відносної сили м’язів дівчаток значно поступаються відповідним показникам хлопчиків. Тому під час занять з дівчатками-підлітками слід особливо строго дозувати інтенсивність і складність вправ. З 18 років зростання сили сповільнюється і до 25 — 26 років закінчується. Встановлено, що швидкість відновлення м’язової сили у підлітків і дорослих майже однакова: у 14-річних — 97,5%, у 16-річних і у дорослих — 98,9% від вихідних величин.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)