Перспективи розвитку шлюбно-сімейних відносин

Функціонування сім’ї у кризовий період розвитку країни визначається закономірностями різних родів спільності.
По-перше, на трансформацію цього соціального інституту впливають довгострокові тенденції, які притаманні будь-якому індустріальному суспільству в цілому. Вони задають генеральний напрям шлюбно-сімейним процесам.
По-друге, на сім’ю істотно впливають середньострокові та короткострокові тенденції розвитку суспільства, які зумовлені власне кризою останнього. Саме вони ініціюють ті шлюбно-сімейні процеси, яких не було б, якщо б вони не виявилися так виразно за умов інших конкретних форм суспільного розвитку.
Особливості зміни сім’ї, які спостерігаються та фіксуються емпірично, є результатом взаємодії цих двох груп чинників. Можна також визначити деякі обставини економічного і культурного характеру, які зумовлюють розвиток сім’ї. Сучасний етап розвитку західного суспільства привів до другої революції в сімейному житті, яка не лише докорінно змінила сім’ю і сімейні стосунки, а й, на думку багатьох дослідників, поставила під сумнів саме існування сім’ї. Це зумовлено цілою низкою обставин економічного і культурного характеру:
зростанням економічної незалежності жінок та їх активним включенням до трудової діяльності, що викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім’ї, рівноправ’я з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками та майном сім’ї тощо;
утворенням двох центрів життя — праці і сім’ї (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім’ї); еволюцією поглядів на сексуальну мораль (або сексуальна революція з ослабленням соціального контролю);
зростанням анонімності сексуальної поведінки;
збереженням секретності позашлюбних зв’язків;
діяльністю широкої мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледь не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних чоловіків і жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної поведінки у бік пом’якшення традиційних уявлень про дозволене й недозволене тощо;
винаходом надійних контрацептивних засобів проти запліднення, за допомогою яких сексуальність відокремлюється від зачаття.
Серед чинників, які зумовлюють соціальні й демографічні характеристики сім’ї, її структуру, функції та потреби, важливе місце посідає освіта.
Рівень освіти впливає також на орієнтації чоловіків і жінок на створення сім’ї, стійкість і стабільність сімейних стосунків, на виконання сім’єю репродуктивної функції. Сьогодні за умов корінних змін в українському суспільстві в проведенні соціальної політики необхідно враховувати тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин. Серед них можна назвати такі:
сім’я продовжує існувати та зберігати певний авторитет у багатьох людей, незважаючи на кризові явища, які в ній відбуваються;
сім’я стає демократичнішою, рівноправною, змінюються ролі подружжя;
спостерігається лібералізація міжстатевих стосунків; зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом і таких, які покинуті.
На фоні зламу звичайних соціальних цінностей сьогодні непомірно зростає гедонізм та індивідуалізм, особливо серед молодого покоління, що створює процесі демократизації шлюбно-сімейних норм терпимість з боку громадської думки до альтернативних стилів життя поступово зростає;
спостерігається укладення шлюбу за шлюбним договором. Можна припустити, що це явище набуватиме поширення у зв’язку зі зростанням соціальної диференціації суспільства;
знижується шлюбний вік. Молодь, що вступає до шлюбу, менше підготовлена до сімейного життя в моральному та матеріальному планах;
скорочується дітонароджуваність, зростає нуклеаризація, що впливає на виховання підростаючого покоління;
спостерігається безумовний вплив релігії на формування та життєдіяльність сім’ї;
зростає нетривалість шлюбу і нестабільність соціального інституту сім’ї; зростає сімейна девіація — зловживання алкоголем і наркотиками, сімейне насильство, включаючи інцестуозне.
Таким чином, сім’я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає величезних змін. Ці зміни мають глобальний універсальний характер і пов’язані з руйнацією традиційних цінностей і форм сімейного життя і шлюбу. Проте це не означає загибелі сім’ї як такої; нові часи відкривають нові обрії у стосунках чоловіка, жінки і дитини.
Роль соціології полягає саме в тому, що вона здатна вчасно помітити нові явища, дослідити їх, виявити тенденції і перспективи, нагромадити соціологічну інформацію для вироблення виваженої державної сімейної політики, яка діє в масштабах усієї країни. Для вітчизняної соціології це одне з нових і важливих завдань.

Поиск по сайту: