Легітимність влади

Демократія як спосіб здійснення політичної влади припускає правову рівність основних політичних інститутів, чіткий поділ їх функцій.. Тільки демократія може забезпечувати легітимність політичної влади. Поняття легітнмності влади введено в соціологію М.Вебером. Першим її принципом є довірливе ставлення людей до влади, віра в ЇЇ здатність вирішувати життєво важливі задачі. Якщо влада спирається тільки на силу і на страх, то ніякої легітимності бути не може. Видимою її частиною є відношення людей до конкретних державних діячів. Тому через соціологічні опитування суспільної думки можна відслідковувати індикатори легітимності. Сама легітимність не є чимось раз І назавжди даним. Інша справа, що вона часто буває ірраціональною І люди можуть любити і поважати самого відвертого диктатора, харизматичного лідера.

Втрата легітимності влади завжди має певні зовнішні ознаки. Вони виявляються в наростанні безладдя, порушеннях сформованих норм взаємин між владою і громадянами і, як наслідок, наростанні ролі каральних органів, застосуванні сили. Легітимним є той режим, який може забезпечити стабільний розвиток суспільства, не застосовуючи насильства. Авторитаризм чи тоталітаризм як способи реалізації влади не виникають на основі якихось нових політичних інститутів. Відбувається гІпертрофоване звеличування ролі одного з механізмів влади, що дає можливість їх лідеру привласнити додаткову політичну владу. Варіанти різні - президент, армія, монарх, партія І невелика група людей - хунта.

Владні відносини завжди зв'язані з прийняттям правових актів. От чому таке важливе значення мають принципи формування представницьких органів влади, законотворча діяльність парламентів. У закони можуть оформлятися процеси, шо реально пробиваються до життя.

Французький поет П'єр Ронсар ще в XVI ст. написав:

Закони нові пускаючи в оборот,

Подумайте спершу, щоб потім народ

Не здумав діяти всупереч декретам,

Хлоп'яцтва не можна дозволити в справі цій.

Це спостереження має особливо важливе значення для нашої країни. Хтось з великих помітив, що строгість українських законів завжди компенсувалася можливістю їх невиконання.

Якщо закони суперечать інтересам класів, великих соціальних груп, то виникають конфлікти, соціальні антагонізми. Усе це призводить до соціальних потрясінь, відставкам уряду тощо. Політика - це завжди мистецтво можливого.

У сучасних умовах особливої актуальності набуває проблема побудови правової держави і розвитку цивільного суспільства. Говорити про це стало дуже популярно в останні роки, і не тільки в Україні. У конституціях багатьох європейських держав, (США,Німеччина/Франція й_Ін.) проголошується і закріплюється правовий характер відносин у суспільстві. Це означає, що тільки через право визначається зв'язок держави і громадянина. За станом права можна судити про розвиненість тієї чи іншої держави, про ступінь свободи і

безпеки його громадян.

Правова держава - це форма здійснення народовладдя, політична організація громадян, що функціонує на основі права. Це Інструмент захисту і забезпечення прав, свобод і обов'язків особистості кожної людини.

Правова держава будується на таких принципах:

• Панування закону у всіх сферах життя.

• Верховенство і пряма дія конституції (основного закону
держави).

• Поділ влади, наявність системи стримувань і противаг.

• Зв'язаність законом держави і його органів.

• Правова організація системи органів державної влади.

• Наявність розвинутого цивільного суспільства.

•. Непорушність особистості, ЇЇ правова захищеність.

• Взаємна відповідальність держави й особистості.

• Наявність ефективних форм контролю за реалізацією
законів.

• Єдність прав І обов'язків громадян.

Відповідність внутрішнього законодавства принципам і нормам міжнародного права.

Якщо уважно проаналізувати ці принципи, то ми побачимо, що в даний час в Україні можна говорити лише про наявність деяких елементів правової держави.

Владі протистоїть цивільне суспільство, яке в Україні також знаходиться в зародковому стані. Успішно розвиватися воно може лише при наявності системи правових норм, що відповідають принципам демократії і узгоджуються з культурно-історичними традиціями.

Важлива роль у становленні правової держави поряд із соціально-економічними умовами належить формуванню політичної культури населення. Вона базується на інформованості людей, знанні теорії І практичних проблем, сформованих у процесі соціалізації цінностях і переконанням. У сучасному українському суспільстві існують різноманітні політичні переконання - від тоталітарних до анархічних, від релігійних до фашистсько-атеїстичних, від ліберальних до комуністичних.

Соціологічні характеристики політичних партій, рухів, лідерів

Крім держави, у політичній структурі демократичного суспільства важливе місце займають політичні партії, громадські організації, трудові колективи, засоби масової інформації, які нерідко називають четвертою владою.

Поліцентризм політичної системи - нормальне явище для демократичного суспільства. Кожна людина, соціальна група мають можливість виразити свій політичний інтерес через ту чи Іншу партію, організацію, газету. Монополізм у політичній системі суспільства завжди небезпечний авторитаризмом.

Поиск по сайту: